Ухвала суду № 10395730, 08.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 14/293 (2-а-10464/08) Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюк Л.О. ,

суддів Ізмайлової Т.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області про скасування податкових повідомленьрішень, , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2008 року Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до суду з позовом про скасування повідомлення-рішення від 06.03.2008р. №0000591543/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляцій наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області було проведено перевірку позивача щодо своєчасності сплати рентної плати за видобутий природний газ до бюджету.

За результатами перевірки складено Акт №1/153-35-30019775 від 20.02.2008р.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету або державного цільового фонду в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до ст.4 Закону платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Виключний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) наведено у статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»в якому містяться, зокрема, рентні платежі.

Крім того, справляння рентної плати передбачено Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2001 року №256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат».

Таким чином, рентна плата належить до загальнодержавних податків і зборів, позивач є платником зазначених платежів

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача за травень 2007 року - 07 липня 2007 року. Фактично податкове зобов'язання позивачем було сплачене 20 липня 2007 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та в межах чинного законодавства.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 14 липня 2010 року.

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: Т. Ізмайлова

Я.Мамчур