Ухвала суду № 103965848, 14.04.2022, Приморський районний суд м. Одеси

14.04.2022

Справа №522/22497/18

Провадження №1-кп/522/1270/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2022 Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Коваленка В.М.,

судді - Деруса А.В.,

судді - Попревича В.М.,

за участю секретаря Гасанова Р.Н.

під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018161500002985 від 29.10.2018, за обвинуваченням ОСОБА_1 , 1973року народження,уродженця м.Березівка,Одеської області,українця,громадянина України,з середньоюосвітою,офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Думініка О.Ф.

захисника - Гамарц О.С.

УСТАНОВИВ:

Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає.

Прокурор не звернувся до суду із письмовим клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Тому суд вирішує питання про доцільність продовження строк тримання обвинуваченого за власною ініціативою на підставі приписів ч.3 ст. 331 КПКУ.

Прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою терміном на шістдесят діб, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу раніше, продовжують існувати.

Захисник просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_2 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відсутністю конвойного підрозділу, обвинувачених до суду не доставлено. Провести судове засідання в режимі відеоконференції не має можливості.

Тому суд, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПКУ, розглядає дане питання, передбачене ч.3 ст. 331 КПКУ, за такої явки сторін. Після відновлення умов життєдіяльності, за першої можливості, суд перегляне питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого під вартою за участю обвинуваченого.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.

У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Частиною 3 ст.199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК, пов`язаного із застосуванням фізичного насильства відносно потерпілого, який карається виключно покаранням у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, зареєстрований та фактично мешкає у м.Одесі.

На цей час усі докази у кримінальному провадженні судом не досліджені.

Викладене свідчить, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики та з урахуванням обставин справи і особи обвинуваченого.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Станом на теперішній час судовий розгляд триває, сторона обвинувачення продовжує надавати докази.

Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватим, їх поведінка під час інкримінованих злочинів, дають підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи фізично впливати на потерпілих.

Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинувачених під вартою.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особи обвинувачених та насильницький характер злочинів, у яких вони обвинувачуються. Більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинувачених та виконання ними своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,178, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 16.06.2022 включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: