Рішення № 104035851, 19.04.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/31483/21

Провадження 2/127/5188/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2022 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши вспрощеному провадженніу відкритомусудовому засіданнів м.Вінниці цивільнусправу №127/31483/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи без самостійних вимог: Перший відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що 03.10.2017 року за реєстр. № 9405 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 02.10.2007 року в загальній сумі 64596,31 грн.

Постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області від 18.01.2018 року на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 55564953.

23.01.2018 року державний виконавець прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в розмірі 20% доходу, оскільки було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію в управлінні ПФУ в м. Вінниці.

Позивач вважає, що оскаржуваний нею виконавчий напис вчинений із порушенням вимог закону, сума стягнутих коштів є спірною, а вимоги стягувача - неправомірними. Нотаріус порушив процедуру вчинення виконавчого напису, Закон України «Про нотаріат», Постанову КМУ від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Позивач ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.10.2017 року за реєстр. № 9405 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з неї на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 02.10.2007 року в загальній сумі 64596, 31 грн.; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь безпідставно набуті кошти внаслідок вчинення виконавчих дій, пов`язаних з виконанням оскаржуваного напису в сумі 13883,60 грн.; стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір 1362 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 10000 грн.

Ухвалами суду від 22.11.2021 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, витребувані докази та зупинене стягнення у виконавчому провадженні № 55564953, відкритому 18.01.2018 року державним виконавцем на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису, до ухвалення рішення у даній справі.

В судове засідання представник позивача адвокат Ткач Ю.А. не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Представник АТ КБ«Приват Банк» в судове засідання повторно не з`явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно. Крім того, інформація щодо розгляду справи і дат засідань була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади: vnm.vn.court.gov.ua. Відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей223, 280ЦПКУкраїни суд провів заочний розгляд справи.

Третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з`явився, на виконання ухвали суду про витребування доказів подав документи, що стали підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Просив розглядати справу у його відсутність (а.с. 59).

Третя особа без самостійних вимог: представник Першого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з`явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 02.10.2007 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір б/н шляхом подання заяви-анкети та приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, та встановлення кредитного ліміту на кредитну карту (а.с. 51).

Позивач ОСОБА_1 використала кредитні кошти, але не в повному обсязі виконала своє зобов`язання по поверненню боргу.

Згідно наданого розрахунку за період з 02.10.2007 року по 30.06.2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складається з: заборгованості за тілом кредиту 6998,92 грн., заборгованості за відсотками 46668,19 грн., заборгованості з пені та комісії 7615,09 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) 250,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) 3064,11 грн.

03.10.2017 року за реєстр. № 9405 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. був вчинений виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за період з 02.10.2007 року по 30.06.2017 року за кредитним договором від 02.10.2007 року в загальній сумі 64596,31 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису 1800, 00 грн. (а.с. 49).

Постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області від 18.01.2018 року на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 55564953. Вирішено питання щодо стягнення з боржника виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця в сумі 6639,63 грн. (а.с. 10).

23.01.2018 року державний виконавець прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника для погашення загальної суми боргу 73156,94 грн., оскільки було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію в управлінні ПФУ в м. Вінниці (а.с. 11).

Згідно повідомлення ГУ ПФУ у Вінницькій області (а.с. 22), з пенсії ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти в сумі 13883, 60 грн. (а.с. 22) на підставі постанови про звернення стягнення у виконавчому провадженні № 55564953. Сума відрахувань складається з боргу ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк», виконавчого збору, витрат у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 18ЦивільногокодексуУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1ЗаконуУкраїнивід 2вересня1993року№3425-XII«Пронотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МіністерстваюстиціїУкраїни 22лютого2012року№296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Так, згідно зі статтею 87ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» визначено, щонотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Враховуючи наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст.81Цивільногопроцесуальногокодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сума заборгованості, що стягнута на підставі виконавчого напису, є спірною і не визнається боржником ОСОБА_1 . Заборгованість визначена за період з 02.10.2007 року до 30.06.2017 року, що перевищує строк позовної давності, тому в силу ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус був позбавлений права видавати виконавчий напис.

Доказів того, що позивач була ознайомлена з детальним розписом складових загальної вартості кредиту і реальної процентної ставки, із графіком платежів з повернення кредиту, сплатою процентів за його користування та інших платежів за угодою, відповідач також не надав.

Не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості за кредитним договором та можливості надати свої заперечення щодо суми боргу або оспорити вимоги стягувача. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу, повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості за кредитним договором.

Крім того, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подається оригінал нотаріально посвідченої угоди.

Кредитний договір від 02.10.2007 року нотаріально посвідчений не був, тому у відповідача були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.

При ухваленні рішення суд також приймає до уваги, що на сьогодні є чинною постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою визнано незаконною постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, пунктів 1, 2 та враховує Ухвалу ВП ВС від 15.04.2020 у справі № 554/6777/17 щодо застосування редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172, при вирішенні спорів про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню.

Враховуючи наведені обставини і те, що виконавчий напис вчинений на підставі угоди, яка не була посвідчена нотаріусом, між сторонами існує спір з приводу суми боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 03.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. за реєстровим № 9405.

Вимога позивача про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів в сумі 13883,60 грн. задоволенню не підлягає.

Так, згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено: набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно наданих доказів, на підставі постанови державного виконавця з доходу боржника ОСОБА_1 відраховувались кошти в сумі 20% щомісяця для погашення боргу перед АТ КБ «ПриватБанк», погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, до виплати загальної суми боргу 73156,94 грн. (а.с. 11, 22). Згідно довідки ГУ ПФУ у Вінницькій області від 02.11.2021 року сума боргу в розмірі 13883,60 грн. утримана і перерахована на р/р Центрального ВДВС, залишок боргу станом на 01.11.2021 року складає 59273,34 грн. (а.с. 21-22).

Таким чином, сума 13883,60 грн., яка відрахована з доходу позивача на р/р відділу ДВС, складається із боргу по виконавчому напису, виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій.

При цьому позивач не надала доказів, яка ж сума була перерахована на користь АТ КБ «ПриватБанк» на підставі виконавчого напису нотаріуса, який судом визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведені обставини і те, що позивач ОСОБА_1 не довела факту безпідставного набуття АТ КБ «ПриватБанк» коштів в сумі 13883,60 грн., зобов`язання з повернення майна у АТ КБ «ПриватБанк» не виникло.

Відповідно дост.ст. 137, 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати: сплачений згідно квитанцій судовий збір в загальному розмірі 1362,00 грн. (908,00 грн. та 454,00 грн.) та витрати на правничу допомогу 10000 грн., сплата яких позивачем підтверджена квитанцією від 27.10.2021 року, витягом з договору про надання правової допомоги від 27.10.2021 року, квитанцією адвоката про сплату ОСОБА_1 гонорару в сумі 10000 грн., розрахунком наданих адвокатом послуг.

Дана сума витрат на правничу допомогу була вказана в орієнтовному розрахунку судових витрат, відповідач не висловив заперечень з приводу розподілу судових витрат або зменшення суми витрат на правничу допомогу в зв`язку з її неспівмірністю.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 257,258,1050, 1054 Цивільного кодексу України,Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76, 77-81, 82, 89, 265, 141, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.10.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. за реєстровим № 9405 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 02.10.2007 року в сумі 64596,31 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 )

- відповідач АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

- третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович (м. Чернігів, проспект Миру, 55)

- третя особа без самостійних вимог - Перший відділ ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А

Повне судове рішення складене 19 квітня 2022 року.

Суддя: