Ухвала суду № 103905745, 09.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.02.2022Справа № 44/227-б (910/14676/21)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П.

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Компанія Марі Брізар Вайн енд Спірітс (Marie Brizard Wine & Spirits) -1

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" -2

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 44/227-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" (ідентифікаційний код 36272953)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" (ідентифікаційний код 34413512)

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від ТОВ "Рафінад-Медіа": Вознюк Д.В.;

від Компанії Марі Брізар Вайн Енд Спірітс: Воронцов О.М.;

від позивача: Кандаурова А.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/227-б за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад - Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" про банкрутство.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. про витребування майна з чужого незаконного володіння; позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.21; викликано учасників справи у підготовче засідання; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 01.10.2021; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України до 10.10.2021.

01.10.2021 від відповідача надійшов відзив.

20.10.2021 від Марі Брізар Вайн енд Спірітс надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 призначено підготовче засідання на 10.11.21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 заяву про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено; залучено компанію Марі Брізар Вайн енд Спірітс (Marie Brizard Wine & Spirits) до участі у справі № 44/227-6 (910/14676/21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; відкладено розгляд справи на 24.11.21.

24.11.2021 від третьої особи надійшло клопотання про зобов`язання ліквідатора банкрута подати клопотання про заміну первісного відповідача та про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

24.11.2021 від ТОВ "Рафінад-Медіа" надійшла заява про вступ у справу третьої особи на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 заяву про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" до участі у справі № 44/227-6 (910/14676/21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; зобов`язано позивача направити залученій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; запропоновано залученій особі надати суду письмові пояснення по справі; відкладено розгляд справи та клопотання третьої особи про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 08.12.21.

07.12.2021 від позивача надійшло клопотання про залучення належного відповідача.

08.12.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

08.12.2021 від третьої особи 2 надійшли заперечення проти клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відкладено розгляд справи на 15.12.21; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення щодо поданих клопотань та заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 клопотання позивача про залучення належного відповідача задоволено; залучено належним відповідачем у справі ОСОБА_1 ; зобов`язано позивача надіслати на адресу залученої особи копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у строк до 09.02.2022; повернуто клопотання Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс про забезпечення позову; відкладено розгляд справи на 09.02.22.

22.12.2021 від третьої особи 1 надійшла зава про забезпечення позову.

31.01.2022 від ліквідатора банкрута надійшли документи по справі.

В судовому засіданні судом розглянуто заяву про забезпечення позову та встановлено таке.

Компанія Марі Брізар Вайн енд Спірітс виступає забезпеченим кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна".

Заявник просить суд:

1. Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права (частки статутного капіталу) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) та заборонити вчиняти будь-які правочини з відчуження корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878).

2. Заборонити загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) приймати рішення про обрання Голови загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) та іншої уповноваженої особи для підписання протоколу, внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878); про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878); про проведення аудиту фінансової звітності та визначення аудитора (аудиторської фірми); про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

3. Заборонити державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878), зміни розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878), зміни розміру часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878).

Так, банкрут Товариство з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме частки 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна Банкрута, який відбувся 13 листопада 2014 року, а також укладений у результаті проведення цього аукціону між Банкрутом та ТОВ "АВІГАЛЬ" біржовий договір купівлі-продажу від 14 листопада 2014 року № 14/11-14, у частині відчуження наступного майна Банкрута, зокрема: частки 100% у статутному капіталі ТОВ "Буассон Еліт "Бельведер Груп"; частки 100% у статутному капіталі ТОВ Промислово-Інвестиційне спільне українсько-американське підприємство "Італьяно в Україні, ЛТД".

З 25 січня 2008 року по 20 листопада 2014 року Банкрут (ТОВ "Бельведер Україна", ІКЮО 34413512) був власником 100% корпоративних прав ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878).

Як зазначає заявник, 20.11.2014 року в ТОВ "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) неодноразово змінювалися власники, зокрема:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

5. ОСОБА_6

6. ОСОБА_7

7. ОСОБА_1

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 у справі № 44/227-б (910/14676/21) залучено належним відповідачем у справі ОСОБА_1 та встановлено, що станом на 07.12.2021 відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, ЛТД" є громадянин ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду 20 000,00 грн.

Однак, зазначена обставина, а саме, те, що протягом вісьми років відбувалася зміна власників, не є доказом того, що наразі існують ризики знецінення/відчуження 100% корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, ЛТД".

Відповідно до частини 1 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Згідно з частиною першою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

В силу статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України право здійснення забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що Кодексом, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.

Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за власної ініціативи вжити заходів забезпечення у справі про банкрутство шляхом накладення арешту, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 ГПК України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство.

Такі процесуальні дії господарського суду відповідають функції господарського суду, як учасника справи про банкрутство, щодо забезпечення справедливого балансу між кредиторами і боржником та контролю за правильністю і черговістю здійснення арбітражним керуючим дій у відповідній судовій процедурі банкрутства.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; з`ясувати чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу) з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" рішення від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

До заяви не додано жодного доказу того, що є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач (у даному випадку позивачі) їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Щодо вимог заяви про забезпечення позову в частині заборони загальним зборам учасників (засновників) Товариства з обмеженою "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) приймати рішення про обрання Голови загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878) та іншої уповноваженої особи для підписання протоколу, внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878); про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878); про проведення аудиту фінансової звітності та визначення аудитора (аудиторської фірми); про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" (ІКЮО 19342878), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд зазначає таке.

Такі заходи забезпечення позову у вигляді приймання рішення про обрання Голови загальних зборів учасників та іншої уповноваженої особи для підписання протоколу, внесення змін до Статуту, зміна керівника, проведення аудиту фінансової звітності, внесення змін до відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, Лтд" є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та виходять за межі предмета спору у даній справі.

Відповідно до ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Заявником не було надано жодних доказів того, що відповідач вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав позивача та третьої особи.

Оскільки, докази, які підтверджують необхідність забезпечення позову відсутні в матеріалах справи, зміна власників відбувалася не за короткий проміжок часу, частина вимог заяви не відповідає вимогам ГПК України, така заява не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, судом встановлено відсутність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом спору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Компанії Марі Брізар Вайн енд Спірітс про забезпечення позову відмовити.

2. Відкласти розгляд справи на 09.03.22 о 12:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 16.

3. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 11.04.2022

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко