Рішення № 104034481, 20.04.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/148/22

Провадження № 2-а/163/18/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Козачук І.В. просить визнати незаконною та скасувати винесену відповідачем постанову у справі про порушення митних правил за ознаками ч.4 ст.469 МК України № 0033/20500/22 від 19 січня 2022 року та закрити провадження в справі.

Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з грубим порушенням процесуальних норм, внаслідок чого порушено законодавчо гарантовані процесуальні права позивача як особи, що притягується до відповідальності. Волинською митницею було розпочато справу по факту передачі позивачем транспортного засобу «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 , в користування особі, яка безпосередньо не ввозила цей автомобіль на митну територію України або не поміщала його в митний режим «тимчасового ввезення». Однак жодного повідомлення (запрошення) на митницю для надання інформації стосовно вказаного транспортного засобу, як і самого протоколу про порушення митних правил, позивач не отримував, відповідно не знав, що його притягують до відповідальності, у зв`язку із чим не міг скористатися правовою допомогою та іншими передбаченими ст.498 МК України правами. Аналогічно позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, тому, розглянувши справу за його відсутності, відповідач порушив вимоги ст.ст.486, 489, 498, 526 МК України, що є підставою для скасування винесеної щодо нього постанови.

На позовну заяву представник відповідача подала відзив. У ньому вказала, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. На митницю для надання пояснень позивач викликався рекомендованим листом та телеграмою, тому митницею вжито усіх, передбачених законом заходів, з метою забезпечення прав позивача. Просила відмовити у задоволенні позову.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача попередньо через систему «Електронний суд» надіслав заяву про підтримання позову і розгляд справи за його і позивача відсутності.

Відповідач про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки його представника не сповістив, будь-яких клопотань щодо процедури розгляду справи не подав.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із витягом із даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску 02 червня 2020 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост "Гоптівка" Слобожанської митниці Держмитслужби автомобіль «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 (країна реєстрації - LT), кузов НОМЕР_2 , у режимі «тимчасового ввезення» терміном на один рік.

20 липня 2021 року посадовою особою Волинської митниці вказаний автомобіль було оформлено в митному режимі «імпорт» за митною декларацією ІМ40АА № UA205050/2021/045674 зі сплатою усіх необхідних платежів на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощеного митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» на ім`я ОСОБА_1 .

У письмових поясненнях від 20 липня 2021 року ОСОБА_1 вказала, що автомобіль був їй переданий і проданий 30 січня 2021 року невідомою особою в місті Полтава; особа, яка попередньо користувалася цим автомобілем, їй невідома.

06 січня 2022 року Волинська митниця через відділення Укрпошти надіслала на адресу ОСОБА_1 електронне повідомлення № 000001 про необхідність з`явитися 11 січня 2022 року на Волинську митницю для складання протоколу про порушення митних правил.

11 січня 2022 року інспектор Волинської митниці Хмелярук А.С. склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 0033/20500/22 за ознаками ч.4 ст.469 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 передав тимчасово ввезений на митну територію України транспортний засіб особистого користування - автомобіль «Фольксваген Гольф», номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , у володіння, користування та розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила даний транспортний засіб на митну територію України.

Протокол складався за відсутності ОСОБА_1, у ньому одночасно визначено час та місце розгляду справи.

Протокол із повідомленням про призначення розгляду справи на 19 січня 2022 року був надісланий митницею на адресу ОСОБА_1 13 січня 2022 року рекомендованим листом.

19 січня 2022 року начальник Волинської митниці Гузь А.І. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0033/20500/22 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

Постанова винесена за відсутності ОСОБА_1 та 20 січня 2022 року була надіслана митницею на його адресу.

Враховуючи обґрунтування позову, суд виходить із наступних норм митного законодавства України.

У статті 498 МК України визначено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

Частинами 1, 4 статті 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час і місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Крім цього, Митним кодексом України визначено єдину обов`язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про порушення митних правил, тобто в порядку, передбаченому МК України.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що позивача ОСОБА_1 не було повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення митних правил, тому оскаржувана постанова прийнята посадовою особою митниці з порушенням вимог ст.526 МК України.

Як зазначалось вище, в наданих суду матеріалах справи про порушення митних правил міститься адресоване ОСОБА_1 електронне повідомлення № 000001 (телеграма), в якому зазначено про необхідність прибуття до Волинської митниці ДФС для складання протоколу про порушення митних правил. Це електронне повідомлення надіслане через відділення Укрпошти, однак відомостей про його отримання позивачем матеріали справи не містять.

Листом № 7.3.20/2022; 7.3.-20/370 митниця на адресу ОСОБА_1 надіслала примірник протоколу про порушення митних правил № 0033/20500/22 із зазначенням про розгляд справи 19 січня 2022 року (рекомендований лист з трек-номером № 4500701509452).

Жодних відомостей про рух цього поштового відправлення в адресу позивача та інформації про вручення листа матеріали справи про порушення митних правил не містять.

Перевіркою даних про рух вказаного поштового відправлення за трек-номером № 4500701509452 на інтернет-сайті Укрпошти судом встановлено, що це відстеження є дещо некоректним, оскільки містить певні суперечливі дані. Зокрема, у цьому відстеженні міститься наступна інформація: 17 лютого 2022 року - відправлення вручено особисто, 01 березня 2022 року - повернення за зворотною адресою за закінченням встановленого строку зберігання; 16 березня 2022 року - відправлення вручене відправнику.

Однак, якщо навіть вважати, що відправлення все-таки було вручене, то належить врахувати, що таке вручення відбулося лише 17 лютого 2022 року, тобто після розгляду справи Волинською митницею і винесення оскаржуваної справи.

Також належить зазначити, що повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», не може бути визнане належним врученням. Відмітка «за закінченням терміну зберігання» не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Відтак, судом встановлено обґрунтовані підстави для висновку, що про час і місце розгляду справи про порушення митних Волинською митницею позивач належним чином повідомлений не був, відповідно, розгляд справи проведено з порушенням вимог ч.ч.1, 4 ст.526 МК України.

Зазначене вочевидь позбавило позивача можливості ознайомитись з правами та обов`язками, надати пояснення, подати докази, скористатись послугами адвоката тощо. Порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення контрольних повноважень, зокрема, позбавлення права на участь особи, щодо якої здійснюють контрольні заходи, є істотним, а не формальним порушенням.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 червня 2018 року, від 29 березня 2019 року у справах, відповідно, № 806/2554/16, №502/1664/16-а.

У зв`язку із наведеним, твердження представника позивача про неповідомлення позивача про час та місце розгляду справи, порушення його права на захист, бути присутнім під час розгляду протоколу та надавати пояснення, знайшло своє підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку мало місце порушення відповідачем норм процесуального права при розгляді справи, що в свою чергу зумовило порушення прав позивача, передбачених ст.498 Митного кодексу України, в тому числі і права на захист.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

За змістом п.4 ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

Отже, з огляду на встановлені процесуальні обставини розгляду посадовою особою митниці справи про порушення митних правил відносно позивача, суд дійшов висновку про існування безумовної підставою для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.4 ч.1 ст.531 МК України.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановлена судом підстава для скасування оскаржуваної постанови свідчить про необхідність направлення справи до Волинської митниці на новий розгляд, проте суд не вбачає доцільним приймати таке рішення в силу положень ч.1 ст.467 МК України, яка визначає строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

У справі встановлено, що днем виявлення митним органом правопорушення передбаченого ч.4 ст.469 МК України є 20 липня 2021 року, що доводиться митною декларацією ІМ40АА № UA205050/2021/045674 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які буди відібрані головним державним інспектором УБК та ПМП Волинської митниці Данищенком С.І.

Відтак, передбачений ч.1 ст.467 МК України строк накладення адміністративного стягнення у справі за протоколом № 0033/20500/22 на даний час уже сплив.

За таких обставин продовження провадження в справі суперечитиме положенням ст.467 МК України та ст.247 КУпАП.

Оскільки на час винесення оскаржуваної постанови не було даних про своєчасне сповіщення позивача про час і місце розгляду справи, а збирання доказів поза строком накладення стягнення суперечитиме закону, суд вважає, що порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, неповідомлення про час та місце розгляду справи, порушення права на захист, бути присутнім під час розгляду протоколу та надання пояснень, є безумовною підставою для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови відповідно до положень п.4 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2481 гривень.

Отже, у справі за цим позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 гривень (2481 х 0,2).

Як вбачається з квитанції ID № 7310-2644-8347-2526 від 11 лютого 2022 року, за подання до суду цього позову позивач сплатив судовий збір в сумі 992,40 гривень, тобто у більшому розмірі.

За таких обставин, у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст.139 КАС України, 496,20 гривень належить повернути позивачу з державного бюджету, як надмірно сплачені, а решту 496,20 гривень стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Постанову начальника Волинської митниці Гузя Артема Ігоровича від 19 січня 2022 року в справі про порушення митних правил № 0033/20500/22 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.469 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0033/20500/22 закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, як зайво сплачений ним згідно з квитанції ID № 7310-2644-8347-2526 від 11 лютого 2022 року.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Найменування відповідача - Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична 13, село Римачі Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43958385.

Головуючий: суддя О.С. Павлусь