Рішення № 10389787, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/10425.05.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»

до закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»

про стягнення 581515,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Конюшко Д.Б. –представник за довіреністю № РГ9601д-2.від 01.06.2009;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: Перевертун В.Г. - представник за довіреністю № 11-3/174.від 06.11.2009.

за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»

про визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009 року недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Конюшко Д.Б. –представник за довіреністю № РГ9601д-2.від 01.06.2009.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»про стягнення 581515,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.10.2006 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та закритим акціонерним товариством «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»(відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № 469-о, згідно умов якого банк надав відповідачу короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту (надалі-кредит) для здійснення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку, за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов’язкових до оплати відповідачем платіжних документів про примусове списання, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно договору про внесення змін та доповнень від 10.08.07 до договору овердрафту № 469-о від 19.10.06 ліміт овердрафту складав 313000,00 грн.

26.09.09 між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(позивач) був укладений договір факторингу № 03/09, згідно умов якого відбулось відступлення права вимоги за договором овердрафту № 469-о від 19.10.06, тобто позивач набув прав кредитора по відношенню до ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».

За твердженням позивача відповідач в порушення умов договору овердрафту № 469-о від 19.10.06 свої зобов’язання щодо сплати кредиту та відсотків за його користування не виконав, у зв’язку з чим станом на момент подачі позову заборгованість складає 581515,71 грн., в тому числі: 313298,67 грн. заборгованості по сплаті тіла кредиту, 112875,57 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 155341,47 грн. нарахованої пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі № 33/104 і призначено до розгляду на 02.03.2010 року.

01.03.2010 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» про визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 недійсним.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що договір овердрафту № 469-о від 19.10.06 було укладено 19.10.06 між ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»та філією «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк», тому у разі відступлення права грошової вимоги стороною у договорі факторингу мала виступати саме філія «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк». У зв’язку з викладеним, позивач за зустрічним позовом вважає, що укладений між акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк»та ТОВ «АУЗ Факторинг»договір факторингу № 03/09 від 26.09.09 не стосується прав та обов’язків ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс», є фіктивним та таким, що має бути визнаним недійсним у відповідності до ст.. 234 ЦК України.

У судове засідання 02.03.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/104 не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв.

Представник позивача в судове засідання з’явився та подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/104 від 01.02.2010 року та подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 20.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2010 року прийнято зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»про визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 недійсним, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 20.04.10.

У судове засідання 20.04.2010 року представники сторін з’явились.

Представник позивача за первісним позовом подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити. Крім того представник позивача за первісним позовом подав суду заяву про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає зазначене клопотання необгрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Суд за власною ініціативою залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом –Акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк».

Відповідно до ч.1 ст. 27, ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи залучення до участі у справі третьої особи, суд відклав розгляд справи на 25.05.2010 року.

В судове засідання 25.05.2010 року представник відповідача за первісним позовом не з’явився, через загальний відділ діловодства подав заперечення на відзив ТОВ «АУЗ Факторинг».

Представник третьої особи за первісним позовом заявив усне клопотання про зміну організаційно-правової форми із АТ «Індустріально-експортний банк»на ПАТ «Індустріально-експортний банк».

Суд задовольнив зазначене клопотання представника третьої особи та здійснив заміну організаційно-правової форми на ПАТ «Індустріально-експортний банк».

Представник позивача вимоги за первісним позовом підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник третьої особи за первісним позовом проти первісного позову не заперечував, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Як свідчать матеріали справи 19.10.2006 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», в особі директора філії «Київська міська дирекція»Ходаковського Вадима Володимировича, який діє на підставі довіреності, та закритим акціонерним товариством «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»(відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № 469-о, згідно умов якого банк надає відповідачу короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту (надалі-кредит) для проведення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта № 26008002238001 в філії «Київська міська дирекція»АТ «Індекс-Банк», за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов’язкових до оплати клієнтом платіжних документів про примусове списання, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів НБУ про порядок проведення розрахунків.

Відповідно до п. 1.2 цього договору ліміт овердрафту був встановлений у сумі 280000 грн.

Згідно з п. 1.3 договору процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20 процентів річних.

Відповідно до п.1.4 договору кінцевий строк повернення кредиту за цим договором –не пізніше 18.10.2007 року.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що кредитування у вигляді овердрафту здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених відповідно до п.1.2, 1.4 цього договору і з терміном користування кредитом не більше 28 днів.

Згідно договору про внесення змін та доповнень від 10.08.07 до договору овердрафту № 469-о від 19.10.06 ліміт овердрафту складає 313300,00 грн.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Нарахування процентів відповідно до п. 4.5. договору овердрафту № 469-о від 19.10.06 за процентною ставкою згідно п.1.3 здійснюється банком за кожен день при наявності від’ємного залишку по поточному рахунку протягом банківського та при відсутності від’ємного залишку по поточному рахунку на кінець банківського дня за формулою:

Спр=ОхПст/100/Кд, де Спр –сума процентів за процентною ставкою згідно з п.1.3; О –найбільший залишок за дебетом поточного рахунку клієнта протягом банківського дня; Пст –процентна ставка згідно з п.1.3; Кд – кількість днів у році.

Відповідно до п.4.6 договору при нарахуванні процентів в національній валюті приймається фактична кількість днів у році, в інвалюті –360 днів.

26.09.09 між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»(третя особа за первісним позовом, клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(позивач за первісним позовом, фактор) був укладений договір факторингу № 03/09, згідно умов якого фактор зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов’язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за цим договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту.

Відповідно до п.1.2 договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 якщо інше прямо не встановлене в цьому договорі, терміни, написані з великої літери, мають наступні значення:

1.1          «Боржник»- означає Боржника за Кредитним договором, право вимоги до якого уступається за цим договором.

1.2          «Кредитний договір»- кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, права вимоги за яким відступається. Перелік кредитних договорів наведений в Додатку 1 до цього договору з реєстром прав вимог.

1.3          «Право вимоги»- означає всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

1.4          «Борг»- означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів і комісій за користування кредитом, підвищених за прострочку процентів, будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов’язальної сили, а також суми штрафних санкцій (неустойки).

1.5          «Реєстр прав вимог»- означає перелік Прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, наведений в додатку № 1 до цього договору.

В матеріалах справи наявний витяг з додатку № 1 до договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 з якого вбачається, що за договором факторингу № 03/09 відбулось відступлення права вимоги за договором овердрафту № 469-о від 19.10.06, тобто ТОВ «АУЗ Факторинг»(позивач за первісним позовом) набуло прав кредитора по відношенню до ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»(відповідач за первісним позовом).

Вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 недійсним та таким, що не стосується прав та обов’язків ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс», з підстав зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 цього Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як свідчать матеріали справи, сторони, укладаючи договір факторингу № 03/09 від 26.09.09, дотримались встановленої законом письмової форми договору, на момент укладання договору мали необхідний для його укладання встановлений обсяг дієздатності, неправомірних дій при укладанні договору не допустили, будь-яких інших правових підстав та обставин для визнання договору недійсним судом не встановлено.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що договір овердрафту № 469-о від 19.10.06 було укладено між ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс»та Філією «Київська міська дирекція «АТ «Індекс Банк», не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в преамбулі договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.06 зазначено, що він укладений між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», в особі директора філії «Київська міська дирекція»Ходаковського Вадима Володимировича, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. 27 квітня 2004 року за реєстровим номером 3123, та закритим акціонерним товариством «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».

Відповідно до норма статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 246 ЦК України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій, Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо визнання договору факторингу № 03/09 від 26.09.09 недійсним та таким, що не стосується прав та обов’язків ЗАТ «Ар-Джі-Сі Сателіт Сервіс».

Вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 581515,71 грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

П. 2.2.2 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.06 передбачено, що клієнт (відповідач за первісним позовом) зобов'язаний проводити повне погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5 цього договору. Заборгованість за кредитом, непогашена після закінчення строку користування ним, вважається простроченою, при цьому проценти нараховуються на суму заборгованості за кредитом і за період прострочення до моменту погашення кредиту.

Згідно з п.2.2.3 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.06 клієнт зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п. 1.3, 4.1, 4.5, 4.6, щодня, у наступний за розрахунковим операційний день, але не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного в п.1.5, та сплачувати комісію згідно з п.1.7 цього договору.

В порушення умов договору позичальником (відповідачем за первісним позовом) не були виконані зобов'язання зі сплати на користь банку процентів річних за користування кредитним коштами, а також зобов'язання зі сплати суми наданого банком кредиту у вигляді овердрафту в рамках договору, який не був повернутий у встановлений договором строк (до 18.10.2007 року).

19.10.2009 року за вих. № 19/10/09-іп товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція по управлінню заборгованістю», що діє в інтересах позивача за первісним позовом на підставі договору доручення № 26/0909-1 від 26.09.09, на адресу відповідача за первісним позовом була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості за договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 р.

Відповідач за первісним позовом листом № 1103/01 від 03.11.09 звернувся до позивача за первісним позовом з проханням надати розрахунок суми заборгованості та докази відступлення права грошової вимоги на користь ТОВ «АУЗ Факторинг».

Листом від 10.11.09 № 09/11/09 ЛВ ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»повідомило відповідача за первісним позовом, що строк виконання зобов’язань за договором про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 р. минув 18.10.07, в разі відмови від сплати суми зобов’язань новий кредитор –ТОВ «АУЗ Факторинг»буде ініціювати процедуру банкрутства, крім того до листа було додано: копію договору факторингу, витяг з реєстру боржників та копію повідомлення про зміну кредитора.

Однак позивач за первісним позовом будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в частині суми неповерненого кредиту у вигляді овердрафту становить 313 298,67 грн.

За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які відповідачем за первісним позовом не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 112875,57 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту (овердрафту) в сумі 313298,67 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 112875,57 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 4.2 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 визначено, що при порушенні клієнтом зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п.2.2.1, 2.2.2, за заборгованістю в національній валюті, клієнт сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 130789,85 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась з 16.11.07 по 28.09.09.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за несвоєчасне повернення овердрафту з урахуванням вимог ст. 232 ГК України:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

313298.6716.11.2007 - 31.12.2007468.0000 %0.044 %6317.47

313298.6701.01.2008 - 29.04.200812010.0000 %0.055 %20544.18

313298.6730.04.2008 - 16.05.20081712.0000 %0.066 %3492.51 Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення овердрафту підлягає частковому задоволенню в розмірі 30354,16 грн., в частині стягнення 100435,69 грн. пені суд відмовляє.

П. 4.3 договору про надання овердрафту № 469-о від 19.10.2006 визначено, що при невиконанні клієнтом зобов’язань по погашенню процентів за користування кредитом у встановлені п.1.7, .2.2.3, 4.1 цього договору терміни, за заборгованістю в національній валюті, клієнт сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом звернувся з вимогою про стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 24551,62 грн. Суд погоджується з розрахунком розміру пені за несвоєчасну сплату відсотків, який був наданий позивачем за первісним позовом у додатку до позовної заяви.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 30354,16 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 24551,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита за первісним позовом покладаються:

на позивача за первісним позовом в сумі 1004,36 грн., на відповідача за первісним позовом –4810,80 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються:

на позивача за первісним позовом в розмірі 40,12 грн., на відповідача за первісним позовом –195,88 грн.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ар-Джі-Сі-Сателіт Сервіс»(03124, м. Київ, вул. Василенка, 7А; р/р 26008002238001 в філії «Київська міська дирекція АТ «Індекс-Банк», МФО 300818, код ЄДРПОУ 31861335) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»(04112, м. Київ, вул. Танкова, будинок 8, поверх 6; п/р 26500010042470 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 36303279) суму заборгованості по сплаті кредиту (овердрафту) в розмірі 313298 (триста тринадцять тисяч двісті дев’яносто вісім) грн. 67 коп., суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами (овердрафтом) у розмірі 112875 (сто дванадцять тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 57 коп., пеню за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 30354 (тридцять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 16 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 24551 (двадцять чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 80 коп. та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 100435,69 грн. пені відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 12.07.2010 року.