Ухвала суду № 103906389, 07.04.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12755/21

Провадження № 1-кп/127/519/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

за участю секретаря судового засідання: Білоконь М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020001721 від 25.12.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Коцаги О.С.,

захисника: Грібова М.Л.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.7 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, дія якого продовжено до 31.05.2022.

Вказане кримінальне провадження розглядається колегіально, однак колегія суддів не може розглянути клопотання прокурора у повному складі.

З урахуванням вказаних положень КПК України клопотання прокурора щодо продовження застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України розглядається головуючим.

У ході судового провадження прокурор Коцага О.С. заявив клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного злочину, стійких соціальних зв`язків не має, до затримання не працював та не мав постійного джерела доходу, зареєстрований та проживає на території Донецької області, а тому він може переховуватись від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник Грібов М.Л. заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та просив суд його скасувати, оскільки останній на даний час засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2021 до чотирьох місяців арешту, даний вирок набрав законної сили, однак не виконується у зв`язку із тим, що у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз`яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.

З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.12.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово продовжувався.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного суд вважає за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки останній відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, до затримання не працював та не мав постійного джерела доходу, зареєстрований на території Донецької області, до затримання проживав у хостелі.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив інкримінований злочин під час того, як у провадженні суду перебувало кримінальне провадження відносно нього, до затримання не працював та не мав офіційного джерела доходу, а тому він може продовжувати вчинювати злочини, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, до затримання тимчасово проживав у хостелі, не одружений, не має стійких соціальних зв`язків, а тому він може переховуватись від суду, оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 достеменно відоме місце проживання потерпілого, він може чинити тиск на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні був застосований 26.12.2020, натомість вирок відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України було ухвалено пізніше, лише 04.08.2021.

Так, дійсно, зазначений вирок набрав законної сили, був звернений до виконання, однак не виконується у зв`язку із тим, що у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Висновків щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні суд не дійшов, оскільки прокурором повністю наведено та підтверджено ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Разом з тим, залишення обвинуваченого ОСОБА_1 для подальшого відбування покарання у виді чотирьох місяців арешту, у подальшому, після відбуття зазначеного покарання може призвести до повторного застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у вказаному кримінальному провадженні.

У зв`язку з наведеним суд не вбачає підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та залишення останнього за місцем тримання під вартою для подальшого відбування покарання у вигляді чотирьох місяців арешту.

Крім того, суд звертає увагу, що у разі доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні та ухвалення відносно нього відповідного вироку, судом при призначенні покарання буде враховано вимоги ч. 4 ст. 70 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а у клопотанні захисника Грібова М.Л. про скасування запобіжного заходу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника Грібова М.Л. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05.06.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.

Головуючий суддя: