Ухвала суду № 104052109, 22.04.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/314/22

Провадження № 1-кс/147/86/22

УХВАЛА

про тримання під вартою

22.04.2022 року смт.Тростянець

Слідчийсуддя Тростянецькогорайонногосуду Вінницької областіНатальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

за участю:

прокурора Чудака Ю.В.,

слідчого СВ відділенняполіції№2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Барського О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного, адвоката Басюка А.А.,

розглянувши клопотання слідчого СВвідділенняполіції№2Гайсинськогорайонногоуправління поліціїГУНПуВінницькій області,капітанаполіції БарськогоО.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого, одруженого, з середньою освітою, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12022020120000035, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, капітан поліції Барський О.М., за погодженням з прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Чудаком Ю.В., звернувся досуду врамках кримінальногопровадження, внесеногодо ЄРДРза №12022020120000035 від 20.04.2022 р.,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 19.04.2022 біля 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці в стані алкогольного сп`яніння на АДРЕСА_2 , поряд із магазином «CHEAP» у присутності працівників відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції Головного управління поліції у Вінницькій області та військовослужбовців роти охорони 2-го відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вчинив хуліганські дії, що порушують громадський порядок та супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, схожого на осколкову наступальну ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення.

Так, ОСОБА_1 в нічний час, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «Ауді А6», державний номер НОМЕР_1 , що знаходиться у його законному володінні, під`їхав до магазину «CHEAP», розташованому по вул. Соборна, 24а, в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області, поряд з яким перебували на службовому автомобілі марки «СКС» спеціальний номерний знак НОМЕР_2 двоє працівників поліції, а саме поліцейський офіцер громади відділу превенції Гайсинського районного управління поліції Головного управління поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_2 та помічник чергового чергової частини відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції Головного управління поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_3 , які виконували службові обов`язки автопатрулювання в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області. В цей час біля магазину, з метою з`ясування причини перебування під час комендантської години цивільної особи, зупинились на легковому автомобілі двоє військовослужбовців, які виконували службові обов`язки патрулювання вулиць в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області, а саме ОСОБА_4 , який проходить військову службу в роті охорони 2-го відділу Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та ОСОБА_5 , який також проходить військову службу в зазначеній роті. Військовослужбовці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виявивши явні ознаки алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , зробили йому зауваження. У відповідь ОСОБА_1 , демонструючи свою зневагу до присутніх громадян, без будь-яких на те причин, усвідомлюючи, що на місці події знаходились військовослужбовці, з якими він був знайомий, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, висловлювався до них нецензурними та образливими словами, при цьому прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в громадському місці, на зауваження військовослужбовців та працівників поліції припинити правопорушення не реагував, демонстративно провокував конфлікт із військовослужбовцями, продовжував порушувати громадський порядок на протязі близько 20 хв. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свої хуліганські дії, проявляючи у своїй поведінці особливу зухвалість, з хуліганських мотивів, витягнув з кишені своєї куртки, в яку був одягнений, та тримаючи у правій руці, умисно кинув у бік магазину, біля якого знаходились військовослужбовці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , предмет, який зберігав в кишені куртки, який схожий на осколкову наступальну ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка не вибухнула, так як ОСОБА_1 попередньо не витягнув кільце для спрацювання гранати. В подальшому протиправні дії ОСОБА_1 були припинені.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

В ході досудового розслідування кримінального провадження зібрано достатньо доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

20.04.2022 о 02.50 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

20.04.2022 о 18.20 год. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_1 не застосовувались.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 3, п. 4 та п. 5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам незаконно впливати на потерпілих та свідків, чи інших учасників досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду, та іншим чином, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 постійно вчиняє конфлікти з місцевими та пересічними громадянами Тростянецької територіальної громади, що підтверджується інформацією з інформаційного порталу Національної поліції України та допитами свідків, зловживаючи алкогольними напоями, постійно погрожує неадекватними діями та фізичною розправою, зі сторони місцевих жителів характеризується, як конфліктна особа, схильна до фізичного насильства, а тому може незаконно впливати на потерпілих та свідків даного правопорушення та інших його учасників, які можуть дати свідчення проти підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Окрім того, він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності (зокрема у 2004 році та 2005 року за ст. 296 КК України (Хуліганство)), а також злочинів проти авторитету органів державної влади (2005 р. та 2015 року ст. 345 КК України ( ОСОБА_6 або насильство щодо працівника правоохоронного органу)), належних висновків для себе не робить та на шлях виправлення не стає, під час вчинення даного кримінального правопорушення погрожував фізичною розправою потерпілим та свідкам, що свідчить про вчинення перешкод для швидкого та неупередженого проведення досудового розслідування.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 маючи неодноразові приводи до правоохоронних органів, а також будучи засудженим за вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, а також злочинів проти авторитету органів державної влади, усвідомлюючи наслідки своїх дій, належних висновків для себе не робить, що свідчить про можливість вчинення нового правопорушення.

Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.3, п.4 та п.5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою покладається необхідність запобігання спробам незаконно впливати на потерпілих та свідків чи інших учасників досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду, запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на зазначені обставини, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо.

В судовомузасіданні слідчийта прокурорподане клопотанняпідтримали тапросили йогозадовольнити. Додатково зазначили, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу. Крім того, його спосіб життя та те, що він підозрюєтьсся у вчиненні кримінального правопорушення відносно службовців ЗСУ у воєнний період, свідчить про наявність обгрунтованих ризиків.

Захисник підозрюваного адвокат Басюк А.А. зазначив, що підозра, пред`явлена його підзахисному за ч. 4 ст. 296 КК України є необгрунтованою, зокрема зазначено кваліфікацію без обгрунтування того, що предмет, який ОСОБА_1 кинув дійсно є гранатою, а не муляжем. Крім того, конфлікт, який мав місце 19.04.2022 року міг бути припинений невідкладно працівниками поліції, а не тривати 20 хвилин. Зокрема, підозрюваний намагався залишити добровільно місце конфлікту, однак військовослужбовці його зупинили. Ризики, зазначені у клопотанні є надуманими та необгрунтованими, оскільки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не є системним та не може свідчити про його намагання переховуватись від органів досудового розслідування. Також вказав, що вплив на свідків та потерпілих неможливий, оскільки вони уже допитані слідчим, а показання сусідів про негативну характеристику його підзахисного не може бути прийнято до уваги, а протилежне вбачається із характеристики з місця роботи. З урахуванням означеного зазначив про доцільність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, оскільки не ухилятиметься від слідства та суду. На запитання слідчого судді вказав, що із введенням комендантського часу ознайомлений, входить у добровільне об`єднання "Вінницька обласна народна самооборона", однак 19.04.2022 року не мав правових підстав перебувати у громадському місці після 22-00 год.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховую вимоги п. п. 3 і 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судом встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12022020120000035, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

20.04.2022 о 02.50 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК.

20.04.2022р. о 18:20 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до вимогст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннямист. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Окрім того вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, №182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР №12022020120000035 від 20.04.2022 за ч. 1 ст. 263, ч.4 ст.296 КК України; рапортом про реєстрацію злочину, а також заявами потерпілих про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 ; протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222866 від 20.04.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №45 від 20.04.2022; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.04.2022; вимогою про судимість №1031/208-2022 від 20.04.2022; інформацією з інформаційного порталу Національної поліції; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який підтверджує факт зберігання при собі гранати та викидання її військовослужбовцям; протоколом огляду місця події, в ході якого зафіксовано знешкодження гранати та подальше її вилучення; постановою про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів; актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 20.04.2022 р. №17; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; повідомленням ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Також, стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема,слідчий суддявраховує те,що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, що підтверджується вимогою про судимість №1031/208-2022 від 20.04.2022, разом з тим згідно ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, має постійне місце проживання, одружений, працює.

Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема незаконно впливати на потерпілих та свідків чи інших учасників досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявок до слідчого, прокурора та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім означеного слідчим, на наявність ризиків вказує те, що 19.04.2022 року ОСОБА_1 порушив правила комендантської години, впровадженої через введення в Україні воєнного стану.

Слід зазначити, що наявність в підозрюваного ОСОБА_1 постійного місця проживання не гарантуватиме виконання останнім процесуальних обов`язків з огляду на наявність всіх зазначених вище обставин.

Крім того, слідчий суддя вважає за можливе не аналізувати надані докази щодо характеристики ОСОБА_1 та письмові показання сусідів підозрюваного, оскільки вони не можуть підтвердити чи спростувати наявність ризиків, передбачених КПК України та не дають однозначної характеристики особи підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим, оскільки з наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Таким чином убачається, що наявні вагомі ризики, що ОСОБА_1 усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини в інкримінованому йому злочині, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

У рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Проте, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованих ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тримання ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Таким чином, убачається, що наявні вагомі ризики, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відомостей, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимогист. 183 КПК Українита вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3ст. 183 КПК Україниз покладанням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, а тому вважаю доцільним визначити ОСОБА_1 відповідно до ч. 5ст. 182 КПК Українизаставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, оскільки саме в такому розмірі застава достатня забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків виходячи з усіх обставин справи.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно дост. 198 КПКвисловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВвідділення поліції№2Гайсинськогорайонногоуправління поліціїГУНПуВінницькій області,капітанаполіції БарськогоО.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строку досудового розслідування, а саме з моменту затримання 20.04.2022 року до 18 червня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 коп., після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати на виклики уповноважених осіб органу досудового слідства та суду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Виконання ухвали покласти на уповноважену особу відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, прокурору, слідчому та захиснику.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 22.04.2022 р. о 14.30 год.

Слідчий суддя О.А. Натальчук