Ухвала суду № 103981344, 18.04.2022, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/161/22

Номер провадження 1-в/948/41/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2022 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Хмари М.А.,

представника ВК-9 Орищенка В.В.,

захисника Чолана М.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області стосовно засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Затисівка, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, раніше не судимого,

про умовно-дострокове звільнення

в с т а н о в и в :

у квітні 2022 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.02.2018р. засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 06 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Залік з 05 по 25.07.2017р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Комісією установи 31.03.2022р. прийнято рішення про подання матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення засудженого.

Станом на 22 січня 2021 року відбув Ѕ строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення подання з тих підстав, що попри всі обставини на користь обвинуваченого, зокрема: стан його здоров`я, відшкодування шкоди потерпілим, які свідчать про позивні зміни в особі засудженого, але не доводять його виправлення. Так, виникають питання про визнання ним винуватості, оскільки він заперечує факт перебування в стані сп`яніння, також мало місце порушення у вигляді зберігання сім-карти, а також перебування у недозволеному місці, а відтак не доведено сумлінної поведінки під час усього строку відбування покарання.

Представник ВК-9 охарактеризував засудженого виключно позитивно та спільно з засудженим подання підтримали і просили його задовольнити.

Захисник зазначив, що засуджений перебуває у Машівській ВК № 9 майже 3 роки, після відмови в умовно-достроковому звільненні з`явилися ще заохочення і хоча він має незадовільний стан здоров`я, але бере участь у роботах на території установи. Вважає, що засуджений заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 12 лютого 2018 року, кінцевий строк 22 січня 2024 року, прибув до Машівської ВК (№9) 12.06.2019р.

За ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 01.03.2020р. засудженому було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення (а.о.с.54-55 ч.1 т.1).

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції з 17.03.2021р.) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин 05.07.2017 року в стані алкогольного сп`яніння та внаслідок його дій загинула малолітня дитина. Свою провину при безпосередньому розгляді справи засуджений визнав частково. Судом стягнуто з засудженого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 250 000, 00 грн (а.о.с.11-18 ч.1 т.1).

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, з огляду на те, що на час вчинення ОСОБА_1 злочину, редакція п.1 ч.3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані алкогольного сп`яніння, а відтак з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п.1 ч.1 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції до діяла до 17.03.2021р.

Так, засуджений за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав одне стягнення у вигляді попередження за зберігання сім-карти, яке 11.01.2020р. зняте, також вісім разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 28.01.2022р. характеризується як особа, що довела своє виправлення, був працевлаштований робітником молочнотоварної ферми, нині не працює, з іншими засудженими не конфліктний, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, дбайливо ставиться до майна, до виконання робіт з благоустрою відноситься з розумною ініціативою, на профілактичному обліку не перебуває, вину визнає, покарання вважає справедливим, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення (а.с.2-4).

З дослідженої в судовому засіданні особової справи засудженого видно, що під час відбування покарання, 12.08.2019р. він допустив ще одне порушення, а саме самовільно пішов до кімнат тривалих побачень, але стягнення не застосовувалося (а.о.с.65-67 ч.2 т.1).

За довідкою Машівської ВК (№9) засуджений з жовтня 2019 року працював робітником тваринництва, а у липні 2017 року робітником рембуддільниці, відмов від роботи не зафіксовано, після цього не працевлаштований (а.о.с.7 т.2).

Згідно довідки установи, на засудженого надійшла одна постанова виконавчого провадження на користь страхової компанії про стягнення 65 879, 20 грн, достроково погашено 600, 00 грн (а.о.с.8 т.2), крім цього, засуджений 03.02.2021р. сплатив добровільно потерпілому 10 000, 00 грн, 04.08.2021р. - 4 000, 00 грн та 30.06.2021р. ще 4 000, 00 грн і 19.01.2022р. - 20 000, 00 грн (а.о.с. 130, 170 ч.2 т.1, а.о.с.11-12 т.2).

В судовому засіданні засуджений пояснив, що вживає заходи для відшкодування шкоди потерпілим, водночас має проблеми зі здоров`ям з 2014 року, лікується, на що йде багато коштів. Вину у вчиненні злочину визнає частково, оскільки заперечує факт перебування в стані сп`яніння. Зазначив, що відбув уже ѕ строку покарання, а тому заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Отже доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом покарання та він може повернутися до суспільства і це буде безпечним, як для нього так і для інших.

Твердження про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, чого при дослідженні доказів установлено не було.

Так, хоча з матеріалів справи видно, що засуджений майже постійно працював до липня 2021 року, але натомість допустив два порушення, за одне з яких притягувався до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про те, що його поведінка не була зразковою та сумлінною.

В той час, факт того, що засуджений виконує свої прямі обов`язки та претензій з боку працівників установи до нього немає, свідчить лише про те, що останній виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов`язком всіх засуджених, а умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, а в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За таких обставин суд вважає, що оскільки засуджений за час відбування покарання хоча і працював майже постійно, також вживав заходи для полегшення страждань потерпілого, шляхом добровільної сплати частини коштів за позовом, натомість з огляду на вчинення ним двох порушень порядку та умов відбування покарання, а також часткове визнання вини, зокрема щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння на час вчинення злочину, хоча цей факт установлено трьома судовими інстанціями, в цілому не свідчить про наявність безумовних позитивних змін в його поведінці та вказує на те, що вона не була сумлінною та стабільною, а відтак дійшов висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

Той факт, що засуджений має захворювання не може слугувати підставою для умовно-достроково звільнення, а може бути окремою підставою для звільнення від призначеного покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.В.Кравець