Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 375/638/21
Провадження № 2-а/375/4/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі :
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ст.229 ч.4 КАС України,адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2021 серії ЕАН №4236225,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4236225, яку було складено інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Струком В.М. 21 травня 2021 року, відповідно до якої його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об`єктивного з`ясування поліцейським обставин справи, при відсутності достатніх доказів його винуватості в адміністративному правопорушенні.
Зокрема, позивач зазначає, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП зате, що 21.05.2021 він здійснював рух на транспортному засобі в м. Києві по просп.
Визволителів. Здійснюючи рух він не порушував правил дорожнього руху. Незважаючи на відсутність порушень ПДР, його автомобіль було зупинено
працівниками поліції. Одразу після здійснення зупинки, до його авто підійшов
інспектор поліції з вимогою пред`явити документи на право керування.
Незважаючи на незаконність зупинки, він пред`явив інспектору документи на право керування. При цьому попросив інспектора, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону «Про національну поліцію», проінформувати його про конкретну причину зупинки та
увімкнув аварійну світлову сигналізацію.
У відповідь на запитання про підставу зупинки інспектор вказав причиною "Перевірку документів".
На таку відповідь інспектора він зазначив, що з цієї причини зупинка автомобіля є безпідставною. Після цих слів інспектор пішов до свого автомобіля і там зачинився.
Через декілька хвилин інспектор повернувся і почав зачитувати йому вже
складену і підписану ним постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Із зачитаного інспектором він зрозумів, що його притягнуто до відповідальності
за неувімкнення аварійної світлової сигналізації під час зупинки автомобіля працівниками поліції.
До моменту вручення постанови інспектор не повідомляв його про це правопорушення та не просив надати жодних пояснень. Також інспектор не повідомляв його про розгляд адміністративної справи, не роз`яснював йому його права, тощо. Тобто вся процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення звелась до вручення і оголошення складеної за невідомих обставин постанови.
До того ж, з незрозумілих причин у постанові неправильно вказано його місце реєстрації.
За таких обставин позивач не погоджується з притягненням до адміністративної відповідальності, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КУпАП, тому просить її скасувати а провадження відносно нього закрити.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначену ухвали поштовим зв`язком скеровано сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою, направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.
Відповідач, упродовж визначеного законом строку, відзив на позовну заяву не надано та будь-яким іншим чином свою позицію щодо заявленого позову не висловив.
Крім того, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Натомість через канцелярію суду подав клопотання про розгляд позову у його відсутності. Також наголосив, що правила дорожнього руху він не порушував.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.4 ст.229 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Струком В.М. 21 травня 2021 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4236225.
Відповідно до вказаної постанови останнього притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало те, що останній 21.05.2021 о 04 годині 09 хвилин здійснючи рух автомобілем Acura MDX д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Визволителів в м. Києві, здійснивши зупинку на вимогу працівників поліції, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п. 9.9.б. Правил дорожнього руху.
Зазначений факт став підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 9.9.б. ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Разом з тим, ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, електронними доказами.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Саме відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, посадовою особою не дотримано вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП та зазначено неправильну адресу місця реєстрації особи, яка вчинила адміністративне правопорушення - позивача.
Так у постанові зазначено місцем реєстрації особи, щодо якої розглядається справа АДРЕСА_1 , хоче місце його реєстрованого, та фактичного проживання є АДРЕСА_2 .
Також відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови.
Більш того, єдиним доказом вчинення правопорушення є сама оскаржувана
постанова. Однак зазначена постанова є саме предметом спору і не може розглядатись як доказ вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших доказів, оскільки постанова є лише формою фіксації правопорушення, а не доказом його вчинення.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у своїй постанові 26.04.2018 по справі №338/1/17, зокрема зазначивши, що саме по собі описання правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого порушення. Така постанова є рішенням суб`єкта владних
повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, в порушення зазначених норм відповідачем жодними допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на положення ст.ст.122, 245, 280 КУпАП особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАПє протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Так, відповідно до диспозиції ч.2 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Вказана норма не встановлює відповідальності за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу на вимогу поліцейського. Відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами в інших випадках, крім початку руху чи зміні його напрямку, передбачена ст.125 КУпАП.
Разом з тим, статтею 125 КупАП передбачено, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів правомірності винесення оспорюваної постанови про притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та не доведено вини позивача у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
При цьому, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії ЕАН № 4236225 від 21 травня 2021 року, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів, які б повністю спростовували доводи позивача в обґрунтування відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Тобто, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень не надав заперечень проти позову та не довів правовірність оскаржуваної постанови, яка є предметом оскарження позивачем.
Доказування в адміністративному судочинстві не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, однак доказів, які б підтвердили факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що підтверджують адміністративну відповідальність, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, а тому постанова про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення є не законною та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 9, 77, 122, 139, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293 КУпАП, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 21.05.2021 серії ЕАН №4236225 - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН №4236225 від 21 травня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором батальйону №1 роти №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Струком В.М.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 31 березня 2022 року.
Повне наіменування сторін
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса для листування: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ел. адреса: public@patrol.police.gov.ua.
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Судове рішення № 103922752, Рокитнянський районний суд Київської області було прийнято 31.03.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 375/638/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: