Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 135/42/22
Провадження № 2/135/106/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
13.04.2022 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Ладижині Вінницької області в порядку спрощеногопозовного провадження цивільну справуза позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє Балагурак Вероніка Василівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції сторін.
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого посилалось на те, що 31.07.2019 з метою отримання банківських послуг останній підписав анкету - заяву б/н, чим підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на сайті складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, надалі розмір кредитного ліміту збільшився до 21000 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.5 договору, якими визначено, що відповідач при укладенні цього договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором станом на 14.12.2021 виникла заборгованість за кредитом у розмірі 29 911 грн 57 коп., яка складається із: 24 131 грн 07 коп. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 16344 грн 75 коп.; 7786 грн 32 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1221 грн 88 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 4558 грн 62 коп. заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просить стягнути з відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представникам позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії ухвали відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив та заперечень.
Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові. За наданою суду інформацією відділу ведення реєстру Ладижинської територіальної громади, відповідач значиться зареєстрованою за адресою, що вказана в позові. Відповідно до поштового повідомлення відповідач особисто отримав надіслані йому судом документи, однак відзиву на позовну заяву не надіслав.
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК)), всудове засідання нез`явивсябез поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочногорозгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогамстатей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другоїстатті 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.
Судом встановлено, що 31.07.2019 відповідач заповнив анкету-заяву, в якій погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач шляхом підписання вказаної анкети повідомив також, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua. Відповідач також зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту йому роз`яснено і зрозуміло, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування ним отримано.
Відповідно до довідки банку 07.08.2020 кредитний ліміт було встановлено в розмірі 5 000 грн, 04.11.2020 кредитний ліміт було збільшено до 16000 грн; 13.05.2021 збільшено до 21000 грн, а з 16.08.2021 зменшено до 0,00 грн.
Згідно з довідкою банку, 31.07.2019 відповідачу видавалася картка № НОМЕР_1 з терміном дії до травня 2023 року, а 14.05.2021 картка № НОМЕР_2 з терміном дії до червня 2025 року.
До матеріалів позовної заяви представник позивача надав Умови та Правила надання банківських послуг.
Відповідно до розрахунку, який був наданий позивачем відсоткова ставка за договором кредиту в період з 01.05.2021 по 14.12.2021 складала 3,50 % річних на суму заборгованості. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вищезазначеним договором станом на 14.12.2021 виникла заборгованість за кредитом в розмірі 29 911 грн 57 коп., з яких: 24 131 грн 07 коп. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 16344 грн 75 коп.; 7786 грн 32 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1221 грн 88 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 4558 грн 62 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
V. Оцінка Суду.
Підставою позову зазначено невиконання кредитних зобов`язань відповідачем, що пов`язані з отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
У матеріалах справи не містяться підтвердження, що саме цей витяг з Умов та правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування, що вказано й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у провадженні № 6-16цс15 і не спростовано позивачем при розгляді справи.
Суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, які безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, суд вважає, що витяг з Умов та правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, оскільки не містить підпису відповідача. Разом з тим суд врахує те, що не лише анкета-заява, а і паспорт споживчого кредиту як частина кредитного договору підписані ОСОБА_1 власноручно. Вказані докази містять відомості про розмір кредитного ліміту, який бажав встановити заявник, процентну ставку в межах та поза межами пільгового періоду.
Підписавши заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту, позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.
Як слідує з паспорта споживчого кредиту в ньому викладена інформація стосовно фіксованої базової процентної ставки в розмірі 42 % річних (п. 4), а також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штрафи за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.
Отже, вказані документи містять погоджену між сторонами процентну ставку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20). Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач здійснив активацію кредитної картки, отримував та використовував кредитні кошти, далі неодноразово порушував умови договору, бо не сплачував обов`язкові платежі у встановлені строки, частково погашаючи заборгованість за договором.
Відповідно до умов кредитування, виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. Прострочене тіло кредиту це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Крім цього, кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією. Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту постійно змінюється в залежності від використання кредитних коштів та внесення платежів на погашення заборгованості.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Такого витребування судом не здійснювалось, а отже, суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості. Користування кредитними коштами підтверджується також випискою по рахунку.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції) та має статус первинного документа, відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства Юстиції від 12.04.2012 за №576/5.
Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2019 №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку, за яким обліковуються кошти клієнта банку, в сукупності з іншими доказами, також підтверджує фактичне отримання кредитних коштів і заборгованість відповідача за виданим кредитом.
В постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі N 200/5647/18 (провадження N 61-9618св19) містяться правові висновки про те, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що стягненню підлягає заборгованість за розрахунком заборгованості, яка станом на 14.12.2021 складає 29 911 грн 57 коп., з яких: 24 131 грн 07 коп. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 16344 грн 75 коп.; 7786 грн 32 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1221 грн 88 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 4558 грн 62 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.
Отже, з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2481 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.20,526,548-550,610-612,625,626,629,634,1049,1050,1054 ЦК України, ст.12,13,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в інтересах якого діє Балагурак Вероніка Василівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 31.07.2019 у розмірі 29911грн 57коп. станом на 14.12.2021, якаскладається із: 24 131 грн 07 коп. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту в сумі 16344 грн 75 коп.; 7786 грн 32 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1221 грн 88 коп. заборгованість за нарахованими відсотками; 4558 грн 62 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2 481 грн судового збору.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільного процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім`я (найменування) сторін:
- позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299;
- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення складено та підписано суддею 13.04.2022.
Суддя
Судове рішення № 103984595, Ладижинський міський суд Вінницької області було прийнято 13.04.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 135/42/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: