Рішення № 10394954, 14.07.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 7/9 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Прокурора Маловисківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "Степове", м. Мала Виска Маловисківського району Кіровоградської області

про стягнення 12 020,84 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Кіровоградської області Кій А.О., посвідчення № 868;

від позивача: директор Яцканич М.І., довіреність № 2196 від 10.04.2008 р.;

від відповідача: не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 24.06.2010 року (а.с. 21).

Прокурором Маловисківського району, м. Мала Виска в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств від імені якого діє Кіровоградське відділення подано позов про стягнення з фермерського господарства "Степове" заборгованості в розмірі 12 020,84 грн., з яких основний борг в сумі 10 870 грн., пеня в сумі 504 грн., сума інфляційних втрат в сумі 538,30 грн. та 3% річних в сумі 108,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 19 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 16.12.2005 року в частині повернення коштів фінансової підтримки згідно з встановленим графіком в сумі 10 870 грн.

Відповідач явку в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву і витребувані документи ухвалою господарському суду від 23.06.2010 року не надав, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 24.06.2010 року (а.с. 21).

Так, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи і заперечення представників прокуратури і позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно пункту 14 Положення Кіровоградського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств затвердженого Наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 75 від 13.12.2006 року основними напрямками діяльності Кіровоградського відділення є: надання фінансової підтримки фермерським господарствам за рахунок державного і місцевого бюджетів; визначення потреби у коштах для фінансової підтримки фермерських господарств відповідно до законодавства, а також забезпечення повернення до спеціального фонду державного бюджету фінансової допомоги, наданої фермерським господарствам на поворотній основі.

16.12.2005 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі генерального директора Петрова В.П. та фермерським господарством "Степове" в особі голови фермерського господарства Стегара О.М. укладено договір № 19 про надання фінансової підтримки фермерському господарству (а.с. 8-9).

За умовами пункту 1 договору, позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 27 000,00 грн., а відповідач в свою чергу зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути вказану фінансову підтримку у визначений даним договором строк.

Пунктом 2 договору № 19 про надання фінансової підтримки фермерському господарству визначено цільове призначення суми фінансової підтримки, а саме: для здійснення виробничої діяльності.

Змістом підпункту 3.1.3 договору визначено, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки на поворотній основі до перерахування коштів фермерському господарству підтвердження гарантії повернення коштів (договір застави). Так, об'єктом договору застави є комплекс обладнання для переробки зерна гречки, вартість застави складає 50800 грн.

Відповідно до підпункту 3.4.2 договору № 19 від 16.12.2005 року відповідач зобов'язаний повернути кошти Українському державному фонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком: до 1 грудня 2006 року в сумі 2000 грн.; до 1 грудня 2007 року в сумі 5000 грн.; до 1 грудня 2008 року в сумі 10 000 грн.; до 16 грудня 2009 року в сумі 10 000 грн.

Дана фінансова підтримка надається фермерському господарству "Степове" терміном до 16.12.2009 року згідно пункту 4.1 договору.

У відповідності до пункту 7 даний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення фермерським господарством "Степове" коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених даним договором.

Умови наведеного договору погоджені сторонами в результаті вільного волевиявлення, договір підписаний повноважними представниками сторін без будь-яких доповнень чи заперечень та їх підписи скріплено відтисками печаток.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір № 19 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 16.12.2005 року за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, позивачем на виконання умов договору № 19 від 16.12.2005 року було перераховано відповідачу згідно платіжного доручення № 400 від 21.12.2005 року кошти в сумі 27 000,00 грн. (а.с. 10).

Відповідач у відповідності до встановленого графіку зобов'язання в частині сплати коштів у строк до 1 грудня 2008 року в сумі 10000 грн. та до 16 грудня 2009 року в сумі 10000 грн. виконав частково. Залишок заборгованості складає 10 870 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Слід зазначити, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до змісту статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині повернення 10 870 грн. фінансової допомоги в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарського суду відповідачем не подані, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 5.2 договору № 19 від 16.12.2005 року за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені за період з 16.12.09 року по 16.03.10 року, яку нараховано на основний борг в сумі 10000 грн. складає 504 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.12.2009 року по 16.03.2010 року в розмірі 504 грн., яка також підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Пунктом 5.1 договору № 19 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 16.12.2005 року визначено, що у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки позивачу фермерське господарство "Степове" зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума заявлених інфляційних втрат за період з 01.12.08 року по 16.03.2010 року згідно розрахунку позивача становить 538,30 грн. і 3% річних за період з 01.12.2008 року по 16.03.2010 року - 108,54 грн. Відповідачем на вимогу суду власний документально обґрунтований розрахунок позовних вимог не подано, розрахунок позивача відповідач не заперечив. Отже, сума інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі на підставі вказаної вище норми.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Степове" (Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 34а, ідентифікаційний код 23092944, р/р 26000011115001 у Маловисківському відділенні ВАТ КБ "Надра", МФО 323624) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від імені якого діє Кіровоградське відділення (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к. 415, ідентифікаційний код 22217705, р/р 35213006001007 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016) - 12020,84 грн. заборгованості, з яких 10 870 грн. сума основного боргу, 504 грн. пені, 538,30 грн. інфляційних втрат та 108,54 грн. 3% річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Степове" (Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 34а, ідентифікаційний код 23092944, р/р 26000011115001 у Маловисківському відділенні ВАТ КБ "Надра", МФО 323624) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у місті Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 31115095700002, код 24145329, код бюджетної класифікації 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій") - 120,21 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Степове" (Кіровоградська область, Маловисківський район, м. Мала Виска, вул. Київська, 34а, ідентифікаційний код 23092944, р/р 26000011115001 у Маловисківському відділенні ВАТ КБ "Надра", МФО 323624) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у місті Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, рахунок 31214264700002, код 24145329, код бюджетної класифікації 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди)") - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.М. Балик

Повний текст рішення складено і підписано 15.07.2010 року.