Постанова № 10393754, 14.07.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 рокуСправа № 2а-1798/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Технополіс»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція (далі – Ковельська МДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Технополіс» (далі – ПП «Технополіс», відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 4652 грн. 76коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб’єктом господарювання, 02.10.2003 року був взятий на облік як платник податків та зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Станом на 19.05.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4652грн. 76коп., який виник через несплату донарахованих сум, визначених в податковому повідомленні-рішенні №0000420015/0 від 02.02.2010 року на підставі акту перевірки №35/15-32616080 від 26.01.2010 року. Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу 18.02.2010 року було надіслано першу податкову вимогу №1/26 та 08.04.2010 року надіслано другу податкову вимогу №2/51, а в подальшому Ковельською МДПІ 19.05.2010 року було прийнято рішення №8/24-032 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з активів відповідача на користь держави податковий борг в розмірі 4652 грн. 76коп.

Представник позивача в судове засідання не прибула, проте заявила письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.29).

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом виклику його представника через засоби масової інформації, оголошення про виклик було опубліковано в газеті «Волинь-нова» №73 від 06.07.2010 року на сторінці 9 (а.с.37), причини неприбуття представника до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника не заявив. Оскільки відповідно до статей 39,128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) повторне неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності, 02.10.2003 року взятий на облік як платник податків у Ковельській МДПІ. З 06.10.2003 року відповідач був зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.33), а згідно з актом Ковельської МДПІ №8 від 26.11.2009 року анульовано реєстрацію ПП «Технополіс» платником податку на додану вартість (а.с.34).

Станом на 19.05.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4652 грн. 76коп. Податковий борг виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, визначених Ковельською МДПІ в податковому повідомленні-рішенні №0000420015/0 від 02.02.2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 5140 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 4895грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 245 грн. 00 коп. (а.с.19). Вказане повідомлення-рішення прийняте за результатами невиїзної документальної перевірки податкової звітності (акт Ковельської МДПІ №35/15-32616080 від 26.01.2010 року), якою встановлено порушення відповідачем пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто на день анулювання реєстрації ПП «Технополіс» платником податку на додану вартість не визнано умовний продаж основних фондів, які рахувалися в обліку в сумі 23889 грн. 00 коп., та товарних залишків в сумі 587 грн. 00 коп., чим занижено податкове зобов’язання за листопад 2009 року на суму 4895грн. 00коп. (а.с.15-16). Податкове повідомлення-рішення від 02.02.2009 року було розміщене на дошці податкових оголошень 05.02.2009 року у зв’язку з неможливістю його вручення відповідачу через відсутність ПП «Технополіс» за місцезнаходженням (а.с.20). Оскільки рішення вважається врученим платнику податків 05.02.2009 року, у встановленому законом порядку оскаржене не було, тому зазначені у ньому суми податкових зобов’язань набули статусу узгоджених і підлягали сплаті у встановлені законодавством строки. З урахуванням переплати, яка рахувалася по особових рахунках відповідача, податковий борг з податку на додану вартість склав 4652 грн. 76 коп. (а.с.21).

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу 18.02.2010 року було надіслано першу податкову вимогу №1/26 (а.с.22) та 08.04.2010 року надіслано другу податкову вимогу №2/51 (а.с.24), а в подальшому Ковельською МДПІ 19.05.2010 року було прийнято рішення №8/24-032 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.26). Проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем, загальний розмір якого складає 4652грн. 76 коп.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочав процедуру адміністративного оскарження.

Пунктами 4.6, 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, передбачено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, а відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податку або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати сум податкових зобов’язань, донарахованих за результатами перевірки податковим органом. Оскільки суми податкових зобов’язань є узгодженими, то вони підлягали до сплати у строки, встановлені абзацом третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги про стягнення з активів відповідача на користь держави податкового боргу в розмірі 4652 грн. 76 коп. підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з активів Приватного підприємства «Технополіс»на користь держави податковий борг в розмірі 4652 гривні 76 копійок (чотири тисячі шістсот п’ятдесят дві гривні сімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено в повному обсязі 16 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                             В.М.Валюх