Постанова № 10395787, 03.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-7923/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Попович О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПопович О.В.,

суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,

при секретаріКравченко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області, в якому просили суд зменшити суму штрафних санкцій, застосованих на підставі рішень №0000012302 на суму 1536,16 грн., №0000022302 на суму 12170,85 грн. та скасувати рішення нарахування штрафних санкцій №0000202302 та №0000192302, податкове повідомлення рішення №0000011701/2.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року зазначений адміністративний позов задоволено. Визнано частково нечинним та скасовано рішення №0000012303 від 10.01.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1536,16 грн., визнано нечинним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000202302 від 25.03.2009 року, визнано частково нечинним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022302 від 10.01.2009 року на суму 12170,85 грн., визнано нечинним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000192302 від 25.03.2009 року та визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000011701/2 від 23.04.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені питання, які виникли по даній справі, прийнято доводи лише однієї сторони, не здійснено належним чином оцінку доказів, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

До суду апеляційної інстанції представник апелянта не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Апелянт надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Романівському районі Житомирської області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року. За її результатами складно Акт від 23.12.2008 року №428/231/13551865.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Романівському районі Житомирської області прийняті спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.01.2009 року №0000012302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.8, 2.9, 3.5 п. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в розмірі 52214 грн. та №000022302 від 10.01.2009 року за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та податкове повідомлення рішення №0000011701 від 23.04.2009 року на суму 7695 грн., яким нараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб» на суму 2565 грн. та штрафні санкції в сумі 5130 грн.

На дані рішення позивачем були подані скарги до ДПА у Житомирській області, ДПІ у РОманівському районі Житомирської області, за результатами розгляду яких були винесені рішення про частков задоволення скарг: було частково скасовані штрафні (фінансові) санкцій по рішенню №0000012302 в сумі 49976 грн., а залишені в сумі 2238 грн. та додатково винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000202302 від 25.03.2009 року на суму 73740 грн. за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та №0000192302 на суму 2431 грн. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Задовольняючи адміністративний позов СТОВ «Хлібороб», суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення рішення з порушенням діючого законодавства.

Однак, з вказаними висновками Житомирського окружного адміністративного суду колегія суддів повністю погодитись не може, виходячи з нижче наведеного.

Залишаючи без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012302 в сумі 2238 грн. за наслідками адміністративного оскарження, ДПА у Житомирській області виходила з того, що згідно копій касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних відомостей позивачем було допущено перевищення готівки в касі на суму 1119 грн., в тому числі: 24.05.2007 року на суму 223,60 грн., 20.09.2007 року на суму 448 грн. та 25.10.2007 року на суму 406,89 грн.

Скасовуючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушені строки застосування адміністративно господарських санкцій за вчинене 20.09.2007 року порушення.

Однак, порушення, яке з позиції контролюючого органу полягає у перевищенні лімітів готівки в касі, відображено в акті перевірки від 23.12.2008, на підставі якого прийнято спірне рішення.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за вказані порушення, які були вчиненні 24.05.2007 року, 20.09.2007 року та 25.10.2007 року після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.

Відповідно до п. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд першої інстанції помилково визнав частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012302 в сумі 1536,16 грн., оскільки були наявні всі підстави для визнання нечинним даного рішення повністю.

Задовольняючи адміністративний позов в частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00000202302 від 25.03.2009 року, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем було пропущені строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені статтею 250 ГК України, оскільки виявлене порушення мало місце 5-8 листопада 207 року, а рішення про застосування санкцій винесено 25.03.2009 року.

Постановляючи рішення про визнання часткового нечинним рішення №0000022302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутнє зазначене порушення, а саме отримавши попередню оплату від ОСОБА_2 за металобрухт, позивач обґрунтовано провів її оформлення через касу підприємства, шляхом виписки прибуткового касового ордеру, оскільки дана операція була спрямована на реалізацію бурякопгрузчика, який був списаним основним засобом, що обліковувався на рахунку 10 «Основні засоби».

Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки, як зазначає сам позивач, реалізація металобрухту бурякопгрузчика не відбулося, так як останній є майном пайового фонду та знаходиться у позивача на правах оренди і не може бути проданий (а.с.5). Відповідно, отримавши попередню оплату за металобрухт, позивач отримав грошові кошти за товар, а не за основні засоби бурякопогрузчик, оскільки на той момент бурякопогрузчик ще не було визнано в належному порядку, шляхом оформлення відповідних документів, металобрухтом, а тому грошові кошти мали бути отримані та проведені через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022303 прийнято у відповідності та на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відповідно рішення №0000192302 від 25.03.2009 року також є законним.

Щодо обґрунтованості прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення №0000011701/2 від 23.04.2009 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Приймаючи дане рішення ДПІ в Романівському районі Житомирської області виходило з того, що позивачем безпідставно було віднесено на валові витрати, витрати на відшкодування вартості мобільного звязку працівникам підприємства. Зазначені висновки працівниками податкового органу було зроблено на тій підставі, що Акти використання коштів мобільного звязку, додані позивачем на обґрунтування своєї позиції є оформлені неналежним чином та містять інформацію про фактично понесені витрати, про список вихідних дзвінків, кількість використаних хвилин в телефоні, що було б підтвердженням фактичного використання на виробничі потреби.

З даними твердженнями відповідача не можна не погодитись, оскільки відповідно до Наказу директора СТОВ «Хлібороб» №21 від 10.06.2006 року «Про виділення коштів на мобільний зв'язок», використання мобільного звязку певним працівникам підприємства дозволено тільки виключно по виробничих потребах на номери визначених працівників та номери підприємств, установ, організацій та їх керівників, з якими СТОВ «Хлібороб»и співпрацює, а також зобовязано в кінці кожного робочого дня представляти списки вихідних дзвінків та кількість використаних хвилин в телефоні.

В порушення вимог зазначеного Наказу, списання коштів на виплати мобільного звязку, позивачем проводилось без надання зазначених в Наказі документів, а тому працівники податкової служби обґрунтовано дійшли висновку про безпідставне віднесення даних витрат на валові, а також безпідставне не включення отриманих працівниками суд до прибутку за відповідні податкові періоди.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов СТОВ «Хлібороб» до ДПІ у Романівському районі Житомирської області підлягає частковому заволенню, а саме в частині визнання нечинним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012302 від 10.01.2009 року та №0000202302 від 25.03.2009 року. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року скасуванню.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасувати.

Постановити нову постанову, якою адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012302 від 10.01.2009 року та №0000202302 від 25.03.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяО.В. Попович

СуддіВ.П. Мельничук

Е.Ю. Швед

(Повний текст Постанови складено 09.06.2010 року).