Постанова № 103965849, 14.04.2022, Приморський районний суд м. Одеси

14.04.2022

Справа №1522/7806/12

Провадження №1/522/1/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Осіік Д.В. за участю секретаря судового засідання Рембач О.О., при прийнятті апеляції потерпілої ОСОБА_1 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

заявника - ОСОБА_1 ,

прокурора - Острик О.В.,

встановив:

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 р. визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України та призначено їй покарання:

- за ст. 358 ч. 2 КК України (ред. 2001р.) у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 49, 74 ч.5 КК України визначено звільнити ОСОБА_2 від цього покарання у зв`язку із закінченням термінів давності;

- за ст.358 ч.3 КК України (ред. 2001р.) у вигляді 5 (п`яти) місяців арешту. На підставі ст.ст.49, 74 ч.5 КК України визначено звільнити ОСОБА_2 від цього покарання у зв`язку із закінченням термінів давності;

- за ст. 191 ч. 5 КК України у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у фінансово-кредитних установах строком на 2 (два) роки з конфіскацією майна, що належить їй на праві власності.

Термін покарання визначено рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набуття чинності вироку в законну силу визначено залишити колишню - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь низки потерпілих суми коштів у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Відмовлено у задоволенні позовних заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 у частині відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_29 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди залишено без розгляду.

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляцією на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 р..

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.03.2022 р. апеляцію потерпілої ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 р. визнано такою, що не підлягає розгляду у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження вироку і відсутністю клопотання про його відновлення.

У квітні 2022 р. ОСОБА_1 повторно звернулась до суду із апеляцією на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 р., додала до апеляції клопотання про відновлення строку на звернення до суду з апеляцією.

Клопотання про відновлення строку на звернення до суду з апеляцією обґрунтовано необхідністю відновлення такого строку, оскільки, як на думку апелянта, строк було пропущено з поважних причин, а саме у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 та введенням на території України воєнного стану.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи та вимоги клопотання про поновлення строку на звернення до суду з апеляцією.

Прокурор залишила розгляд цього питання на розсуд суду.

Дослідивши клопотання про відновлення строку на звернення до суду з апеляцією, заслухавши думку учасників справи, які з`явились у судове засідання, приходжу до наступних висновків.

Ця кримінальна справа розглядалася судом за правилами КПК України 1960 р..

Відповідно до ст. 353 КПК 1960 року у разі пропуску строку на оскарження судового рішення з поважних причин особи, які мають право на подання скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, про відновлення пропущеного строку.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суди мають перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

Так, 24.03.2022 р. на території України указом президента України було введено воєнний стан, який в подальшому було продовжено до 24.04.2022 року.

Доводи клопотання щодо поважності пропуску апелянтом строку на звернення до суду з апеляцією через введення воєнного стану є обґрунтованими.

Крім того, звертаю увагу на посилання ОСОБА_1 щодо її хворобливого стану, що також є поважною причиною пропуску вищевказаного строку.

Відповідно до ст. 353 КПК 1960 року питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданнісудом. За результатами розгляду клопотання суд виноситьухвалу,постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнаєапеляціютакою, що не підлягає розгляду.

Вбачаючи вищевикладене, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження вироку суду, приходжу до висновку щодо необхідності відновлення строку на звернення ОСОБА_1 з апеляцією на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 року.

З вищевикладеного, керуючись ст. ст. 353 КПК України 1960 р.,

постановив:

Строк на звернення ОСОБА_1 з апеляцією на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2022 року відновити.

Постанова підлягає оскарженню протягом 10 діб з моменту її ухвалення.

Суддя: