Постанова № 10394467, 12.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року <ЧАС > м.Полтава Справа № 2а-2676/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

прокурора Кучерявої Т.В.

представника позивача Фищука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особіПолтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

09 червня 2010 року Прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес"про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 4961 грн 76 коп. та пені в розмірі 73 грн 01 коп.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2009 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому до 16.04.2010 відповідач повинен був згідно із статтею 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції в розмірі 4961 грн 76 коп. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 73 грн 01 коп.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази в матеріалах справи; будь-яких пояснень по справі та доказів в їх підтвердження суду не надав.

А відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних в матеріалах справи та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з 01.08.2001 для всіх підприємств, установи і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб , - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 Закон № 2960-ГУ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/101/1110), поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес"22.03.2010 вх. № 4513 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2009 рік становила 34 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 168,7 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 4961 грн 76 коп. У розрахунку суми позову, наданого позивачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 1 особа.

Як вбачається із звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем не працевлаштовано у 2009 році жодного інваліда.

В матеріалах справи наявна копія листа Полтавського міського центру зайнятості від 28.05.2010 року № 04-4642, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "АВА-Експрес" звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів протягом 2009 року не подавало.

Частиною 2 статті .20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідачем у визначений Законом термін адміністративногосподарські санкції не сплачено, тому сума пені складає 73 грн. 01 коп. (пропорційно до суми штрафних санкцій).

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 4961 грн 76 коп та пеню у розмірі 73 грн 01 коп.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він вживав заходів щодо працевлаштуванню інвалідів.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини пятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Як зазначено у статті 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Згідно із пунктом 9 цього Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Також, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позовній заяві мотиви представництва інтересів держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів” узгоджуються зі статтею 121 Конституції України, статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особіПолтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВА -Експрес" (ідентифікаційний код 32166090) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 4961 /чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна/ грн 76 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарський санкцій в розмірі 73 /сімдесят три/ грн 01 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 16 липня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко