Рішення № 10390037, 07.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.10                                                                                           Справа№ 14/96

Господарський суд Львівської області в складі судді Кітаєвої С.Б. при секретарі Хороз І.Б., з участю представників позивача Киричук Т.В. та відповідача Кравцової В.Е., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УкрБрус”(правонаступника ТзОВ Добробуд Стиль») до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія «Лізинговий дім» про визнання недійсним договору оперативного лізингу (оренди) №182/0206 від 09 лютого 2006 року з моменту його укладення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „УкрБрус” (правонаступник ТзОВ «Добробуд Стиль») звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія «Лізинговий дім». Просить суд визнати недійсним договір оперативного лізингу (оренди) №182/0206 від 09 лютого 2006 року з моменту його укладення з тих підстав, що при укладенні Договору оперативного лізингу відповідачем не було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Добробут Стиль»будь-яких відомостей про заставодержателя та доказів того, що заставодержатель надає свою згоду на передачу заставленого майна в лізинг, а саме : не були надані ні копії договорів застави, ні письмові погодження від заставодержателя на передачу майна в лізинг, а відтак, позивач не має належних доказів того, чи передбачає договір застави перебування майна, що є об»єктом лізингу, у володінні заставодержателя . Покликається і на те, що позивачу також не було подано ніяких відомостей, що підтверджували б перебування заставленого майна у володінні заставодавця. Стверджує, що він, як лізингоодержувач, вправі викупити об»єкт лізингу, що можливе тільки зі згоди заставодержателя, а поскільки під час укладення договору оперативного лізингу відповідачем не було надано лізингоотримувачу письмової згоди від заставодержателя про передачу майна в лізинг, то відсутність такої згоди порушує принцип, закладений в ч.5 ст.203 ЦК України.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ч.1-3,5,6 ст.203; ст.215 ЦК України; ст.9, ч.1 ст.1 р.7, ст.19 Закону України «Про заставу»№2654-Х11 від 02 жовтня 1992 р(із змінами та доповненнями).

Відповідач позов заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними . Повідомляє,

що договір №182/0206 від 09.02.2006 року – це договір оперативного лізингу, тобто не передбачав переходу права власності до позивача. Майно було передано позивачеві в користування за актом прийому-передачі 16 лютого 2006 року та повернуто позивачем згідно акту прийому-передачі 13 квітня 2009 року, тобто після закінчення строку дії договору ( п.3.2 договору строк дії договору до 30 січня 2009 року). Таким чином жодних перешкод в користуванні майном позивач не мав, в т.ч. і через існуючу заставу, як і в майбутньому , за винятком коли б не виконував свої зобов»язання. Навпаки позивач не виконував свої зобов»язання по сплаті лізингових платежів, що підтверджується рішенням господарського суду Волинської області в справі №1/190/31-44 , однак майно при цьому залишалось у позивача до закінчення дії договору. Відповідач наголошує на тому, що захисту в господарському суді відповідно до ст.1 ГПК України підлягають порушені права чи законні інтереси, а не надумані –які могли б виникнути в майбутньому, тим більше, що майбутнього не має, оскільки договір закінчився. Відповідач повідомляє, що ним укладено договір купівлі-продажу на це майно з ТОВ «Срібний ліс», якому 13 квітня 2009 року це обладнання було передано у власність.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити повністю.

За приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

За приписами п.п.1.2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрБрус» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд Стиль», що підтверджується Витягом зі статуту ТзОВ «УкрБрус».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ №818585, ТзОВ «УкрБрус»включено до ЄДР, ідентифікаційний код 33354933, місцезнаходження : Волинська область,Ковельський район, смт.Люблинець, вул.Заводська, будинок 5.

Відповідач у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ №818586, включено до ЄДР, ідентифікаційний код 31730064, місцезнаходження- Львівська область, місто Львів, вулиця Банківська, будинок 5.

Згідно з матеріалами справи, 09 лютого 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія «Лізинговий дім»(надалі-лізингодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю „Добробуд Стиль»(надалі –лізингоодержувач») уклали договір оперативного лізингу (оренди) №182/0206, відповідно до п.1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу (далі-лізинг) майно, а саме : обладнання-комплект (надалі –майно).

Відповідно до п.1.4 договору об»єктом лізингу є майно, яке лізингодавець придбає на замовлення лізингоодержувача для наступної передачі йому в користування.

