Постанова № 10394482, 15.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2316/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Амельохіна В.В.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Фищук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп -Агро"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 7086 грн. 27 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у звязку із не виконанням нормативуробочого місця попрацевлаштуванню інвалідів (однієї особи) відповідачем не нараховано та не сплачено адміністративно господарську санкцію в розмірі 7002 грн. 27 коп. та пеню в сумі 84 грн., які підлягають стягненню на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в порядку ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, у запереченні на позовну заяву прохав суд слухати справу без його участі.

У запереченні відповідач посилався на те, що ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в розпорядження після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). З огляду на наявність у підприємства збитків за 2009 рік і відсутність прибутків, як джерела фінансування вказаного законом для сплати фінансових санкцій та пені, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро" відсутній обов'язок сплачувати позивачеві адміністративно-господарській санкції та пеню за не працевлаштування інвалідів.

Також відповідач вказав на те, що відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється при безпосередньому зверненні інваліда або за сприяння служби зайнятості. Оскільки у позивача відсутні докази того, що служба зайнятості направляла інвалідів для працевлаштування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро", або що безпосередньо самі інваліди зверталися до відповідача з метою працевлаштування і отримали відмову у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 11 ст. 19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються, положення цього Закону.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємства, організації громадських, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 13 січня 2010 року (вх. № 213) Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 44 особи. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) становить 1 особа та кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (рядок 03) становить 0 осіб.

З положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому дана норма встановлює, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів на даному підприємстві відповідно до нормативу 4% становить 2 особи (44 х 0,04).

З огляду на викладене, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) повинна становити не 1 особу, як зазначено у звіті відповідача, а 2 особи.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро" повинно було вчинити дії щодо виділення двох робочих місць для працевлаштування інвалідів або сплатити адміністративно господарську санкцію згідно ст. 20 Закону. Натомість, як вбачається зі звіту відповідача, останнім у 2009 році було працевлаштовано одного інваліда при кількості інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону 2 особи.

Докази на підтвердження факту, що відповідач інформував центр зайнятості або інші служби про створення робочого місця для інваліда та просив направити інваліда для працевлаштування, суду не надавались.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Із розрахунку наданого позивачем вбачається, що сума пені за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 84 грн. (7002,27 грн. х 0,03 %) х 40 днів).

Станом на момент розгляду справи кошти адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 7086 грн. 27 коп. відповідачем до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не сплачено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 17, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", п. 1, п. 9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 17, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Агро" (37515, Полтавська область, Лубенський район, с. Тишки, вул. Леніна, 32; р/р 2600080289 в «РайффайзенБанк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 35091107) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, р/р 31210230700011 в ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, отримувач УДК у Лубенському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698631) адміністративно-господарські санкції у розмірі 7002 грн. 27 коп. (сім тисяч дві гривні двадцять сім копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 84 грн. (вісімдесят чотири гривні).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16.07. 2010 року.

СуддяВ.В. Амельохін