Постанова № 10394218, 05.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2253/10/0870

(13 год. 10 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

за участю представника:

позивача Чухрай Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Бердянського міського центру зайнятості

до:Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель»

про:стягнення суми заборгованості зі сплати страхових внесків.

19.04.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Бердянського міського центру зайнятості (далі позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» (далі відповідач), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд) у розмірі 2597 грн. 34 коп., кошти перерахувати на р/р 37176301900011 в ГУ ДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 23787244, одержувач Бердянський міський центр зайнятості, код платежу 50040100.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2010 провадження в адміністративній справі було відкрито, попереднє судове засідання призначене на 20 травня 2010 року.

Через невиконання позивачем вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.04.2010 в попередньому судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.06.2010.

09.06.2010 на адресу суду надійшла заява позивача, відповідно до якої позивач зменшив суму позову на 1722,59 грн. й, у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав, суму в розмірі 874,78 грн. Кошти перерахувати на р/р 37176301900011 УДК в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 23787244, код платежу 50040100.

У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в попереднє судове засідання не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.06.2010 було закінчено підготовче провадження у справі, судове засідання призначене на 17.06.2010.

Судове засідання 17.06.2010 було відкладене через неявку сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує свого публічного обовязку щодо своєчасної та в повному обсязі сплати страхових внесків до Фонду. Так, станом на 07.06.2010, за відповідачем обраховується заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав, із недоплаченої за березень 2010 року працівникам Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» заробітної плати, в розмірі 874 грн. 78 коп., просив стягнути на свою користь цю суму.

В судовому засіданні 05.07.2010 представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, заяві про зменшення позовних вимог від 09.06.2010. Зазначив, що станом на 05.07.2010 відповідач не сплатив суму заборгованості. На задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання 05.07.2010 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення щодо заявлених позовних вимог не надіслав.

У судовому засіданні 05.07.2010 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, абз. 1 та п.п. 2, 5, 6 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ), позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом державної виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.09.2009 було порушено провадження у справі № 25/164/09 про банкрутство відповідача, розпорядником майна відповідача призначено арбітражного керуючого Плахотника Олександра Олеговича (далі розпорядник майна). Згідно оголошення у газеті «Голос України» № 220 (4720) від 20.11.2009 був визначений 30-денний строк подання заяв кредиторів від дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.09.2009, 11.09.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено запис про винесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

26.11.2009 позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про визнання кредиторських вимог у справі № 25/164/09 в розмірі 4056 грн. 95 коп., де: 1529 грн. 32 коп. заборгованість зі сплати здійснених позивачем витрат на перенавчання ОСОБА_3 відповідно до рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 по справі № 27/163/08; 2527 грн. 63 коп. заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав.

Відповідач та розпорядник майна визнали вимоги позивача частково в сумі 1529 грн. 32 коп., щодо заборгованості в розмірі 2527 грн. 63 коп. зазначили, що ця заборгованість була погашена відповідачем, тому до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню лише заборгованість зі сплати здійснених позивачем витрат на перенавчання ОСОБА_3 відповідно до рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 по справі №27/163/08 на суму 1529 грн. 32 коп.

27.01.2010 позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про збільшення заявлених кредиторських вимог у справі № 25/164/09. Де зазначив, що згідно із поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду за 2009 рік відповідач, станом на 01.01.2010, має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду, строк сплати якої не настав, у розмірі 1649 грн. 47 коп., тобто на стадії розпорядження майном у справі про банкрутство відповідача сума заборгованості відповідача зросла.

Згідно відзиву розпорядника майна відповідача на заяву по справі про банкрутство від 01.02.2010, розпорядник майна зазначає, що заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 1649 грн. 47 коп. виникла станом на 01.01.2010, тобто після порушення справи про банкрутство, а відтак є поточною заборгованістю та не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2010 по справі №25/164/09 до реєстру вимог кредиторів була включена лише сума боргу відповідача перед позивачем зі сплати здійснених позивачем витрат на перенавчання ОСОБА_3 відповідно до рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 по справі №27/163/08 на суму 1529 грн. 32 коп., в задоволенні вимог про включення до реєстру вимог кредиторів суми у розмірі 1649 грн. 47 коп. відмовлено з огляду на те, що ця сума є поточною заборгованістю, а відтак, в силу вимог ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», може бути включена до реєстру вимог кредиторів лише після визнання відповідача банкрутом.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду за 1 квартал 2010 року, поданої відповідачем 15.04.2010, на початок 2010 року його заборгованість зі страхових внесків до Фонду становила 1649 грн. 47 коп., нарахований протягом 1 кварталу 2010 року збір становив 3881 грн. 30 коп., сплачено протягом 1 кварталу 2010 року - 2933 грн. 43 коп., залишок заборгованості на кінець 1 кварталу 2010 року 2597 грн. 34 коп., при цьому сума 2597 грн. 34 коп. визначена відповідачем як така, по якій строк виплати не настав.

Згідно довідок позивача від 08.06.2010 № 1759/17-41 та відповідача від 08.06.2010 №04-145, підтверджених актом звірки взаємних розрахунків зі сплати страхових внесків між відповідачем та позивачем, станом на 07.06.2010 залишок заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду, строк сплати яких не настав, становив 874 грн. 78 коп. При цьому відповідач в своїй довідці зазначив, а представник позивача проти цього не заперечив, що залишок цієї заборгованості виник внаслідок недоплати відповідачем своїм працівникам заробітної плати за березень 2010 року.

Правовою підставою вимог позивача є Закони України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII (далі Закон № 803-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закон №1533-ІІІ).

В заяві про зменшення позовних вимог від 09.06.2010 позивач визначив суму, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, як заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду, строк оплати яких не настав.

Проте, абз. 11 ч. 2 ст. 19 Закону № 803-ХІІ позивачу надане право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, лише суми прихованих або занижених обовязкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, тобто обовязкових платежів строк оплати яких вже настав.

Суд не погоджується з позицією позивача про віднесення несплаченої відповідачем суми до суми недоїмки, оскільки відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Як зазначено вище, відповідач в своїй довідці зазначив, а представник позивача проти цього не заперечив, що залишок його заборгованості перед позивачем виник внаслідок недоплати відповідачем своїм працівникам заробітної плати за березень 2010 року.

В ході судового розгляду позивач не заявляв про те, що відповідачем здійснювались будь-які дії, вчинення яких відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ є підставою для обовязкового перерахування страхових внесків позивачу та не надав суду жодного доказу щодо наявності таких дій відповідача. Разом з тим ч. 1 ст. 71 КАС України на кожну сторону покладений обовязок доведення тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ у разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

Відтак, суд дійшов висновку, що заборгованість позивача не є недоїмкою зі сплати страхових внесків, а є поточним зобовязанням зі сплати страхових внесків, яке стане недоїмкою лише в разі невиконання відповідачем вимог абз. 1 ч. 3 ст. 17 Закону № 1533-ІІІ.

Частиною 2 статті 17 Закону № 1533-ІІІ встановлено, що розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Оскільки між сторонами відсутній спір про розмір заборгованості, то суд не оцінював правильність визначення сторонами цього розміру.

З наведених вище підстав суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Бердянського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» про стягнення суми заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, строк сплати яких не настав, із недоплаченої за березень 2010 року працівникам Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» заробітної плати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус

Постанова в повному обсязі складена 08.07.2010.