Назва цього майна, вартість , тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність , технічний стан, тощо, вказані у Додатку №1, який є невід»ємною частиною даного договору. Об»єкт лізингу перебуває в заставі на період дії Договору лізингу. Заставодержателем обладнання виступає банк, кредитними ресурсами якого користується лізингодавець. Застава припиняється з виконанням Договору лізингу.

Відповідно до п.2.1 договору лізингу, лізингоодержувач самостійно здійснює вибір об»єкту лізингу, його характеристик і ознак, перерахованих в п.1.2 цього договору, вибір постачальника.

Лізингоодержувач зобов»язаний до 20 лютого 2006 року сплатити на користь Лізингодавця перший лізинговий в розмірі , передбаченому у Додатку №3 до цього договору. Допускається оплата частинами (п.2.3 договору).

За користування об»єктом лізингу лізингоодержувач вносить періодичні платежі (п.4.1 договору). Розмір, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у Графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід»ємною частиною (п.4.3 договору).

Відповідно до п.2.4 лізингодавець повинен передати об»єкт лізингу лізингоодержувачу протягом 10 днів від дня одержання лізингодавцем об»єкта лізингу від постачальника.

Передача здійснюється за Актом прийому-передачі, який підписують уповноважені представники сторін. Лізингоодержувач повинен підписати акт прийому-передачі в місці передачі та передати один його примірник лізингодавцю. Зазначений Акт з моменту підписання обома сторонами стає невід»ємною частиною цього договору ( п.2.6).

З моменту передачі підписаного примірника Акту лізингодавцю , лізингоодержувач може почати використання майна і несе всю відповідальність і ризики, пов»язані з ним, в тому числі перед третіми особами і за нанесення шкоди майну (п.2.7)

Відповідно до умов р.2.9 договору , повернення і вилучення майна здійснюється за Актом прийому-передачі.

Договір вступає в силу з моменту поступлення на рахунок лізингодавця першого лізингового платежу( п.3.1) Відповідно до п.3.2 термін дії договору –з моменту проплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу згідно Додатку №3 до даного Договору до 30 січня 2009 року.

Права і обов»язки лізингоодержувача визначені в р.6 Договору.

Відповідно до п.6.4 договору з моменту одержання повідомлення лізингоодержувачем про відступлення права вимоги лізингодавця на користь банку, банк набуває прав лізингодавця. Лізингоодержувач в цьому випадку виконує зобов»язання перед новим кредитором.

Відповідно до п.7.2 договору лізингоодержувач повинен користуватися майном особисто; передача його в цілому або частково в користування третім особам (суборенда) не допускається.

Під час лізингу об»єкт лізингу лізингоодержувач не має права продавати, обтяжувати, передавати в заставу третім особам без письмової згоди лізингодавця, чи іншим способом відчужувати майно чи будь-яку його частину, чи допустити виникнення права відчуження майна чи будь-якої його частини. (п.7.7)

Відповідно до п.14.3 Договір діє від моменту поступлення на рахунок лізингодавця першого платежу до дати, вказаної у п.3.2 даного Договору, тобто, до 30 січня 2009 року.

Закінчення дії договору не звільняє сторони від виконання невиконаних зобов»язань по ньому і відшкодування шкоди.

Сторонами договору підписано Додаток №1 до договору №182/0206 від 09 лютого 2006 року, іменований «Специфікація товару».

10 лютого 2006 року сторони підписали Додаткову угоду до договору №182/0206 оперативного лізингу (оренди) від 09 лютого 2006 року, якою внесли зміни в пункти 2.2;6.1,7.10,9.1 договору і виключили з договору пункти 4.2,4.7,4.8,5.1.4,5.2.2,8.1,8.2,8.3,8.4. Додаткова угода вступила в силу з 10 лютого 2006 року

Розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначено у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до договору, який з моменту підписання його сторонами, став невід»ємною частиною договору.

Додатковою угодою №1 від 20 лютого 2006 року до договору оперативного лізингу №182/0206 від 09.02.06 р внесено зміни до договору у реквізити лізингоодержувача .

Актом прийому-передачі обладнання від 16 лютого 2006 року ( додаток №2 до договору №182/0206 від 09 лютого 2006 року) підтверджено передачу лізингодавецем (ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім») і прийняття лізингоодержувачем (ТзОВ «Добробуд Стиль»майна, переліченого у «Специфікації товару». Цим актом сторони підтвердили, що майно знаходиться у справному стані та задовольняє вимоги лізингоодержувача.

11 червня 2008 року сторони підписали Додаток №3/2 до договору №182/0206 від 09 лютого 2006 року, а 30 листопада 2006 року Додаток №3/1 до зазначеного договору (додатки стосуються розмірів, строків внесення лізингових платежів) .

Додатковою угодою №2 від 11 червня 2008 року до Договору оперативного лізингу №182/0206 від 09 лютого 2006 року, сторони погодили діючим вважати Додаток №3/2 від 11 червня 2008 року до Договору оперативного лізингу №182/0206 від 09.02.2006 року. Додаток №3/1 до договору вважати таким, що втратив чинність.

Матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем лізингових платежів під час дії договору в добровільному порядку. Окрім того, Господарський суд Волинської області, розглянувши позов ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», до ТзОВ «Добробуд Стиль»про стягнення заборгованості, 20.02.2008 року прийняв рішення у справі №1/190/31-44, яким позов задоволив повністю та стягнув з ТОВ «Добробуд Стиль «на користь ТОВ «Компанія « Лізинговий дім» 158928,90 грн. заборгованості, яка виникла у зв»язку із несплатою лізингових платежів лізингоодержувачем на підставі договору від 09 лютого 2006 року №182/0206 оперативного лізингу (оренди). Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось і набрало законної сили.

По Акту прийому-передачі обладнання від 13 квітня 2009 року лізингоодержувач , ТзОВ «УкрБрус», передало, а лізингодавець , ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»прийняло майно, яке передавалось в лізинг (оренду) по акту прийому-передачі обладнання від 16 лютого 2006 року.

Відповідно до ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно,що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до Закону України «Про лізинг»- лізингом є підприємницька діяльність , яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майно, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Оперативним є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об»єкт лізингу.

Ст.7 Закону України «Про лізинг»визначено істотні умови договору лізингу, серед яких закон визнає , зокрема, предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів;умови повернення об»єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору; умовми страхування об»єкта лізингу, тощо.

Отже, сторони уклали договір оперативного лізингу (оренди) виходячи із загальних засад цивільного законодавства, з дотриманням приписів закону, який є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір №182/0206 від 09 лютого 2006 року –це договір оперативного лізингу і, як вбачається з його змісту, не передбачав переходу права власності до позивача. Майно було передано позивачеві в користування за актом прийому-передачі 16 лютого 2006 року та повернуто позивачем згідно акту прийому-передачі 13 квітня 2009 року, тобто після закінчення строку дії договору (згідно п.3.2 договору строк дії договору- до 30 січня 2009 року).

Отже, жодних перешкод в користуванні майном позивач не мав, в т.ч. і через існуючу під час дії договору заставу, як і не має в майбутньому. Доказів зворотнього позивач суду не надав.

Договір №182/0206 від 09 лютого 2006 року оперативного лізингу (оренди) не покладав обов»язку на відповідача (лізингодавця) надавати лізингоодержувачу( ТзОВ «Добробуд Стиль»чи його правонаступнику, яким є позивач), копії договорів застави, письмових погоджень від заставодержателя на передачу майна в лізинг, та не ставив в залежність від цього можливість визнання договору недійсним.

Окрім того у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Однак, позивач по справі не є стороною договору застави , а відтак, умови такого договору, зобов»язання сторін за договором застави, відповідальність сторін , не торкаються позивача.

Договір оперативного лізингу (оренди ) №182/0206 від 09.02.2006 року припинив свою дію. Сторони договору виконали свої зобов»язання , майно повернуто лізингодавцю. В силу п.1.4 договору №182/0206 ,застава припинилася з виконанням Договору лізингу.

Таким чином, твердження позивача про порушення його права , в тому числі і через те, що під час укладення Договору оперативного лізингу не було надано письмової згоди від заставодержателя про передачу майна в лізинг, тощо не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.ст.22,33,34 ГПК України сторони зобов”язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.1 ГПК України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

В матеріалах справи відсутні і позивачем не надані належні докази, які б доводили факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача.

Тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

В силу ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя