Постанова № 10390405, 06.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.10 Справа №2а-5867/10/2/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафу в сумі 12500,00 грн.

за участю представників:

від позивача Шаганов А.О. - представник, довіреність № 01-1990 від 23.06.2010 року;

від відповідача ОСОБА_4 представник, довіреність « 2095 від 04.06.2010 року;

Суть спору: Бахчисарайський районний центр зайнятості (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) 12500,00 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем порушено ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», а саме використання праці громадянки Республіки Узбекистан без відповідного дозволу державної служби зайнятості України, у звязку з чим до позивача, згідно з актом про порушення законодавства України про зайнятість населення застосовано штраф у розмірі 12500,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.07.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився з мотивів, викладених у запереченнях на позов, наданих 14.06.2010 року, та пояснив, що відповідно до Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого Постановою КМУ № 2028 від 01.11.1999 року (що діяв на момент вчинення правопорушення), за порушення ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» у разі використання праці іноземців без дозволу державна служба зайнятості стягує штраф у пятидесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Також, представник відповідача зазначив, що навіть штраф в сумі 850,00 грн. не повинен стягуватись з відповідача, оскільки відповідно до зазначеного Порядку, штраф застосовується до підприємств, установ та організацій. Більш того, представник відповідача вважає, що ОСОБА_2, враховуючи притягнення його постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим до юридичної відповідальності за використання праці іноземця без відповідного дозволу, не може бути, в силу ст. 61 Конституції України, двічі притягнений до відповідальності за те саме правопорушення.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про застосування відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України строків звернення до адміністративного суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 06.05.1999 року зареєстрований Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим як фізична особа підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії В00 № 311800, додане до матеріалів справи.

Відповідач зареєстрований у Бахчисарайського районного центру зайнятості за №11874043 в якості платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 10.07.2006 року.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначені Законом України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, утому числі працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій (абз. «ж» п. 3 ст. 1 Закону).

П.п. 2, 3 ст. 8 Закону передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (п. 4 ст. 8 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 18 Закону встановлено, що у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Судом встановлено, що 26.03.2009 року старшим інспектором СГІРФО Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим складно протокол КР № 242 про адміністративне правопорушення за ст. 204 КУпАП, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_2 встановленого порядку працевлаштування іноземців, а саме: працевлаштування громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_5 без дозвільних документів.

Бахчисарайським районним судом АР Крим 22.04.2009 року у справі № 3-846/2009р. прийнято постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 850,00 грн. за порушення встановленого порядку працевлаштування іноземців.

Начальником інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості 26.08.2009 р. складений акт № 78/ш про те, що Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 порушено норму ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» в частині використання праці громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_5 без дозволу державної служби зайнятості України, яка була прийнята на посаду продавця на ринку «Рубін» у м. Бахчисарай. У зазначеному акті позивачу запропоновано в місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина в сумі 12500,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача дозвільних документів, передбачених Законом, для працевлаштування іноземців.

Судом встановлено, що на час виявленого вищевказаного відповідачем порушення ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» та складання відповідного акту, діяв Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999 року (далі Порядок № 2028), який розроблений з метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із запрошенням для роботи в Україні іноземців та осіб без громадянства.

Згідно з п. 2 Порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (далі - роботодавець), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

У п.4 зазначеного Порядку вказано, що дозвіл на працевлаштування оформляється і видається Державним центром зайнятості Мінпраці або за його дорученням відповідними центрами зайнятості Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя для роботи на підприємстві, в установі, організації, які запросили іноземця на певну посаду (за фахом).

П. 14 даного Порядку на час вчиненого правопорушення передбачав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» у разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості з підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За таких обставин, враховуючи, що під час розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення відповідачем ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» суд вважає, що до відповідача дійсно повинні бути застосовані штрафні санкції, згідно з вимогами Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999 року, якій діяв на час порушення відповідачем законодавства про зайнятість та застосування позивачем штрафу за відповідне порушення.

Таким чином, сума штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача виходячи з п. 14 вказаного Порядку, повинна складати 850,00 грн. (17*50), у звязку з чим позовні вимоги належить задовольнити частково в зазначеній сумі.

Посилання позивача на те, що штрафні санкції повинні розраховуватись відповідно до п. 19 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 08.04.2009 року (далі Порядок № 322), згідно з яким у разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ, якою затверджений Порядок № 322, постанова набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Опубліковано зазначену постанову в «Урядовому курєрі» № 67 від 14.04.2009 року, внаслідок чого вона набрала чинності 14.05.2009 року, тобто після вчинення відповідачем правопорушення.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин, застосування позивачем штрафних санкцій до відповідача відповідно до п. 19 Порядку № 322 є необґрунтованим.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 не може бути двічі притягнений до відповідальності за те саме правопорушення є неспроможним, оскільки постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.04.2009 року у справі № 3-846/2009р. розглянуто адміністративний матеріал про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності по ст. 204 КУпАП, що передбачає накладення штрафу на посадових осіб, тоді як позивачем накладено штраф на відповідача як на роботодавця, яким він є, відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з яким роботодавець це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю. У звязку з викладеним суд вважає, що у даному випадку не встановлено порушення положень ст. 61 Конституції України.

Що стосується клопотання відповідача про застосування наслідків, передбачених ст. 100 КАС України за порушення строків звернення до суду, встановлених ст. 99 КАС України, то суд зазначає, що Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості виявлене порушення позивачем ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» лише 09.06.2009 року, тобто після отримання листа Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в АР Крим від 05.06.2009 року № 10/3736 (вх. № 804/0/7-09). У звязку з чим річний строк позивачу для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів обчислюється з моменту отримання 09.06.2009 року вказаного листу.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду, згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 07.05.2010 року, суд дійшов висновку, що ним не пропущений строк звернення до адміністративного суду, у звязку з чим наслідки ст. 100 КАС України в даному випадку не застосовуються.

За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково в частині стягнення з відповідача 850,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.07.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана 13.07.2010 року.

Керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості (98400, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Леніна, 90) штраф у розмірі 850,00 грн. (на р/р 37179305900048, отримувач: ЗФСС на випадок безробіття Бахчисарайський район, ЗКПО 20708563, УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 50040500 штрафні санкції).

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.