Рішення № 10389989, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10                                                                                           Справа№ 24/65

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” в особі філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба” Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта”, м.Львів

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Фірми „Нафтогазбуд”, м.Львів

Про стягнення 3161,64грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Алексеєнко А.А. - представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 3161,64грн., в т.ч.: 3002,15грн. основного боргу та 159,49грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.07.2002року сторонами укладено договір №58 на надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а останній зобов’язується їх оплачувати.

Як зазначено у позовній заяві, за період з 01.02.2009 року по 31.12.2009 року позивачем надані телекомунікаційні послуги на суму 4114,48грн., які відповідач оплатив частково. Заборгованість становить 3002,15грн., у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі п.2.3 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 159,49грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Ухвалою суду від 15.06.2010року замінено неналежного відповідача - Автобазу №8 закритого акціонерного товариства фірми „Нафтогазбуд”, належним відповідачем –Публічним акціонерним товариством фірмою „Нафтогазбуд”

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав заяву в якій підтримує позовні вимоги в частині стягнення 3002,15грн. основного боргу. Від позовних вимог в частині стягнення пені відмовляється.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову чи пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення йому 03.07.2010року поштового відправлення за №4826703.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.02.2002р. року сторонами укладено договір №58, відповідно до умов якого позивач зобов’язується виділити два телефонні номери: 919-131 та 919-268 у смт. Запитів, два телефонні канали ( м. Львів –смт. Запитів) та надавати відповідачу телекомунікаційні послуги, а останній зобов’язується їх оплачувати. Місячна вартість послуг зв’язку встановлена в сумі 213,00 грн.( з ПДВ).

Згідно із додатковим договором №3 від 01.10.2008р. до договору №58 місячна вартість послуг зв’язку встановлена з 01.10.2008р. в сумі 289,78грн. ( з ПДВ).

За період з 01.12.2008року по 31.12.2009 року позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 5295,98грн., в т.ч. . абонплата та вартість міжміських телефонних розмов. Факт надання відповідачу телекомунікаційних послуг підтверджується поданими суду роздруківками розмов за вищевказаний період.

На оплату наданих послуг позивач виставляв відповідачу рахунки, які додані до матеріалів справи.

Термін оплати наданих послуг встановлено сторонами у п.2.2 договору –щомісячно, до 20 числа поточного місяця замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) авансом вартість послуг у розмірі не менше суми за надані послуги у попередньому розрахунковому періоді з наступним перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період.

Взяті на себе зобов’язання відповідач виконав частково, сплативши позивачу за надані послуги в березні 2009р. –1181,50грн., в червні 2009р.- 774,95грн. та в липні 2009р. –337,38грн., разом 2293,83грн.

Відтак, заборгованість відповідача становить 3002,15грн. (5295,98 –2293,83).

Доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачеві телекомунікаційних послуг за період з 01.12.2008року по 31.12.2009 року на загальну суму 5295,98грн., які відповідач оплатив частково в сумі 2293,83грн., заборгованість становить 3002,15грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3002,15грн. основного боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В силу ст.78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду заяві, яка підписується позивачем.

Подана позивачем заява про відмову від позову в частині стягнення пені відповідає вимогам ст.78 ГПК України.

За таких обставин, відмову позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 159,49грн. належить прийняти та припинити провадження на підставі пункту 4 частини 1 ст.80 ГПК .

Судом роз’яснені сторонам наслідки припинення провадження у справі, передбачені частиною 2 ст.80 ГПК, а саме: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75,78, п.4.ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Фірми „Нафтогазбуд”, ідентифікаційний код 01293961, адреса: 79026, м.Львів, вул.Стрийська,144, на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта”, ідентифікаційний код 31570412, адреса:01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, буд. 18/7, в особі філії „Магістральні нафтопроводи „Дружба” Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта”, ідентифікаційний код 26112972, адреса: м.Львів, вул.Липинського,12, - 3002,15грн. основного боргу, 96,90грн. державного мита та 224,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В частині стягнення пені відмову позивача від позову прийняти, провадження у справі припинити.

Суддя