Рішення № 104015543, 20.04.2022, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/11604/21

Провадження № 2/466/820/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 квітня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Едера П. Т.

при секретарі с/з Репеті К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом адвоката Пащука Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

у с т а н о в и в:

01 грудня 2021 року адвокат Пащук Артем Ігорович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач із місця роботи дізнався, що із його заробітної плати почали стягувати кошти по виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Із реєстру виконавчих проваджень отримав копію виконавчого напису № 32493 від 04.10.2021, вчиненого приватним нотаріусом Бригіда В О., разом із постановою про відкриття виконавчого провадження № 67253728 від 25.10.2021 та копію кредитного договору, на підставі якого вчинено виконавчий напис.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, укладеного у формі заяви № 2001341417201 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.06.2019, укладеним з АТ «ПУМБ».

Згідно вказаного виконавчого напису, стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2021 по 09.08.2021.

Сума заборгованості складає 14454,60 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2295,93 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками 3049,63 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 8677,21 грн.; строкова заборгованість за відсотками 431,83 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто 250,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 14704,60 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пащук А. І. вважає, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису повинен був перевірити безспірність заборгованості та умови кредитного договору. Відповідач не надав нотаріусу виписки по кредитному рахунку, як основного документу, який міг би підтверджувати суму заборгованості.

Жодної вимоги від відповідача та жодного розрахунку щодо суми заборгованості від відповідача позивач не отримував.

Крім того вказав, що боржник має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Нотаріусу не було надано виписки про кредитному рахунку з іншими бухгалтерськими документами. Відповідачем приватному нотаріусу для здійснення виконавчого напису не надавався саме оригінал договору, в тому числі нотаріально посвідченого.

Надані нотаріусу документи не містять засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, оскільки представлена виписка не містить первинних облікових документів, оформлених у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», які б підтверджували безспірність заборгованості та встановлювали прострочення виконання зобов`язання.

Відтак вважає, що спірний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису.

Крім того вказав, що для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначено виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Кабінетом Міністрів України 29.09.1999 прийнято Постанову № 172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

26.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 662, якою внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема п. 2 вказаної постанови КМУ доповнено Перелік № 1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у письмовій формі.

Адвокат Пащук А. І. зазначив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, а саме: нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин кредитних договорів, але не перевірив, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Вважає, виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Крім того, оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 04.10.2021 в період часу, коли законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі. При цьому, не кредитний договір, а заявка № 2001341417201 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.06.2019.

Враховуючи все вищевикладене, позивач вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис № 32493, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. від 04.10.2021, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву представником відповідача Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» у встановлений судом строк до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.

Третьою особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. пояснень щодо позову подано не було.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року задоволено заяву адвоката Пащука Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 32493 від 04 жовтня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, виконавче провадження № 67253728.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2022 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Пащук А. І. не з`явився, 12.04.2022 на адресу суду подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у судове засідання не з`явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О. у судове засідання не з`явився, 29.12.2021 на адресу суду надійшов лист, у якому просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить наступного висновку.

Даний позов виник із приводу вчинення виконавчого напису нотаріусом по договірних зобов`язаннях, визначених кредитним договором.

Судом встановлено, що 04.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32493.

За даним виконавчим написом стягнуто з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за Кредитним договором № 2001341417201 від 24.06.2019, укладеним між АТ «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, заборгованість за Кредитним договором № 2001341417201 від 24.06.2019.

Строк платежу за Кредитним договором № 2001341417201 від 24.06.2019 настав. Боржником пропущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2021 по 09.08.2021. Сума заборгованості 14454,60 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2295,93 грн.; прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами 3049,63 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 8677,21 грн.; строкова заборгованість за комісією 0,00 грн.; строкова заборгованість за процентами 431,83 грн.; 250 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» складає 14704,60 грн. (а. с. 9).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Виконавчий напис відповідає вимогам, що пред`являються законом до нього, зокрема ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури його вчинення. Зокрема, як на підставу вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріус посилався на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. (далі Постанова № 1172 ).

Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Однак, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в тому числі за кредитними договорами. З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України № 1172 в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Відтак вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував того, що законодавство України не допускає такого способу позасудового врегулювання спорів.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, такий вчинено на підставі Заяви № 2001341417201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.06.2019 (а. с. 10).

Оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом 04.10.2021 в період часу, коли законодавством не передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У Постанові КЦС ВС від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним. Так, суд погоджується з доводами позивача, що сума заборгованості, встановлена виконавчим написом, не є безспірною.

Відповідач за період з 29.01.2021 по 09.08.2021 нарахував заборгованість у сумі 14454,60 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2295,93 грн.; прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами 3049,63 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 8677,21 грн.; строкова заборгованість за комісією 0,00 грн.; строкова заборгованість за процентами 431,83 грн.; 250 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, яка підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» складає 14704,60 грн. (а. с. 9).

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі N 137/1666/16-ц, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, судом встановлено, що відповідач не повідомляв позивача про те, що останній має намір звернутись із заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора. Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п. 10 вказаного узагальнення зазначено, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Судом встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Пащуком А. І. на підставі договору № 112603/21 від 26.11.2021 про надання правової допомоги (а. с. 5).

Згідно Акту виконаних робіт про надання юридичних послуг, згідно договору про надання правової допомоги № 112603/21 від 26.11.2021 по цивільній справі № 466/11604/21 від 20.12.2021, вартість правничої допомоги становить: зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (2 год.) 908,00 грн.; подання запитів і скарги, підготовка позовної заяви, інших процесуальних документів (4 год.) 3632,00 грн., що в сукупності становить 5448,00 грн., узгоджена сума наданих юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги складає 5000,00 грн. На підтвердження вказаних витрат адвокатом Пащуком А. І. долучена копію квитанції 0.0.2388168552.2 від 20.12.2021 (а. с. 27, 30).

Враховуючи викладене суд приходить висновку, що вимогу про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн. слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов адвоката Пащука Артема Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32493 від 04 жовтня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 14704,60 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотири гривні 60 копійок) з ОСОБА_1 .

Заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за подання позовної заяви та суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) за подання заяви про забезпеченя позову.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: 02055, м. Київ, пр-т П. Григоренка, 15, прим. 3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 квітня 2022 року.

Суддя П. Т. Едер