Рішення № 10389867, 15.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/29815.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»

до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

про зобов’язання виконати умови договору

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»

про визнання недійсним договору №76/88 від 28.03.2008р.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники:

від позивача за первісним позовом: Ващуленко В.М., представник за довіреністю

від відповідача за первісним позовом: Яців О.Р., представник за довіреністю

Денисенко М.Д., представник за довіреністю

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(надалі –позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(надалі –відповідач за первісним позовом) про визнання зобов’язання виконати пункт 2.3 договору № 76/08 від 28.03.2008р., а саме: надати відомості щодо обсягів тари (упаковки), що була використана в 3-му та 4-му кварталах 2008 року для пакування, транспортування або імпортування продукції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свої зобов’язання за відповідним договором.

Відповідно до Розпорядження №01-1/61 від 07.04.2010р. справу було передано для розгляду судді Коткову О.В.

09.04.2010р. відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір №76/88 від 28.03.2008р. Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ «Ековтор»не має можливості виконати умови вказаного договору, оскільки позбавлений відповідних потужностей, штату.

Ухвалою суду від 16.04.2010р. до провадження було прийнято справу та зустрічний позов відповідача за первісним позовом.

В судовому засіданні 27.05.2010р. було оголошено перерву до 17.06.2010р.

Ухвалою суду від 27.05.2010р. за погодженням сторін у відповідності до положень статті 69 ГПК України було продовжено строк розгляду даного спору.

17.06.2010р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.

Клопотання було мотивоване тим, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення правоохоронними органами питання про порушення кримінальної справи за фактом укладання фіктивного договору без намірів його виконання.

Судом було відхилено подане клопотання, оскільки положеннями статті 79 ГПК України не передбачено як підставу для зупинення провадження у справі обставину, наведену в клопотанні.

Крім того, судом було відхилено клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів в частині витребування у позивача за первісним позовом штатного розкладу, посадових інструкцій всіх працівників, інформації по виробничим потужностям.

В судовому засіданні 17.06.2010р. було оголошено перерву до 05.07.2010р. для виготовлення та оголошення повного тексту рішення.

В судовому засіданні 05.07.2010р. оголошення повного тексту рішення не відбулось через технічні причини, внаслідок чого було оголошено перерву до 15.07.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2008 року між позивачем за первісним позовом (виконавець) та відповідачем за первісним позовом (замовник) було укладено договір № 76/08 (надалі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1 предметом вказаного договору є надання послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) замовника.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, договір №76/88 від 28.03.2008р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 2 вказаного договору встановлено обов’язки сторін. Так, відповідно до пункту 2.3 договору на замовника (відповідача за первісним позовом) покладено обов’язок надавати виконавцю відомості щодо обсягів тари (упаковки), яку він використовує для пакування, транспортування або імпортування продукції власного виробництва.

Матеріалами справи підтверджується звернення виконавця до замовника з метою отримання відомостей на виконання пункту 2.3 договору. Проте, виконавець не отримує вказаних відомостей, що не було спростовано представниками відповідача за первісним позовом в судових засіданнях.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем за первісним позовом не виконуються свої зобов’язання, встановлені пунктом 2.3 договору стосовно надання виконавцю відповідних відомостей, що є порушенням наведених вище положень чинного законодавства та умов договору, укладеного між сторонами.

Договором не передбачено та не встановлено будь –яких умов чи обставин, які б звільняли відповідача за первісним позовом від виконання свого зобов’язання щодо надання виконавцю відповідних відомостей.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача за первісним позовом в розмірі 203,00 грн. відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що правочин може бути визнаним недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оспорюваний договір містить вказані положення (п. 1.1, п. 2.2, п. 10.1).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною третьою ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідачем за зустрічним позовом фактично не надавались послуги за оспорюваним договором. Крім того, зустрічний позов містить посилання на відсутність у ТОВ «Ековтор»потужностей та штату працівників, необхідних для надання відповідних послуг.

Положення чинного законодавства України не передбачають визнання договору недійсним з наведених вище підстав.

Вказані обставини можуть свідчити про належність чи можливість виконання ТОВ «Ековтор»своїх зобов’язань за оспорюваним договором, проте не можуть бути підставою для визнання його недійсним.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що ТОВ «Ековтор»навмисно ввело в оману керівництво ВАТ «КЗБН «Росинка».

Обман –це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості і наслідки правочину, які насправді настати не можуть.

Позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних чи допустимих доказів, які б свідчили про існування винних та навмисних дій ТОВ «Ековтор»під час укладання оспорюваного договору.

Крім того, суд звертає увагу на наступне:

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія ліцензії серії АБ №115354, виданої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, яка свідчить про те, що ТОВ «Ековтор»має право на збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних вторинних).

Термін дії вказано ліцензії встановлений з 08.04.2006р. по 08.04.2011р.

Пунктом 1.2 договору передбачено право виконавця виконання відповідних робіт як самостійно, так і шляхом покладання їх виконання в частині (цілком) на інших осіб.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин, які могли б слугувати підставами визнання недійсним Договору № 76/08 від 28.03.2008р.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору №76/88 від 28.03.2008р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»задовольнити повністю.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(ідентифікаційний код 00382496, адреса: 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє 6) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(ідентифікаційний код 32205993, адреса: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра 16, к. 64) відомості щодо обсягів тари (упаковки), використаної в 3-му та 4-му кварталах 2008 року для пакування, транспортування або імпортування продукції на підставі пункту 2.3 договору №76/08 від 28.03.2008р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(ідентифікаційний код 00382496, адреса: 03680, м. Київ, вул. Е. Потьє 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»(ідентифікаційний код 32205993, адреса: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра 16, к. 64) 203,00 грн. (двісті три гривні) судових витрат.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековтор»відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.В. Котков