Ухвала суду № 10396048, 29.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2010 р. м. КиївК-10300/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідачаГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.,

розглянувши касаційну скаргу Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 року

та постанову Господарського суд Закарпатської області від 08.08.2007 року

по справі № 14/175

за позовом Малого приватного підприємства «Ленар»

до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 року Мале приватне підприємство «Ленар»звернулось до Господарського суд Закарпатської області з позовною заявою до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №2027/2303/30381566/14635 та №.20208/2303/30381566/14636 від 20.06.2007 року.

Постановою Господарського суд Закарпатської області від 08.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 року у даній справі позов задоволено; скасовано рішення №2027/2303/30381566/14635 та №.20208/2303/30381566/14636 від 20.06.2007 року в частині уточнених позовних вимог з мотивів безпідставності їх прийняття.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки господарської одиниці кафе,яке належить МПП „Ленар” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності податковим органом встановлено порушення МПП "ЛЕНАР" ч.7 ст.15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольнокасовий апарат, не зазначений у ліцензії; п.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, непроведення розрахункових операцій через РРО на повну суму покупки з роздрукуванням відповідних розрахункових документів; п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, невидача розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; п.9 ст. 3 Закону №265/95-ВР, незабезпечення щоденного роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків; п.13 ст. 3 Закону №265/95-ВР незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

В результаті податковим органом прийнято рішення від 20.06.2007 року №2027/2303/30381566/14635 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1000грн.; рішення від 20.06.2007 року №20208/2303/30381566/14636 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 2209грн., в тому числі: у сумі 1850грн. (п'ятикратному розмірі від суми 370грн.) на підставі п.1 ст. 17 Закону №265/95-ВР; у сумі 340грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) на підставі п.4 ст.17 Закону №265/95-ВР; у сумі 19грн. (п'ятикратному розмірі від суми 3,80грн.) на підставі ст.22 Закону №265/95-ВР.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями субєктом підприємницької діяльності зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Позивач у встановленому порядку отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Строк дії вказаної ліцензії становить з 11 липня 2006 року по 10 липня 2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи, ЕККА Самсунг ЕР застосовувався при здійснення торгівлі на МПП «Ленар»з 22.06.2004 року до періоду його заміни на ЕККА Датекс 21.06.2006 року. З 21.06.2006 року вказаний ЕККА Датекс підлягав застосуванню на МПП «Ленар», оскільки зазначений у додатку до ліцензії № 607096409758 від 05.07.2006 року, а ЕККА Самсунг ЕР у вказаний період був знятий із експлуатації.

Враховуючи наведене, позивач правомірно застосовував при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями ЕККА Датекс 04.07.2007 року та 05.07.2006 року, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності в діях позивача ознак складу порушення вимог закону щодо застосування ЕККА при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Даний факт свідчить про безпідставне прийняття рішення про застосування фінансових санкцій №2027/2303/30381566/14635.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вищевказаної норми даного Закону передбачена відповідальність п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, яка полягає в застосуванні фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як вбачається з акту перевірки, сума готівки на місці проведення розрахунків становила 84,20 грн. Наведений факт спростовує доводи податкового органу щодо отриманням продавцем готівкових коштів у сумі 370 грн. за товар (алкогольні напої) та їх знаходження на місці проведення розрахунків, що свідчить про безпідставність застосування штрафної санкції в сумі 1850 грн.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо визнання протиправними та скасування спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 року та постанову Господарського суд Закарпатської області від 08.08.2007 року по справі №14/175 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В.

підпис Костенко М.І.

підпис Маринчак Н.Є.

підпис Федоров М.О.