Постанова № 10394183, 08.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2042/10/0870

(14 год.54 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000792301/3 від 26.03.2010р.,

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: Слюсар С.А., довіреність №3255/10/10-013 від 29.03.2010р.;

Черниш Л.С., довіреність №3506/10/10-013 від 06.04.2010р.;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» (далі Позивач або ТОВ «Колос») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області (далі Відповідач або ДПІ у м. Енергодар) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000792301/3 від 26.03.2010р. про зменшення ТОВ «Колос» суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 441905 грн.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що висновки ДПІ у м.Енергодар, на думку позивача, про завищення суми бюджетного відшкодування безпідставні.

ТОВ «Колос» зареєстроване в органах державної влади як субєкт господарювання та в податковому органі як платник ПДВ, в перевіряємий період займалося придбання сільськогосподарської продукції з метою подальшого її продажу за межі митної території України. Така діяльність не заборонена законом, ліцензуванню не підлягає, товар не виключений з господарського обороту та не обмежений в обороті.

Господарська діяльність здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту №00021 від 24.10.2008р., здійснення поставки зазначеного в специфікації товару підтверджується відповідними вантажно-митними деклараціями, інвойсами, міжнародними товарно-транспортними накладними до ВМД. Відповідно до позначок митниці на ВМД товар вивезено за межі митної території України в повному обсязі. Факт розрахунку підтверджується виписками з банку.

Висновки перевіряючих про те, що компаніянерезидент «Намама Meir Trading 1996 LTD» (Тель-Авів, Ізраїль) має ознаки фіктивності спростовуються документами, які надавались до ДПІ у м. Енергодар, а саме: Сертифікат реєстрації корпорації та реєстрації приватної акціонерної компанії від 20.11.1996р. та Уповноважене свідоцтво торговця від 21.08.2007р.

Позивач зазначає, що факт здійснення придбання експортованого товару у ТОВ «Інтерсталь» підтверджено відповідними видатковими накладними, податковими накладними, факт розрахунків - виписками з банку.

Також вказав, що перевірка постачальників товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу поставки до виробника у разі заявлення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачена.

На підставі викладеного вважає вказане повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем невірно застосовані положення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим, просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000792301/3 від 26.03.2010 р.

Ухвалою суду від 09.04.2010р. було відкрито провадження у справі.

29.04.2010р., в судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково пояснили, що правочини, укладені позивачем не можна вважати, такими, що порушують публічний порядок, а отже неможна вважати нікчемними. Визнання господарського зобовязання недійсним відноситься до виключної компетенції суду. Господарські операції неможна вважати безтоварними виходячи з того, що з початку сільськогосподарський товар придбавався ТОВ «Інтерсталь» у його виробників, господарські операції з якими у відповідності з Законом України «Про податок на додану вартість» оподатковуються за нульовою ставкою. Придбаваючи товар у ТОВ «Інтерсталь» для його подальшого продажу за межі митної території країни, позивач було сплачено ПДВ у цині товару, що підтверджується відповідними бухгалтерськими та розрахунковими документами, потом здійснено зовнішньоекономічну операцію, яка оподатковується за нульовою ставкою. Отже, за приписами Законом України «Про податок на додану вартість» надміру сплачений ТОВ «Колос» податок на додану вартість постачальникам товару підлягає відшкодуванню з бюджету.

30.06.2010р. від позивача надійшла заява (вх..№16264) про розгляд справи за відсутності позивача та уповноважених представників ТОВ «Колос». Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позив просить задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, пояснили, що документи, надані до перевірки, містять інформацію про відсутність у ТОВ «Колос» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських операцій по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. Останнє свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять нікчемний характер. Крім того зазначили, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування з бюджету виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару. Позивачем не доведено факт оплати за експортований товар підприємству постачальнику, при перевірці сплати ПДВ в бюджет постачальниками ТОВ «Колос» по всіх ланцюгах походження товару не встановлено надмірної сплати ПДВ в бюджет, тому у позивача відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування зазначеного податку, у звязку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У засіданні 08.07.2010р., на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повідомлено про час виготовлення постанови суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Державною податковою інспекцією у м. Енергодар була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося за період з 01.03.2009р. по 30.04.2009р. За результатами перевірки складено Акт від 30.07.2009р. №263/23-2/32440591.

В зазначеному акті вказано, перевіркою встановлено порушення абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 (з урахуванням пункту 1.8 статті 1 ) Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Колос» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на суму 441905 грн.00 коп.

Листом від 07.08.2009р. №111 ТОВ «Колос» надано заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду якого складено відповідний висновок № 11 від 12.08.2009 р. та листом від 12.08.2009р. № 6801/10/22-14 надано відповідь. За результатами розгляду заперечення, ДПІ у м. Енергодар винесено податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009 р. №0000792301/0.

ТОВ «Колос» листом від 20.08.2009р. № 122 до ДПІ м. Енергодар надано апеляційну скаргу (вхідний №19/10/с від 20.08.2009р.) Розглядаючи первинну скаргу Позивача від 20.08.2009р. № 122 на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Енергодар Запорізької області від 17.08.2009 р. №0000792301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року у розмірі 441905 грн., ДПІ у м.Енергодар з'ясовано, що доводи, наведені у скарзі, потребують додаткового вивчення обставин справи та проведення позапланової перевірки.

Таким чином, було прийнято рішення від 06.10.2009р. №8300/10/25-006 про проведення позапланової перевірки Позивача на підставі пункту 4 частини шостої статті 111 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні». За результатами вказаної позапланової перевірки складено акт №332/23-2/32440591 від 15.10.2009 р. Рішенням ДПІ у м. Енергодар від 16.10.2009р. №8960/10/25-006 «Про результати розгляду первинної скарги» скаргу ТОВ «Колос» залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.10.2009р. №0000792301/1.

За результатами розгляду повторної скарги ТОВ «Колос» від 26.10.2009р. №169 (вхідний №4497/10 від 28.10.2009р.), рішенням ДПА у Запорізькій області від 21.12.2009р. №14099/7/25-020 про результати розгляду повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.08.2009р. №0000792301/0 та податкове повідомлення - рішення від 16.10.2009р. №0000792301/1, а скаргу без задоволення. ДПІ у м. Енергодар на підставі наказу ДПА України від 21.06.2001р. №253 (із змінами та доповненнями) винесено податкове повідомлений рішення від 29.12.2009р. №0000792301/2.

ТОВ «Колос» надано до ДПА України повторну скаргу (вхідний ДПА України №426/6 від 18.01.2010р.). Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 16.03.2010р. №5242/7/25-0515 повторну скаргу ТОВ «Колос» залишено без задоволення. Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2010р. №0000792301/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 441905 грн.

Дане рішення було винесено на підставі наступних висновків.

На підставі зовнішньоекономічного контракту від 24.10.08р. №00021. укладеного з нерезидентом «Намама Meir Trading 1996 LTD» (Тель-Авів, Ізраїль) від імені ТОВ «Колос» здійснені в березні 2009 року поставки гороху зеленого у кількості 230г., нугу (турецького гороху) у кількості 278т., пшона шліфованого у кількості 44т., насіння коріандру у кількості 158,2т., насіння коріандру (половинки) у кількості 25,3т., гарбузового насіння у кількості 11,4т., гороху у кількості 11т.

Зазначений товар був придбаний позивачем по справі у ТОВ «Інтерсталь» згідно з договорами: №0501 від 05.01.2009р., №17/02-п від 17.02.2009р., №01/02-к від 01.02.2009р., №12/02-т від 12.02.2009р., №26/03-с від 26.03.2009р.

Згідно умов договору №0501 від 05.01.2009р., продавець зобов'язується поставити, а покупець згоден прийняти і оплатити товар - горох, гороху зеленого та путу (турецького гороху).

Згідно умов договору №01/02-к від 01.02.2009р., продавець зобов'язується поставити, а покупець згоден прийняти і оплатити насіння коріандру.

Згідно умов договору №17/02-п від 17.02.2009р., продавець зобов'язується поставити, а покупець згоден прийняти і оплатити товар - пшоно.

Згідно умов договору №12/02-т від 12.02.2009р., продавець зобов'язується поставити, а покупець згоден прийняти і оплатити товар - гарбузове насіння.

Згідно умов договору №26/03-с від 26.03.2009р., продавець зобов'язується поставити, а покупець згоден прийняти і оплатити товар - соняшник.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (сертифікат якості, технічний паспорт, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями): Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Проведеним аналізом та співставленням дат укладення угод, товарно-супровідних та первинних документів встановлено, що по даним документів в один день здійснювались операції з поставки товарів від постачальника у 2 ланці постачання з передачею товару підприємству - експортеру, який не має адміністративно-господарських можливостей для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій, при цьому поставки вказаних обсягів товару потребують наявності трудових ресурсів, фахових знань, транспортних засобів, складських приміщень, здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, фасування товару, а також в один день проводились операції із закупівлі товару між ТОВ «Колос» і ТОВ «Інтерсталь» та завантаженням цього ж товару на експорт, також відсутні документи, що підтверджують присутність посадових осіб при фактичному здійсненні відповідних операцій. Аналізом первинних документів та перевіркою суті і змісту операцій за цими документами встановлено невідповідність первинних документів фактичним обставинам проведених операцій.

Матеріали справи свідчать про відсутність надмірної сплати в бюджет з податку на додану вартість постачальниками товару по всім ланцюгам походження ТМЦ до виробника.

Враховуючи той факт, що право платника податку на додану вартість па отримання бюджетного відшкодування з цього податку залежить від сплати до бюджету сум податку постачальниками товарів /робіт, послуг/ по всьому ланцюгу поставки до виробника, а постачальники контрагентів ТОВ «Колос» в ланцюгу поставки товарів, кінцевим покупцем яких став ТОВ «Колос», податок до бюджету сплачували у незначних розмірах, встановлено відсутність підстав, які випливають з пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», для бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємству.

Постачальником товару ТОВ «Інтерсталь» у 1 ланцюгу походження ТМЦ задекларовано до сплати та сплачено до бюджету податок на додану вартість за березень- квітень 2009р. у сумі 0,00 грн.

Постачальники товару у 2 ланці ланцюга походження ТМЦ:

ПП «Апрайз» - за лютий 2009 року фактично нараховано та сплачено до бюджету податок на додану вартість 0,00 грн.;

ЗАТ ВТФ «Сіверська Рось» за лютий 2009 року нараховано та сплачено до бюджету податок на додану вартість у розмірі 6,7 тис. грн.;

ТОВ «Преображенське», АТЗТ «Агро-Союз», ТОВ «Софієнталь», ТОВ «АФ «40 років Жовтня», ТОВ «Чиста криниця», ФГ «Тамерлан-Юг», які є платниками податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування цим податком на підставі пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), згідно якої оподаткування податком па додану вартість сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством, не підлягає до сплати до бюджету та повністю залишається у його розпорядженні.

Постачальники товару у 3 ланці ланцюга походження ТМЦ:

ТОВ «Агро-Рось», яке є платником податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування цим податком на підставі пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), згідно якої оподаткування податком на додану вартість сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством, не підлягає до сплати до бюджету та повністю залишається у його розпорядженні, а також підприємством фактично нараховано та сплачено до бюджету податок на додану вартість за лютий 2009 року - 64,00 грн.

Отже, за результатами проведеного аналізу сплати податку на додану вартість в бюджет постачальниками ТОВ «Колос» по всіх ланцюгах походження товару не встановлено надмірної сплати податку на додану вартість в бюджет.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Відповідно до пункту 19 статті 1 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, не податкові та інші надходження, справляння яких передбачено законодавством України.

Таким чином однією з підстав відшкодування податку на додану вартість з бюджету є надмірна його сплата до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню податок на додану вартість з бюджету підлягає у разі надмірної сплати податку до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (статті 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Таким чином, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) встановлений прямий взаємозв'язок між надмірною сплатою до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку з бюджету.

За змістом Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), право на відшкодування з бюджету виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Таким чином, ДПІ у м. Енергодар Запорізької області правомірно встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ТОВ «Колос» не доведено факт оплати за експортований товар підприємству постачальнику за договорами: №0501 від 05.01.2009р., №17/02-п від 17.02.2009р., №01/02-к від 01.02.2009р., №12/02-т від 12.02.2009р., №26/03-с від 26.03.2009р. За результатами аналізу сплати ПДВ в бюджет постачальниками ТОВ «Колос» не встановлено надмірної сплати ПДВ в бюджет, що свідчить про правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування.

Даний висновок підтверджується аналізом оплати за товар між ТОВ «Колос» та ТОВ «Інтерсталь», згідно акту від 30.07.2009р. №263/23-2/32440591.

З матеріалів справи та обставин викладених вище не вбачається факт надмірної сплати позивачем податку на додану вартість до Державного бюджету України, таким чином позивачем не доведено право на його відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В звязку з вищезазначеним, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її складання у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2010р.

Суддя Н.І.Малиш