Постанова № 10391627, 06.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2010 р. № 2-а- 2485/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Шарпан О.С., діє за дорученням № 10 від 25.06.10

представника відповідача Демчан А.В., діє за дорученням № 11763/10/10-15 від 17.11.09

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання 'Моноліт"

до Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позивних вимог просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 0001872303/0 повністю; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 0001862303/0 від 18.12.2009 р. в частині донарахування ПДВ 11310 грн. та штрафних санкцій 13175 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем безпідставно, в супереч діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Виробниче обєднання «Моноліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, про що складено Акт № 2018/23-304/32675461 від 08.12.09 (а.с. 16-45)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0001872303/0 від 18.12.2009 р. про зменшення бюджетного відшкодуванняПДВ за червень 2008 р., № 0001862303/0 від 18.12.2009 р. про нарахування ПДВ та штрафних санкцій за липень 2008 р. (а.с. 14, 15), у звязку із встановленням порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» а саме, завищено податковий кредит за червень, липень 2008 року на суму 22340,0 грн. за рахунок безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарно-матеріальним цінностям, отриманим від НВП «Промтехснаб».

З акту перевірки № 2018/23-304/32675461 від 08.12.09 вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Виробниче обєднання «Моноліт» і НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова від 04.06.08, 09.07.08. (а.с. 28-35)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Виробниче обєднання «Моноліт» (покупець) та НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова (постачальник) було укладено Договір поставки № 1001/2008 від 10.01.08, предметом якого були інструмент, господарські товари відповідно до специфікацій до Договору. (а.с. 220-225) Судом встановлено, що сторонами було підписано специфікації до вказаного Договору від 23.05.08 та від 08.07.08. (а.с. 226, 227) Відповідно до копії накладної від 11.06.08 НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова було поставлено, а позивачем було прийнято рукавиці х/б+шкіра в кількості 250 пар вартістю 1312,50 грн.; рукавиці МБС в кількості 250 пар вартістю 1500,00 грн.; рукавиці х/б в кількості 60 пар вартістю 138,00 грн., стропи ГП 2т, L=2м в кількості 40шт. вартістю 4600,00 грн., фрезу дискову відрезну 300х2х32 «Stark» в кількості 170шт. вартістю 47600,00 грн., всього на загальну суму разом з ПДВ 66180,60 грн. (а.с. 92). Відповідно до копії накладної від 18.07.08 НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова було поставлено, а позивачем було прийнято рукавиці х/б+шкіра в кількості 250 пар вартістю 1312,50 грн.; рукавиці МБС в кількості 250 пар вартістю 1500,00 грн.; рукавиці х/б в кількості 60 пар вартістю 138,00 грн., стропи ГП 2т, L=2м в кількості 40шт. вартістю 4600,00 грн., фрезу дискову відрезну 300х2х32 «Stark» в кількості 175шт. вартістю 49000,00 грн., всього на загальну суму разом з ПДВ 67860,60 грн. (а.с. 93).

Судом встановлено, що придбані у НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова товарно-матеріальні цінності були доставлені позивачу силами продавця, а саме НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова. Вказане підтверджено копіями подорожних листів вантажного автомобіля від 11.06.08 та від 18.07.08 (а.с. 228-229)

Відповідно до виписок з розрахункового рахунку ТОВ «Виробниче обєднання «Моноліт» за 04.06.08 та за 09.07.08 позивачем було здійснено перерахування 66180,60 грн. та 67860,60 грн. відповідно, НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова за вказані вище товари. (а.с. 86, 87)

Позивачем надано до суду копії документів оприбуткування придбаних у НВП «Промтехснаб» товарів. (а.с. 132-138, 178-182). Судом встановлено, що придбані позивачем фрези використовувалися для роботи на станку фрезерному, який знаходиться в користування позивача на підставі договору оренди № 01/01-05 від 01.01.05. (а.с. 164-177) Придбані рукавиці та частково фрези були в подальшому поставлені позивачем ЗАТ «Новий стиль». (а.с. 139-146), стропи використовувалися позивачем для виконання робіт з використанням кранів, які знаходяться в користуванні позивача на підставі договору оренди № 2005/81 від 01.02.05. (а.с. 161-163)

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору поставки взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом зясовано, що висновок відповідача про нікчемність зазначеного вище договору поставки ґрунтується виключно на судженнях складеного ДПІ у Київському районі міста Харкова акту перевірки діяльності НВП «Промтехснаб» товариства інвалідів Київського району м. Харкова від 22.09.2009р. №6386/18-010/30235387. (а.с. 29) Згідно з довідкою про результати планової виїзної перевірки НВП «Промтехснаб» від 22.09.2009р. № 6386/18-010/30235387 ДПІ у Київському районі міста Харкова було визнано нікчемними, зокрема, правочини, укладені між НВП «Промтехснаб» та ПП «Вівальді» на поставку рукавиць шкіра+х/б, рукавиці МБС, рукавиці х/б, Стропи ГП 2, фреза 300x2x32 інше, а також мітчики, ножі, свердла, фрези, різці розточні. (а.с. 193-194)

Представником відповідача в судовому засіданні не надано суду пояснень та доказів в обґрунтування висновку, що товари, придбані позивачем у НВП «Промтехснаб», були попередньо придбані останнім у ПП «Вівальді».

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобовязання згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші статті цього Закону, так само як і інших законів не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Позивач не здійснював господарських операцій безпосередньо з ПП «Вівальді».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, підтверджено представником позивач, не заперечувалося представником відповідача, позивачем було отримано від НВП «Промтехснаб» належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, придбаної відповідно до укладеної угоди. Вказана продукція була оплачена підприємством в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Такими чином, позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі податку на додану вартість, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обовязку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару несе обовязок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобовязання продавця.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 67 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 67, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання 'Моноліт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 0001872303/0 повністю.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 0001862303/0 від 18.12.2009 р. в частині донарахування ПДВ 11310 грн. та штрафних санкцій 13175 грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання 'Моноліт" (ідентифікаційний код 32675481, місцезнаходження: вул. Комсомольське шосе, 88, м. Харків) витрати по сплаті державного мита у розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.