Постанова № 10395546, 16.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2010 р.        справа № 24/625/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

          суддів:                     Кожана М.П.  Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:          Ганноченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2007 року

у справі №24/625/07-АП(категорія статобліку –2.11.14)

за позовом  Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Ватутіна, м. Василівка Запорізької області

до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка Запорізької області

про зобов’язання списати безнадійний борг, -

Встановила:

У жовтні 2007 року Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Ватутіна, м. Василівка Запорізької області (далі - СВК ім. Ватутіна) подав до господарського суду Запорізької області позов, у якому просив зобов’язати Відповідача - Василівську державну податкову інспекцію Запорізької області списати з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Ім..Ватутіна безнадійний податковий борг - суму 6696,55 грн. по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату, суму 27112,26 грн. борг по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування орендними паями, 57041,08 грн. заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку плюс пеня 7349,77грн. + 1474,75 грн. та штрафні санкції 46024,16 грн. + 1349,40 грн., 14506,25 грн. також з ФСП, яка виникла на 01.01.2001р., 592,62 грн. заборгованість з податку на забруднення навколишнього природного середовища - на загальну суму 162490,77 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані посиланнями на норми п.п 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон №2181), які на думку позивача, було порушено органом Державної податкової служби.

Постановою господарського суду Запорізької області від 26.11.2007р. позовні вимоги задоволено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми п. 18.2 ст. 18 Закону №2181, відповідно до яких підлягає списанню безнадійний податковий борг, до якого відносяться узгоджені податкові зобов’язання, щодо яких минув строк позовної давності, та які є несплаченими сільхозвиробником внаслідок форс – мажорних обставин.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.07р. у справі №24/625/07-АП (виготовлену та підписану відповідно до ст. 167 КАС України 01.02.08р) в частині зобов’язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна, а саме: по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату в сумі 6696,55 грн., по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування земельними паями в сумі 27112,26 грн., по заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку код платежу 16040100 в сумі 56693,60 грн., пені на суму 8824,52 грн., штрафних санкцій на суму 47373,56 грн., по податку за забруднення навколишнього середовища код платежу 50080200 в сумі 489,71 грн.

У судовому засіданні 27.05.09 представник відповідача також зазначив, що просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, які стосуються оскаржених апелянтом сум. У судовому засіданні 13.05.2010 апелянт подав уточнення до апеляційної скарги, у якому зазначив, що оспорює судове рішення  частково та просить с касувати постанову господарського суду Запорізької області від 26.11.07р. у справі №24/625/07-АП:

1.          В частині зобов’язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна, а саме по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату в сумі 6696,55 грн., по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування земельними паями в сумі 27112,26 грн. - у повному обсязі.

2.          В частині зобов'язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 34984,54 грн.

3.          В частині зобов’язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна з фіксованого сільськогосподарського податку - в частині 25321,50 грн..

4.          В частині зобов’язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна по пені-у повному обсязі.

5.  В частині зобов’язання ДПІ у Василівському районі списати безнадійний податковий борг СВК Ватутіна по пені по збору за забруднення навколишнього середовища - у повному обсязі.

Стосовно рішення суду в частині задоволення інших позовних вимог апелянт пояснив, що проти їх задоволення не заперечує. Апелянт також пояснив, що суми, які не оспорюються, списано податковою в установленому порядку або виключено із картки особового рахунку платника згідно діючого законодавства.

Отже, позовні вимоги стосовно названих сум фактично визнано відповідачем.  

В обґрунтування часткового оскарження рішення господарського суду  відповідач зазначає наступне.

На час розгляду справи у суді першої інстанції п.1 ст. 9 Закону України від  30.11.06 № 398 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" було зупинено дію пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України №2181,  яким передбачено списання безнадійного податкового боргу. Виходячи із цього,  ДПІ у Василівському районі не мало підстав для списання безнадійного податкового боргу. Закон України від 30.11.06 № 398 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" втратив чинність. Отже, у ДПІ у Василівському районі з’явилися законі підстави для списання безнадійного податкового боргу СВК Ватутіна, який підпадає під дію підпункту "в" пп.18.2.1 у п.18.2 ст.18 Закону України від 21.12.00р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішенням начальника ДПІ у Василівському районі від 25 лютого 2008 року №32 про списання безнадійного податкового боргу на підставі підпункту "в" пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України від 21.12.00р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно заяви СВК Ватутіна частково списано безнадійний податковий борг СВК Ватутіна.

Стосовно податкового боргу по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату в сумі 6696,55 грн., та прибуткового податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування земельними паями в сумі 27112,26 грн., відповідач вважає, що визначення сум безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платника податків.

Податкова вказує, що відповідно до Інструкції N 342 підставою для нарахування прибуткового податку з громадян в особовій картці платника, яка ведеться в податкових органах, є рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо обов'язку платника податку сплатити донараховану суму основного платежу та застосованих штрафних санкцій, що приймається за результатами перевірки такого платника, а також суми пені.

У разі якщо податковий борг зі сплати прибуткового податку з громадян знайшов своє відображення у картці особового рахунку платника податку і його визнано безнадійним, він підлягає списанню на загальних підставах за встановленим порядком.

Органи державної податкової служби не мають законодавчих підстав проводити списання боргу з прибуткового податку з громадян, який рахується тільки за бухгалтерським обліком платника і не знайшов відображення в картці особового рахунку.

Отже, орган державної податкової служби обґрунтовано відмовив позивачу у списанні податкового боргу по прибутковому податку з доходів громадян.

Відповідач вважає, що  рішення господарського суду є протиправним в частині зобов’язань ДПІ списати податковий борг СВК «Ватутіна»по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 34984,54 грн., оскільки названа сума є заборгованістю по сплаті адміністративно –господарських санкцій, застосованих до позивача за порушення законодавства у сфері РРО.

У судовому засіданні відповідач також пояснив, що спірна пеня у сумі 1474,75 грн. також нарахована у зв’язку із несплатою штрафних санкцій по РРО,

Щодо інших сум, зазначених у апеляційній скарзі як оспорювані, апелянт вказує наступне:

-          заборгованість з фіксованого сільхозподатку на суму 25 321,50 грн. та пеня у сумі 6823,64 грн. не підлягають списанню за форс –мажорними обставинами, оскільки виникли до настання форс –мажорних оставин.

Стосовно збору за забруднення навколишнього природного середовища та пені, нарахованої у зв’язку із несплатою останнього, апелянт вважає рішення суду першої інстанції помилковим, оскільки «на теперішній час названа заборгованість погашена у повному обсязі»

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області –без змін.

Позивач вказує наступне.

Відповідно до ч.З ст.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про систему  оподаткування»зміна податкових   ставок і механізм справляння   податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом     України про Державний Бюджет України на відповідний рік.

Згідно рішення № З-рп/2001 Конституційного Суду України від 05.04.2001р. по справі № 1-16/2001 та ч. 3 ст.1., ч.2 ст.7 ЗУ «Про систему   оподаткування»ставки механізм  справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) , пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або   змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування (аналогічна позиція господарського  суду).

Позивач також посилається на судову практику.

Дослідивши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ч.1 ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Розглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Судом винесено рішення про зобов’язання податкової списати безнадійний податковий борг СВК «ім.. Ватутіна»по прибутковому податку з громадян, в тому числі суму 6696 грн. 55 коп. по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату ; - суму 27 112 грн. 26 коп. по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування орендними паями.

Апелянт вважає рішення суду таким, що не  відповідає чинному законодавству, оскільки по прибутковому податку не передбачено подання податкової звітності до ДПІ. В зв’язку з цим особові рахунки по прибутковому податку ведуться за наслідками розрахунків, проведених ДПІ. (Інструкція про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативного обліку податків і неподаткових платежів, затв. Наказом ДПА України від 02.04.99р. № 174 та зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 13.05 99р. за№304/3597р. Однак, відповідно з п.2.2 вище згаданої Інструкції у редакції від 03.09.2001р. документами, на підставі яких здійснюється облік платежів до бюджету шляхом занесення інформації про податкові зобов’язання платника в базу даних по податкових зобов’язаннях, які самостійно визначаються платником, є податкові декларації , розрахунки та інші документи, що надаються в податкові органи в порядку і строки , встановлені податковим законодавством. По податкових зобов’язаннях, розрахованих органом податкової служби у числі інших також довідка та акт документальної перевірки з питань повноти нарахування,утримання і сплати прибуткового податку з громадян. П.1.3 ст.1, п.п.5.1 ст.5 Закона України „ 2181-111 встановлено, що податковим боргом вважається податкове зобов’язання , узгоджене платником податку або встановлене судом, але не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання; податкове зобов’язання самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої декларації , а податкове зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та цього закону, вважається узгодженим в день надходження до платника податку податкового повідомлення, за винятком випадків, встановлених п.п. 5.2.2 ст.5 цього Закону. Згідно з приписами п.11 ст.1 Закону України № 2181-111 „податкова декларація-розрахунок" - це документ, що подається платником податку до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку, збору. Відповідно до вимог п.п.б п.19.2 ст.19 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»наказом ДПА України від 29.09.2003р. № 451 затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого ( сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, відповідно до якого юридичні особи, що згідно чинному законодавству є податковими агентами фізичних осіб, зобов’язані подавати до органів державної податкової служби  податковий розрахунок за ф. № 1ДФ.Зміст названого Порядку свідчить, що названа ф. № 1ДФ має всі ознаки податкової декларації. Та обставина, що позивач-податковий агент декларував свої податкові зобов’язання з податку на прибуток фізичних осіб (орендна плата натурою  та заробітна плата), податковою не спростовується.

Таким чином, слід визнати,  що суми прибуткового податку з громадян, задекларовані,але не сплачені позивачем до бюджету, є податковим боргом, на який поширюються норми Закону 2181, зокрема ст.18 названого закону.Отже, у даній частині апеляційна скарга не може бути задоволена з зазначених у ній підстав

Колегія суддів також вважає, що не підлягають задоволенню вимоги апелянта про відмову у позові в частині, що стосується збору за забруднення навколишнього природного середовища та пені, пов’язаної із сплатою названого збору.

Як свідчить зміст уточнень до апеляційної скарги (а.с. 155-159) єдиною підставою, якою відповідач обґрунтовує вимоги апеляційної скарги в цій частині, є та обставина, що на теперішній час заявлена заборгованість відсутня. Частиною 1 ст. 196 КАС передбачено, що апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів  за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки апелянт не зазначив обставин та норм права, які спростовують обґрунтованість вимог, заявлених стосовно названого збору, підстави для відмови у позові в частині, що стосується збору за забруднення навколишнього природного середовища( 592 грн. 62 коп. основного боргу та 43 грн. 93 коп. пені.) відсутні.

Що стосується вимог апелянта про скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові в частині вимог про списання штрафних санкцій у розмірі 34984,54 грн. та пені у сумі 1474,75 грн., то вони підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, надані до суду першої інстанції, 03.10.07р. позивач звернувся  до податкового органу з заявою №204, у якій просив списати штрафні санкції у розмірі 46024,16 грн., пеню 1474,75 грн. за кодом 30 21080900.

В обґрунтування вимог до суду також надано розрахунок податкового боргу СВК «Ватутіна»по штрафним санкціям код платежу 21080900 (а.с. 36) та корінці податкового повідомлення –рішення №0000292601/3 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.09.2007р. №0000592302/0. Названі документи свідчать, що сума 46024 грн. 16 коп. є сумою адміністративно –господарських санкцій, застосованих до позивача за порушення законодавства у сфері господарської діяльності, а отже, сума 46024 грн. 16 коп. не може розглядатися у якості податкового боргу згідно ст..ст. 14, 15 Закону «Про систему оподаткування»преамбули Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки штрафні санкції у сумі 46024,16 грн. (складовою частиною яких є сума 34984,54 грн.) не відносяться до податкових зобов’язань, на них не поширюються процедури, передбачені ст.. 18 Закону №2181.

Зазначене вище стосується також пені у сумі 1474,75 грн., нарахованої податковим органом внаслідок несвоєчасної сплати за рішенням від 06.05.05 №0000292601.

Погоджуючись з доводами позивача стосовно того, що пеню в сумі 1474, 75 грн. нараховано  податковим органом всупереч діючому законодавству, яке не передбачає нарахування пені внаслідок несплати (несвоєчасної сплати) адміністративно –господарських санкцій, колегія суддів доходить висновку, що необґрунтоване нарахування пені не може бути підставою для її списання як безнадійного податкового боргу.

Та обставина, що податковий орган з травня 2005р. по 17.10.2007р. не вжив заходів щодо стягнення адміністративно –господарських санкцій (що тягне за собою пропуск строку, передбаченого ст.. 99 КАС) також не може бути підставою для їх списання як безнадійного податкового боргу.

Колегія суддів також погоджується з апелянтом стосовно того, що заборгованість по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку у сумі 25321,5грн., яка виникла у період з 30.09.05р. по 30.07.07р., та пеня  у сумі 6823,64грн., нарахована у зв’язку з несплатою ФСП,                       також не підлягають списанню з підстав,зазначених у позові та судовому рішенні.

Висновки колегії суддів обґрунтовано наступним.

Вимоги позивача стосовно списання названої заборгованості обґрунтовані посиланнями на наявність належним чином підтверджених форс –мажорних обставин та норми п.18.2 ст. 18 Закону №2181. Як свідчать матеріали справи, форс –мажорні обставини мали місце 01.08.2007р.

Борг, заявлений до списання, було визначено з 30.09.05р. по 01.10.2007р. (а.с. 27-28).

Відповідно до п.18.2 ст.18 Закону №2181 списанню підлягає податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс –мажорних обставин).

Наказом  Державної податкової адміністрації України від 03.11.2004 року №629 "Про внесення доповнень до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за №1452/110051 встановлено нові критерії визначення безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.

Згідно п.4.5 названого Порядку списанню підлягає податковий борг з фіксованого сільськогосподарського податку, що виникає у зав’язку з непогашенням податкових зобов’язань за період після дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) і до закінчення термінів його сплати за бюджетний рік, в якому такі обставини виникли.

Отже вимоги позивача, заявлені стосовно вищевказаних сум заборгованості по сплаті ФСП та пені, є такими що суперечать діючому законодавству.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду не відповідає чинному законодавству в частині , що стосується списання адміністративно-господарських ( штрафних) санкцій, пені, нарахованої внаслідок несплати названих санкцій, а також податкового боргу і пені з фіксованого сільськогосподарського податку, що виникли до настання форс-мажорних обставин. Згідно наданого податковою розрахунку та матеріалів справи названі суми у сукупності складають  79644,05 грн.(46024,16+1474,75+25321,50+6823,64).                                                                                                                                                

Виходячи з викладеного, постанову господарського суду Запорізької області від 26.12.2007 року слід  скасувати. З урахуванням визнаних відповідачем та необґрунтовано оскаржених сум, а також, враховуючи арифметичну помилку, допущену позивачем при визначенні загальної суми боргу,  п озовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Василівському районі Запорізької області списати СВК "ім. Ватутіна" безнадійний податковий борг у розмірі 82546, грн. 72 коп. , в тому числі: суму 6696 грн. 55 коп. - по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату ; - суму 27 112 грн. 26 коп. по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування орендними паями ; - суму 31719 грн. 58 коп. заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку; - суму 526 грн.13 коп. пені з фіксованого сільськогосподарського податку ; - суму 14 506 грн. 25 коп. заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку ; - суму 592 грн. 62 коп. заборгованості по податку за забруднення навколишнього природного середовища та 43 грн.93 коп. пені з зазначеного податку ; суму 1349 грн. 40 коп. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства ( податок з доходів громадян) . В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись  ч.3 ст. 112ст. ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну  скаргу Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка Запорізької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2007 року –скасувати.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Василівському районі Запорізької області списати СВК "ім. Ватутіна" безнадійний податковий борг у розмірі 82546, грн. 72 коп. , в тому числі: суму 6696 грн. 55 коп. - по прибутковому податку з доходів громадян на видану заробітну плату ; - суму 27 112 грн. 26 коп. по прибутковому податку з доходів громадян по виплаченій натуроплатою орендній платі за користування орендними паями ; - суму 31719 грн. 58 коп. заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку; - суму 526 грн.13 коп. пені з фіксованого сільськогосподарського податку ; - суму 14 506 грн. 25 коп. заборгованість з фіксованого сільськогосподарського податку ; - суму 592 грн. 62 коп. заборгованості по податку за забруднення навколишнього природного середовища та 43 грн.93 коп. пені з зазначеного податку ; суму 1349 грн. 40 коп. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства ( податок з доходів громадян).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджету на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Ватутіна" , м. Василівка, Запорізької області ( 71601 , Запорізька область , м. Василівка , вулиця Леніна, 67 ; код 03750248) суму судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі     06.07. 2010 р.

Головуючий суддя:                                                                              Л.П. Туркіна

          Суддя:                                                                                                 М.П. Кожан

           Суддя:                                                                                        О.А. Проценко