Рішення № 10393520, 14.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р. Справа № 01/72-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НМК-трейд”, м. Київ до закритого акціонерного товариства “Агроконтракт”, м. Луцьк

про стягнення 89127,98 грн.,

                                                                                           Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Шостак К.М. (довір. від 22.01.2010р.)

від відповідача: Терлецький О.М. (довір. № 61 від 1.03.2010р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 89128,15 грн., з них: 87818,10 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки №874-08 від 1.12.2008р. товар, 519,69 грн. процентів річних, 790,36 грн. збитків, завданих інфляцією.

Заявою б/н від 8.07.2010р. позивач уточнив, що проценти річних нараховані ним за період з 19.02.2010р. по 1.05.2010р., а збитки, завдані інфляцією, за березень 2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнила: просить стягнути з відповідача 87817,93 грн. заборгованості, 519,69 грн. процентів річних, 790,36 грн. збитків, завданих інфляцією.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково: в частині стягнення 87817,93 грн. заборгованості; позов в частині стягнення 519,69 грн. процентів річних, 790,36 грн. збитків, завданих інфляцією, не визнає, посилаючись на те, що вони нараховані від суми боргу, що не відповідає дійсності; просить розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці рівними частинами або відстрочити на 2 місяці на розсуд суду.

Представник позивача проти розстрочки або відстрочки виконання рішення суду заперечив.

В судовому засіданні представник відповідача просив оголосити перерву в судовому засіданні для проведення звірки взаємних розрахунків, яке судом відхилено з огляду на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

1.12.2008р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 874-08, згідно з п.1.1. якого постачальник зобов’язався передавати у власність покупця товар вільний від будь-яких прав та претензій на нього третіх осіб, про які на момент договору постачальник знав чи повинен був знати згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов’язався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється по мірі його реалізації покупцем через кожних 7 робочих днів на підставі даних зазначених у звітах покупця.

Згідно з п. 2.10. договору покупець зобов’язується надсилати постачальнику звіти про кількість проданого товару кожного 1-го і 15-го числа звітного місяця, шляхом направлення звіту на електронну адресу постачальника.

Згідно з поясненнями представника позивача відповідач за останній період не надавав звітів про кількість проданого товару, проте в судовому засіданні відповідач факту продажу товару не заперечив, доказів повернення товару не подав.

На виконання умов договору № 874-08 від 1.12.2008р. позивачем на підставі накладних № НМ-0003186 від 14.04.09 р., №НМ-0002750 від 01.04.09р., №НМ-0002708 від 30.03.08 р.; №НМ-0002707 від 30.03.09 р., №НМ-0002706 від 30.0309 р., № НМ -0002705 від 30.03.09 р., № НМ -0002704 від 30.03.09 р., № НМ -0002703 від 30.03.09 р., № НМ -0002462 від 23.03.09 р., № НМ -0002457 від 23.03.09 р., № НМ -0002458 від 23.03.09 р., № НМ -0002363 від 18.03.09 р., № НМ -0002362 від 18.03.09 р., № НМ -0001965 від 05.03.09 р., № НМ -0001964 від 05.03.09 р., № НМ -0001856 від 04.03.09 р., № НМ -0001223 від 16.02.09 р„ № НМ -0001606 від 25.02.09 р., № НМ -0001605 від 25.02.09 р., № НМ -0001711 від 26.02.09 р., № НМ -0013117 від 03.12.08 р. було передано відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково. Внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором N874-08 від 1.12.2008р., за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 87817,93 грн., яка підтверджена відповідачем в судовому засіданні з посиланням на бухгалтерські дані товариства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 87817,93 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України просить також стягнути з відповідача 519,69 грн. процентів річних за період з 19.02.2010р. по 1.05.2010р., 790,36 грн. збитків, завданих інфляцією, за березень 2010р., обґрунтовуючи їх нарахування порушенням відповідачем строків оплати товару.

          У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

          У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовою п.4.1. договору № 874-08 від 1.12.2008р. оплата за товар здійснюється по мірі його реалізації покупцем через кожних 7 робочих днів на підставі даних зазначених у звітах покупця.

          З огляду на умову п.4.1. договору позивачем всупереч вимог ст.ст.33, 34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем 7-денного строку оплати з моменту реалізації товару, а тому вимога про стягнення з відповідача 519,69 грн. процентів річних, 790,36 грн. збитків, завданих інфляцією, до задоволення не підлягає.

Клопотання відповідача про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду до задоволення не підлягає.

Підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.

Вирішуючи питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до п. 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Важкий матеріальний стан підприємства, складна економічна ситуація на ринку, відсутність попиту на товар за змістом ст. 121 ГПК України не є винятковими обставинами та підставами для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, ті обставини, на які посилається ЗАТ “Агроконтракт” не є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.

Судом враховано, що обидві сторони є окремими господарюючими суб’єктами та неналежне виконання зобов’язання може негативно відобразитись на результатах фінансової діяльності обох юридичних осіб.

          Крім цього, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища товариства.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст.82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Агроконтракт” (м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а, р/р 260043105805 в КБ «Західінкомбанк», МФО 303484, код ЄДРПОУ 20136032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “НМК-трейд” (м. Київ, вул. І. Лепсе, 8, корпус 58, код ЄДРПОУ 32045917, р/р 260070300500 в АТ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249) 87 817 грн. 93 коп. заборгованості,; 878 грн. 18 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 232 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В позові про стягнення 519 грн. 69 коп. процентів річних, 790 грн. 36 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

Суддя                                                                                                    І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 16.07.2010р.