Рішення № 10395122, 01.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р. Справа № 3/59-1019

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом : Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) , АДРЕСА_1

до відповідача : Кооперативного підприємства "Мрія" (код ЄДРПОУ 30135804), смт. Залізці, вул.. Крушельницької, 8а, Зборівського району, Тернопільської області

про розірвання договору №15/1 про поставку хлібобулочних виробів та стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 2638.13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - приватний підприємець

від відповідача: не зявився

Суть справи :

До господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до відповідача Кооперативного підприємства "Мрія" про:

* достроково розірвати договір на поставку хлібобулочних виробів за №15/1 від 15 квітня 2008 року,

* стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за поставлені хлібобулочні вироби в сумі 2638 грн. 13 коп.

Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату , час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.06.2010р. за №28731, у тому числі в порядку, передбаченому ст.64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 , свого письмового відзиву на позов суду не надав, а тому спір вирішено по наявних у справі документах, в порядку ст. 75 ГПК України .

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 01.07.2010р. на 11:20 год. , що підтверджується ухвалою суду від 24.06.2010р.

У судовому засіданні представнику позивача, розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:

15 квітня 2008 року СПД ФО ОСОБА_1 , як постачальник , та Кооперативне підприємство «Мрія» , як покупець уклали між собою договір на поставку хлібобулочних виробів №15/1, згідно якого постачальник бере на себе зобовязання постачати покупцю товар згідно заявки , а покупець бере на себе зобовязання його прийняти та оплатити.

Загальна кількість товарів по даному Договору сторонами не обмежується і визначається після закінчення терміну дії Договору , як остаточна величина для проведення звірок по взаєморозрахункам (п.1.3. Договору).

У відповідності п. 2.3. даного Договору , розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівки в касу постачальника.

Позивач виконав свої договірні зобовязання належним чином , в свою чергу відповідач прийняв товар , що підтверджується накладними та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2009р. між СПД ФО ОСОБА_1 і КП «МРІЯ» на загальну суму 2638 грн. 13 коп. , належним чином завірені представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб (знаходиться в матеріалах справи) .

Внаслідок невиконання відповідачем належним чином своїх договірних зобовязань , станом на дату подання позовної заяви виникла заборгованість у відповідача перед позивачем на суму 2638 грн. 13 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем предявлено претензію від 08.02.2010р. за 2-08.02.10 до відповідача про добровільне стягнення боргу на суму 2638 грн. 13 коп. , що підтверджується відміткою на даній вимозі , а саме : підписом директора К П «Мрія»Наконечним Ю.Д. скріплений печаткою юридичної особи.

Проте, вказана претензія відповідачем залишена без задоволення.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача в частині щодо стягнення з відповідача боргу на суму 2638 грн. 13 коп. , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .

У всьому , що не передбачено цим договором , сторони керуються чинним законодавством України . При цьому сторони мають права і обовязки та несуть відповідальність передбачені главою 54 Цивільного кодексу України.

Розділ 8 даного Договору передбачає :

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року . Однак остаточне припинення договору можливе тільки після повного виконання сторонами своїх зобовязань .

Дострокове припинення дії договору можливе з ініціативи будь - якої сторони шляхом письмового повідомлення за один місяць і за умови повного виконання сторонами своїх зобовязань.

У випадку коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила клопотання про припинення (розірвання ) , договір вважається пролонгований ще на один календарний рік.

Як вбачається із матеріалів справи , 31 грудня 2009 року закінчився термін дії договору.

Договір №15/1 від 15 квітня 2008 року продовжив свою дію до 31 грудня 2010 року, оскільки 30 листопада 2009 року жодна із сторін згідно договору не зверталась із клопотаннями про припинення даного договору.

Таким чином, договір №15/1 від 15 квітня 2008 року укладений між сторонами дійсний і може бути достроково розірваний по ініціативі будь - якої сторони, шляхом письмового повідомлення за один місяць і за умови повного виконання сторонами своїх зобовязань.

З огляду на наведене , позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином , відповідач не надав суду документальні докази , які б свідчили про належне виконання умов договору, а тому позивач звернувся з листом від 08.02.2010р. за 2-08.02.10 до відповідача , в якому висловив своє бажання про дострокове розірвання договору №15/1 від 15 квітня 2008 року.

Відповідач по справі не відреагував на вищевказане клопотання позивача в установлений законом строк , а саме ст.11 ГПК України .

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України , передбачено , якщо у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.

Враховуючи, що відповідач виконав свої договірні зобовязання по договору №15/1 від 15.04.2008 року, і належними та допустимими документальними доказами довів суду своє право на стягнення заборгованості з відповідача , останній не надав суду жодних доказів про належне виконання договірних зобовязань обумовлених договором №15/1 від 15.04.2008 року , а тому позовні вимоги позивача в частині щодо дострокового розірвання даного договору, документально обґрунтовані і такі що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України , покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 173 , 193 ГК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Достроково розірвати договір № 15/1 від 15.04.2008 року на поставку хлібобулочних виробів, укладений між СПД ФО ОСОБА_1 та Кооперативним підприємством «Мрія».

3. Стягнути з Кооперативного підприємства "Мрія" (код ЄДРПОУ 30135804), смт. Залізці, вул.. Крушельницької, 8а, Зборівського району, Тернопільської області в користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) , АДРЕСА_1 - 2638 грн. 13 коп. боргу , 187 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті державного мита , 236 грн. 00 коп. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу . Видати наказ.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, «05» липня 2010 року , через місцевий господарський суд.

5. Рішення направити сторонам по справі.

Суддя