Ухвала суду № 103981343, 18.04.2022, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/158/22

Номер провадження 1-в/948/38/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2022 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Хмари М.А.,

представника ВК-9 Сергеєва О.І.,

захисника Козленка О.М.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка, в режимі відеоконференції з ДУ «Машівська виправна колонія (№9), спільне подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області стосовно засудженого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, раніше не судимого,

про умовно-дострокове звільнення

в с т а н о в и в :

у квітні 2022 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2016р. засуджений за ч.3 ст.286 КК України на 09 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 02 роки. За ухвалами Машівського районного суду Полтавської області від 25.04.2019р. та апеляційного суду Київської області від 06.12.2016р. на підставі ст. 72 ч.5 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення з 05.06. по 05.12.2016р. та з 06.12.2016р. по 20.03.2017р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Комісією установи 31.03.2022р. прийнято рішення про подання матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення засудженого.

Станом на 19 лютого 2020 року засуджений відбув Ѕ строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення подання з тих підстав, що попри всі позитивні моменти в особі засудженого, вважає застосування умовно-дострокового звільнення передчасним, з огляду на характер вчиненого злочину та тяжкість наслідків. Водночас, поведінка засудженого протягом усього строку покарання не була бездоганною, від допустив порушення режиму, а тому позитивні зміни можуть свідчити лише про те, що він став на шлях виправлення, але не довів його.

Представник ВК-9 та засуджений подання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник засудженого просив подання задовольнити з тих підстав, що на сьогодні засуджений відбув 06 років 08 місяців позбавлення волі, а тому враховуючи прогресивну форму відбування покарання, наявність 14 заохочень та відсутність стягнень у самій ВК, це свідчать про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення. Крім цього, просить взяти до уваги саме позицію представника установи, який якнайкраще знає особу засудженого та характеризує його позитивно.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 06 грудня 2016 року, кінцевий строк 18 серпня 2024 року, прибув до Машівської ВК (№9) 25.05.2017р.

За ухвалами Машівського районного суду Полтавської області від 05.03.2020р. та від 25.03.2021р. засудженому було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення (а.о.с.49-50, 65-66 ч.1 т.1).

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції з 17.03.2021р.) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злочин 04.06.2016 року в стані алкогольного сп`яніння та внаслідок його дій загинуло двоє малолітніх дітей. Свою провину при безпосередньому розгляді справи засуджений визнав повністю. Судом стягнуто з засудженого на користь двох потерпілих моральну шкоду в розмірі по 982 600, 00 грн та на користь одного з потерпілих матеріальну шкоду в розмірі 59 344, 81 грн (а.о.с.23-34 ч.1 т.1).

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, з огляду на те, що на час вчинення ОСОБА_1 злочину, редакція п.1 ч.3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані алкогольного сп`яніння, а відтак з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п.1 ч.1 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції до діяла до 17.03.2021р.

Так, засуджений за період відбування покарання в місцях позбавлення волі мав одне стягнення у вигляді догани за зберігання мобільного телефону, яке 08.02.2017р. погашено, після цього чотиринадцять разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 27.10.2021р., характеризується як особа, що довела своє виправлення, працевлаштований підсобним робітником, дбайливо ставиться до майна, до виконання робіт з благоустрою відноситься з розумною ініціативою, дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, на профілактичному обліку не перебуває, вирок вважає справедливим, що підтверджується характеристикою і довідкою про стягнення та заохочення (а.с.2-5).

З довідки планово-економічного відділу вбачається, що засуджений з червня 2017 року постійно працював робітником тваринництва, а з січня 2022 року підсобним робітником, відмов від роботи не зафіксовано (а.о.с.102-103 ч.2 т.2).

За довідкою бухгалтерії по позовах утримано із заробітної плати засудженого 37 110, 99 грн, достроково погашено 19 204, 60 грн, заборгованість становить 2 180 540, 61 грн (а.о.с.104 ч.2 т.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.

Отже доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом покарання та він може повернутися до суспільства і це буде безпечним, як для нього так і для інших.

Твердження про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, чого при дослідженні доказів установлено не було.

Так, хоча з матеріалів справи видно, що засуджений постійно працював, але при цьому допустив порушення, за яке притягувався до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про те, що його поведінка не була зразковою та сумлінною протягом усього строку відбування покарання. В той час, факт того, що засуджений виконує свої прямі обов`язки та претензій з боку працівників установи до нього немає, свідчить лише про те, що останній виконує їх на підставі закону, оскільки це є прямим обов`язком всіх засуджених, а умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально виконавчого законодавства, має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині, а в конкретному випадку наявні лише формально-юридичні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що хоча засуджений за час відбування покарання в Машівській ВК-9 чотирнадцять разів був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, частково здійснював відшкодування шкоди потерпілим, зокрема і добровільно, але з огляду на те, що його поведінка не була сумлінною протягом всього строку відбування покарання, оскільки ним вчинено проступок, за який застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а відтак дійшов висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні спільного подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» та спостережної комісії Полтавської РДА Полтавської області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.В.Кравець