Рішення № 103957832, 14.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року Справа № 160/18718/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості №45 від 03.03.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 01.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості №90 від 08.04.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 07.04.2021;

- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості №109 від 07.05.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 30.04.2021;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 01.03.2021 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 07.04.2021 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 30.04.2021 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірні накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем дотримано всі необхідні вимоги статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку № 306. До того ж підстава для відмови, зазначена відповідачем у спірних наказах, суперечить гарантіям держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, адже обов`язок держави здійснити виплати, на які мають право певні категорії громадян, відповідно до закону не мас ставитися в залежність від обсягу кошторисних призначень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ці кошти не є «коштами Фонду» в їх прямому розумінні. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закону № 5067-VI є бюджетними коштами, і їх не передбачення Державним бюджетом України на 2021 рік напряму не є «виною» чи самостійним рішенням Фонду, і тому, Фонд чи Дніпропетровський обласний центр зайнятості не може нести відповідальність за відсутність кошторисних призначень у Державному бюджеті України на 2021 рік для виплати допомоги по частковому безробіттю.

Також, відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Отже, питання включення до Державного бюджету України на І квартал та І півріччя 2021 року коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не відноситься до компетенції обласного центру зайнятості.

Від позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2021 позивач вперше звернувся до Дніпровського міського центру зайнятості з заявою про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, до якої долучено відповідні документи.

Повідомленням про розгляд документів Дніпровського міського центру зайнятості №912 від 05.03.2021 позивачу відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на 1 квартал 2021 року, на підставі наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 03.03.2021 №45.

Друге звернення до Дніпровського міського центру зайнятості з заявою про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю датоване 07.04.2021, у відповідь на яке позивач також отримав повідомлення про розгляд документів №1490 від 12.04.2021, яким відмовлено з причини відсутності коштів на 1 півріччя 2021 року, на підставі наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 08.04.2021 №90.

Позивач 30.04.2021 знову направив заяву до Дніпровського міського центру зайнятості, та вкотре йому було відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з відсутністю кошторисних призначень на 1 півріччя 2021 року, на підставі наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 07.05.2021 №109, про що позивач дізнався з повідомлення №1824 від 11.05.2021.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача направлено адвокатський запит, з метою отримання копій наказів/витягів з наказів, які направлено на адресу позивача листом від 20.07.2021 №12/19-2790.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.03.2021 Дніпропетровським обласним центром зайнятості винесено наказ №45 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення»», яким позивачу відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину відповідно поданої заяви від 01.03.2021, з підстав відсутності кошторисних призначень на 1 квартал 2021 року.

З аналогічних підстав позивачу було відмовлено наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину, за його заявами від 07.04.2021 та від 30.04.2021, що оформлено наказами від 08.04.2021 №90 та від 07.05.2021 №109 відповідно.

Вважаючи спірні накази протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон № 5067).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540, Закон №5067 доповнено статтею 47-1 Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Дана норма Закону набула чинності з 02.04.2020.

За приписами частини 1 статті 47-1 Закону №5067 допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;

3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;

4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Як встановлено судом, позивач подав всі необхідні документи згідно переліку.

Згідно з ч. 3 ст. 47-1 Закону № 5067, право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 47-1 Закону № 5067 виплата працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Фінансування виплат, визначених цією статтею, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Приписами ч. ст. 47-1 Закону № 5067 передбачено, що рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 3 Порядку №306, допомога надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою та не отримує допомогу як працівник.

Згідно з п. 5 Порядку № 306 сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності в разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

Рішення про надання або відмову в наданні допомоги приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.

Рішення про надання або відмову в наданні допомоги оформляється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості (п. 10 Порядку № 306).

Пунктом 12 Порядку № 306 передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення письмово повідомляє про нього роботодавцю/фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою, з обґрунтуванням причин відмови.

У разі коли роботодавцю/фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою, відмовлено у наданні допомоги з незалежних від нього причин, він має право повторно звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги в межах строку дії карантину та/або надзвичайної ситуації.

Відповідно до п. 13 Порядку № 306 рішення обласного та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.

За приписами пункту 20 Порядку № 306, кошти для виплати допомоги не надаються роботодавцям/фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, якими не дотримано вимоги статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку.

Судом встановлено, що позивач зареєстровано в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридичною особою. Фінансова звітність позивача подається саме, як суб`єкта малого підприємництва, розмір чистого прибутку за 2020 рік складає 482,5 тис. грн., що підтверджується балансом на 31.12.2020, який надано позивачем Дніпропетровському обласному центру зайнятості разом із заявами про надання допомоги по частковому безробіттю.

Наказом № 01/ОД про скорочення діяльності від 01.02.2021 позивача переведено на скорочений робочий день - 10 годин на тиждень з 01.02.2021 до дати закінчення карантину одного працівника, відповідно до переліку, вказаного в даному наказі. Тобто, на допомогу по частковому безробіттю на час карантину претендував 1 працівник, якого було зазначено позивачем у відомостях про працівників, щодо яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Дані документи долучено позивачем до заяв, направлених на адресу відповідача.

Довідкою про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, наданою позивачем відповідачу, підтверджується сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з серпня 2020 року по січень 2021 року у сумі 104584,48 грн. Відсутність за позивачем заборгованості по єдиному внеску підтверджуєтеся листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.02.2021 №5717/6/04-36-12-07-48. Дані документи також було долучено позивачем до заяв, направлених відповідачу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем дотримано всі необхідні вимоги статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку №306, а тому відмова Дніпропетровського обласного центру зайнятості у наданні допомоги по частковому безробіттю, викладена у формі наказів, є необґрунтованою та протиправною.

До того ж підстава для відмови, зазначена відповідачем у спірних наказах, суперечить гарантіям держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, адже обов`язок держави здійснити виплати, на які мають право певні категорії громадян, відповідно до закону не мас ставитися в залежність від обсягу кошторисних призначень.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6810,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77, 139, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 45 від 03.03.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 01.03.2021.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 90 від 08.04.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 07.04.2021.

Визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 109 від 07.05.2021 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 30.04.2021.

Зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» від 01.03.2021, від 07.04.2021 та від 30.04.2021 про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-ПАРТНЕР ДНІПРО» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська