Постанова № 10394681, 08.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2010 р. № 2-а- 6436/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача -Баландіна Л.Л.,

відповідача Москаленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клімат" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Купянської обєднаної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000041800/0 від 11.05.2010 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем - Купянською обєднаною Державною податковою інспекцією у Харківській області у квітні 2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Євро-клімат»з питань взаємовідносин з ПП «Каф-Буд»за період з 01.06.2008 року по 31.08.2008 року, за результатами якої було складено акт № 478/18-34172462 від 30.04.2010 року. В результаті неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, відповідачем безпідставно були зроблені висновки про допущенні позивачем порушення приписів п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме - заниження податку на додану вартість на суму 42339,00 грн. Також зазначив, що складений відповідачем акт перевірки, в порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, містить субєктивні припущення перевіряючи та не містить доказової інформації про виявлені у позивача порушення податкового законодавства. Незважаючи на повну відсутність в акті перевірки доказової інформації, відповідач виніс необґрунтоване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Купянської обєднаної Державної податкової інспекції у Харківській області № 0000041800/0 від 11.05.2010 року підтримав та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача - Купянської обєднаної Державної податкової інспекції у Харківській області - проти позову заперечував і зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку:

Купянською обєднаною Державною податковою інспекцією у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-клімат», (код ЄДРПОУ 34172462) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Каф-Буд»(код ЄДРПОУ 34630421), за період з 01.06.2008 по 31.08.2008 року.

Як встановлено судом, ТОВ «Євро-клімат»у подальшому «Замовник» укладено договір підряду № 14/06-08П від 23.06.2008 року з ПП «Каф-Буд»у подальшому «Виконавець»на виконання робіт зі зборки шасі NET v 3.1., зборки абонентського модуля повного захисту NET v 4.1. та зборки спрощеного модуля NET v 4.2. Вартість робіт визначена сторонами у розмірі 254034,00 грн., у тому числі ПДВ 42339,00 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Розрахунки між субєктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. ТОВ «Євро-клімат»сплачено на користь ПП «Каф-Буд»грошові кошти у розмірі 254034,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.07.2008 р., 08.07.2008 р., 12.08.2008 р.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт б/н від 25.06.2008 року до договору підряду № 14/06-08П від 23.06.2008 року, роботи виконані у повному обсязі та відповідають умовам договору, загальна вартість яких становить 254034,00 грн. (в т.ч. ПДВ 42339,00 грн.). ПП «Каф-Буд»виписано на адресу ТОВ «Євро-клімат»податкову накладну № 625 від 25.06.2008р. на суму 42339,00 грн. Вказані договір підряду, акт виконаних підрядних робіт та податкова накладна від ПП «Каф-Буд»відписані директором Ковальовим О.В. та завірені печаткою підприємства.

Суд зазначає, що частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІV від 16.07.1999 р. встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями статті 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 7.7.1. ст. 7 Закону України N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. Згідно п. 7.4.5. ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (робіт), не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлені вимоги до податкової накладної, що має містити окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.7.2.6. Закону).

Надані до матеріалів справи договір підряду № 14/06-08П від 23.06.2008 року, акт прийняття виконаних робіт б/н від 25.06.2008 року та податкова накладна № 625 від 25.06.2008 року повністю відповідають вимогам зазначених норм цивільного та податкового законодавства.

Також з наданого до матеріалів справи договору поставки № 04-0508М від 12.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Євро-клімат»та ТОВ «ЕЙБІ Україна», видаткових накладних до нього вбачається, що договір підряду № 14/06-08П від 23.06.2008 року носить субпідрядний характер, а результати виконаних за ним робіт передані позивачем ТОВ «ЕЙБІ Україна».

Виходячи із викладеного, суд не може погодитись із висновками відповідача, що укладений між позивачем та ПП «Каф-Буд»правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Також суд не може погодитись із висновками відповідача, що всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні підписані від імені директора ПП «Каф-Буд»Ковальова О.В., які підтверджують укладання та виконання правочинів не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку через те, що згідно пояснень Ковальова О.В. та матеріалів кримінальної справи, вони ним не підписувалися.

Як вбачається з акту перевірки № 478/18-34172462 від 30.04.2010 року фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова встановлено, що Ковальов О.В не підписував податкові декларації, у звязку з чим і був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 366 Кримінального кодексу України службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач проти позову заперечує, проте не надав суду доказів, що договір підряду № 14/06-08П від 23.06.2008 року, акт прийняття виконаних робіт б/н від 25.06.2008 року та податкова накладна № 625 від 25.06.2008 року підписані не Ковальовим О.В., а іншою особою.

Також відповідач не надав суду доказів та з акту перевірки відповідача № 478/18-34172462 від 30.04.2010 року не вбачається про притягнення службових осіб ПП «Каф-Буд»до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків чи за інше порушення ведення господарської діяльності; позбавлення ПП «Каф-Буд»статусу платника ПДВ; не врахування ПП «Каф-Буд»отриманих від позивача первинних бухгалтерських документів за укладеним правочином при визначенні своїх податкових зобовязань; здійснення коригувань податкових зобовязань у ПП «Каф-Буд»; звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації ПП «Каф-Буд»та будь-яких інших доказів в обґрунтування заперечень на позов.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, за результатами перевірки, орган державної податкової служби складає Акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства довідку. Акт службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 1.7. цього Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 2.3.4. Порядку, не допускається відображення в Акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків що до дій посадових осіб субєкта господарювання.

Акт перевірки відповідача № 478/18-34172462 від 30.04.2010 року не відповідає зазначеним вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, не містить жодних даних про порушення позивачем приписів п.п. 7.4.1., 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»про заниження податку на додану вартість; не міститься жодних відомостей, що первинні бухгалтерські документи ПП «Каф-Буд», які були надані позивачу, складені не уповноваженою на те особою.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинятися усно або у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами.

Згідно з ч.1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Дослідивши договори надані позивачем суд вважає, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

За таких обставин, суд зазначає, що Купянська обєднана державна податкова інспекція у Харківській області дійшла необґрунтованого висновку про не спрямованість правочину, вчиненого між ПП «Каф-Буд»та ТОВ «Євро-клімат»на реальне настання правових наслідків та про вчинення позивачем порушень вимог п.п. 7.4.1., 7.4.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому відсутні і підстави для донарахування ТОВ «Євро-клімат»податку на додану вартість у сумі 42339,00 грн. у періоді що перевірявся.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винесене Купянською обєднаною Державною податковою інспекцією у Харківській області податкове повідомлення-рішення № 0000041800/0 від 11.05.2010 року, яким ТОВ «Євро-клімат»визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 63508,50 грн., (в т.ч. за основним платежем - 42339,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -21169,50 грн.) є незаконним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 86, 94, 157, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клімат" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000041800/0 від 11.05.2010 року на суму 63508,50 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клімат" судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2010 року.

Суддя І.С.Чалий