Рішення № 10395202, 14.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 р.                                        м. Черкаси                              Справа №17/1041

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С.

з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Гемський А.В. - по довіреності,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1041 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»

доприватного науково-виробничого підприємства «Траверс»

простягнення 21500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з приватного науково-виробничого підприємства «Траверс»(далі-відповідач) 21 500 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по поверненню залишку грошової суми по передоплаті за ненадані послуги комбайнування.

Представник позивача у судових засіданнях 24.06.2010 року та 14.07.2010 року позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав витяг з ЄДРПОУ, в якому зазначено, що станом на 18.06.2010 року місцезнаходження відповідача: м. Черкаси, вул. Ватутіна, буд. 175/2, кв. 22.

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду від 31.05.2010 року про порушення провадження у справі, від 24.06.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте його представник без поважних причин в судові засідання 24.06.2010 року та 14.07.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, суд зобов’язавши позивача надати витяг з ЄДРПОУ здійснив необхідні дії для встановлення місцезнаходження відповідача, а позивач на виконання вимог суду надав відповідний Витяг, що є підставою для розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.

При цьому, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 13.07.2010 року у зв’язку з тим, що до поданого клопотання не додано доказів, що підтверджують викладені у клопотанні обставини, розгляд справи вже відкладався ухвалою суду від 24.06.2010 року, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду по суті, а нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Крім того, згідно зі статтею 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже право на представництво юридичної особи пов’язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органа управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та юрисконсульта відповідача, юридична особа не була позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої відповідач надає послуги комбайнування, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити послуги на умовах попередньої оплати.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки СТОВ «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА»перерахувало на рахунок приватного науково-виробничого підприємства «Траверс»грошові кошти в сумі 30000 грн., і останній їх прийняв, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання виконав, здійснивши передоплату в розмірі 30000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2093511483 від 10.07.2008 року (а.с.7).

Проте відповідач свої зобов’язання по наданню послуг комбайнування не виконав, повернув позивачу суму отриманої попередньої оплати у розмірі 8500 грн., що підтверджується банківською випискою Херсонської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»від 07.11.2008 року (а.с.9), і на момент подання позову залишок неповернутої суми попередньої оплати становить 21500 грн.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором підряду. Сторони домовились, що оплата робіт вноситься попередньо. Проте, цим договором сторонами не визначено строків та порядку повернення виконавцем (відповідачем) сум попередньої оплати замовнику (позивачу).

Отже суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов’язання відповідача по поверненню попередньої оплати настає з моменту направлення претензії (вимоги) позивачем, а через сім днів у позивача виникає право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по поверненню попередньої оплати в сумі 21500 грн.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були направлені лист № 50/11 від 15.02.2010 року (а.с.10), що підтверджується квитанцією від 15.02.2010 року (а.с.11) та лист-вимогу щодо повернення попередньої оплати № 05/02-10 від 17.02.2010 року (а.с.12), що підтверджується накладною № 023974 від 17.02.2010 року (а.с.14) з вимогою повернути суму попередньої оплати за ненадані послуги комбайнування в розмірі 21500 грн. В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов’язання по поверненню передоплати настав з моменту направлення першої вимоги від 15.02.2010 року, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по поверненню передоплати.

Оскільки відповідач послуг комбайнування не надав, суму передоплати - 21500 грн. не повернув, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 21500 грн. і задовольняє позов.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 215 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Траверс»(м. Черкаси, вул. Ватутіна, буд. 175/2, кв. 22, р/р 2600830012109 в ЧФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Черкаси, МФО 354013, код ЄДРПОУ 24420480) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійська перспектива»(м. Херсон, вул. Червонофлотська, буд. 30, оф. 2, р/р 2600310472 в ОД «Райффайзен банк Аваль»м. Херсон, МФО 352093, код ЄДРПОУ 23524131) –21500 грн. передоплати, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 215 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 14.07.2010 року.