Рішення № 10394927, 13.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

13.07.2010 р.                                                                                 Справа № 19/40

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Або – Мікс”, смт. Гвіздець Коломийського району Івано – Франківської області

до відповідача Фермерського господарства „Деяк – Люм”, с. Бороняво Хустського району

про стягнення 4 627 грн. 23 коп. заборгованості за поставлену продукцію,

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Або – Мікс”, смт. Гвіздець Коломийського району Івано – Франківської області заявлено позов до відповідача Фермерського господарства „Деяк – Люм”, с. Бороняво Хустського району про стягнення 4 627 грн. 23 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

За клопотанням судді справу розглянуто у термін, визначений відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання, а саме несплатою заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 4 627 грн. 23 коп.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 06.05.2010 року, 17.05.2010 року, 27.05.2010 року та 29.06.2010 року, які були надіслані відповідачу рекомендованими листами з повідомленням на адресу: Хустський район, с. Бороняво, вул. Поляна, 16, повернуті у зв’язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу. На вимогу суду позивачем було здійснено запит до Державного реєстратора та надіслано на адресу суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якому зазначено, що станом на 31.05.2010 року Фермерське господарство „Деяк – Люм” зареєстроване як юридична особа, яка знаходиться за адресою: Хустський район, с. Бороняво, вул. Поляна, 16), у судові засідання 17 травня 2010 року, 27 травня 2010 року, 29 червня 2010 року та 13 липня 2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Згідно видаткових накладних № РН-0000963 від 19.04.2007 року, № РН-0000992 від 20.04.2007 року та № РН-0001955 від 16.07.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Або – Мікс” було поставлено товар Фермерському господарству „Деяк – Люм” на загальну суму 28 247 грн. 23 коп. Однак, покупець (відповідач) провів лише часткове погашення заборгованості у розмірі 23 620 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками (арк. спр. 35 – 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт поставки продукції відповідачу та невиконанням останнім зобов’язань щодо повної оплати отриманої продукції.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлену продукцію за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 4 627 грн. 23 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленої йому продукції в розмірі 4 627 грн. 23 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 4 627 грн. 23 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 4 627 грн. 23 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ч. 2 ст. 530, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства „Деяк – Люм”, Хустський район, с. Бороняво, вул. Поляна, 16 (код ЄДРПОУ 34261942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Або – Мікс”, Івано – Франківська область, Коломийський район, смт. Гвіздець, вул. Залізнична, 5 А (код ЄДРПОУ 32465333) суму 4 627 (Чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень) грн. 23 коп. заборгованості за поставлену продукцію, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.