Рішення № 10390062, 13.07.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2010 р. Справа № 20/85

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом підприємця ОСОБА_1

до відповідача Приватного підприємства «Укр-Буд-Захід-Схід»

про стягнення в сумі 6 654 грн. 54 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_3 (дов. № 17/06 від 17.06.2010р.).

Від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного підприємства «Укр-Буд-Захід-Схід»(надалі Відповідач) на свою користь борг за отриманий Відповідачем бетон в сумі 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., 320 (триста двадцять) грн. 68 коп. пені та 93 (девяносто три) грн. 86 коп. річних. Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання двічі не зявився. Поштові відправлення, що направлялися Відповідачу повернені відділенням Укрпошти з вказівкою на відсутність Відповідача (а.с. 20, 25).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 27-28) Відповідач зареєстрований за адресою, яка вказана у позовній заяві та куди направлялися поштові відправлення, а саме: 34364, Рівненська область, Володимирецький район, с. Мостище.

Враховуючи усе вищевказане, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 7 жовтня 2009 року Позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000057 (а.с. 10) на оплату бетону в кількості 68,0 кубічних метрів на суму 37 740 (тридцять сім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп.. Термін оплати, зазначений в рахунку-фактурі, до 31 жовтня 2009 року.

Згідно видаткових накладних № РН-0000099 від 13 жовтня 2009 року (а.с. 11) та № РН-0000100 від 14 жовтня 2009 року (а.с. 12) Відповідач отримав від Позивача бетон в загальній кількості 68,0 кубічних метрів на загальну суму 37 740 (тридцять сім тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп..

В свою чергу, Відповідач частково сплатив Позивачу суму заборгованості (а.с. 15-16).

Станом на 13 липня 2010 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий бетон складає 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп..

Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений дефторований фосфат ґрунтуються на Законі, та підлягають до задоволення.

Крім суми основного боргу, в позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 68 коп..

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частини 1 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України: правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недотриманням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, нарахування пені (штрафних санкцій) за порушення зобовязання (при забезпеченні виконання зобовязання) можливе лише у разі наявності між сторонами письмового договору чи угоди (правочину) в якому обумовлено таке забезпечення виконання зобовязання.

Враховуючи усе вищевказане та те, що сторони не укладали письмового договору (правочину), господарський суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача нарахованої пені в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 68 коп..

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку (а.с. 26) Позивач нарахував Відповідачу три проценти річних за періоди з 11 листопада 2009 року по 12 травня 2010 року в розмірі 93 (девяносто три) грн. 86 коп..

Суд погоджується з даним розрахунком річних.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 93 (девяносто три) грн. 86 коп..

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укр-Буд-Захід-Схід», 34364, Рівненська область, Володимирецький район, с. Мостище, код 33953050 на користь підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 6 240 (шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. боргу, 93 (девяносто три) грн. 86 коп. річних, 97 (девяносто сім) грн. 08 коп. витрат по держмиту та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 63 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 15.07.2010р.

Суддя