Рішення № 10389762, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/2014.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163)

про: стягнення 26860,00 грн.

за участю:

представника Позивача –Струкова Б.В. (за довіреністю №27-1 від 06.07.2010р.);

представника Відповідача – Снігир Т.А. (за довіреністю №22 від 15.04.2010р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за фактично виконані роботи у розмірі 26860,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором про надання послуг від 19.08.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір про надання послуг від 19.08.2008р., Акт №БО-0000533 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2008р., Претензію №2 від 17.03.2010р. та докази відправки її Відповідачеві, рахунок–фактуру №БО-00584 від 30.11.2008р. та докази його направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача на виконання ухвали суду у судовому засіданні 14.07.2010р. надав копії правоустановчих документів Позивача, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звіряння взаємних розрахунків, підписаного з боку Позивача та докази направлення його Відповідачу. Крім того, надав Уточнення позовних вимог від 06.07.2010р. по справі №55/20 від 01.06.2010р., відповідно до яких Позивач відмовився від стягнення з Відповідача 3000,00 грн. та просить суд стягнути з Відповідача 23860,00 грн., у зв’язку з частковою сплатою останнім 09.06.2010р. суми заборгованості у розмірі 3000,00грн. Надав платіжне доручення №0000001242 від 09.06.2010р.

Представник Відповідача у судове засідання з’явився, визнав вимоги в частині стягнення суми боргу лише у розмірі 20860,00грн., надав копії платіжних доручень від 09.06.2010р. та від 08.07.2010р., всього на суму 6000,00грн., які підтверджують часткову сплату заборгованості.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судовому засіданні клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2008 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір про надання послуг (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послуги по зважуванню вагонів залізними вагами, на умовах, визначених цим договором.

Розділом 2 Договору сторони визначили ціну та умови оплати, зокрема:

- П.2.1. Вартість послуг Виконавцем становить 170,00 грн., в тому числі ПДВ-28,33 грн., за кожний вагон та фіксується в актах про надання послуг.

- П.2.2. оплата послуг проводиться протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

- П.2.3. Після укладання Договору ціни на послуги можуть змінюватись у зв’язку зі зміною цін на ринку товарів, робіт та послуг від яких залежить виробничий процес Виконавця.

Згідно п.5.1. Договору, договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

Позивач виконав прийняті на себе зобов’язання за Договором та надав послуги із зважування вагонів на залізних вагах загальною вартістю 26860,00 грн., що підтверджено Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №БО-0000533 від 30.11.2008р. (а.с.25) підписаного та завіреного печатками з боку обох сторін без будь-яких заперечень та зауважень.

04.03.2010р. Позивач направив на адресу Відповідача рахунок–фактуру №БО-00584 від 30.11.2008р. на суму 26860,00грн., що підтверджено поштовими квитанціями про відправлення, описом документів, які передані Відповідачу 04.03.2010р. та списком відправлених рекомендованих листів 04.03.2010р.

17.03.2010р. Позивач направив на адресу Відповідача Претензію №2 про погашення заборгованості за договором про надання послуг по зважуванню вагонів на суму 26860,00 грн., про що свідчить поштові квитанції від 17.03.2010р.

Проте, до цього часу, письмової відповіді від Відповідача не надійшло, кошти за надані послуги перевезення не сплачені, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.

Згідно наданого в матеріали справи платіжного доручення 09 червня 2010р. Відповідач сплатив за послуги надані згідно Договору 19.08.2008р. Позивачу 3000,00 грн., в зв’яжу з чим Позивач відмовився від стягнення з Відповідача 3000,00 грн. та просить стягнути з Відповідача 23 860,00грн.

Судом встановлено, що 08 липня 2010р. платіжним дорученням №0000001458 Відповідач здійснив перерахування коштів на поточний рахунок Позивача за надані послуги згідно договору від 08.07.2010р., в зв’язку з чим зменшив суму заборгованості за вказаним Договором на суму 20860,00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині стягнення 20860,00 грн., в решті позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача про стягнення 6000,00 грн. такими, що підлягають припиненню, вимоги про стягнення 23860,00 грн. такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

19 серпня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання послуг.

Позивач свої обов`язки за вищезазначеним Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Уклавши договір Відповідач прийняв на себе зобов’язання згідно п.2.2 Договору, здійснювати оплату за надані послуги протягом 5 днів з моменту отримання рахунку. Матеріалами справи підтверджено направлення 04.03.2010р. Позивачем на адресу Відповідача рахунок–фактуру №БО-00584 від 30.11.2008р. на суму 26860,00грн.

Крім того, 17.03.2010р. Позивач направив на адресу Відповідача Претензію №2 про погашення заборгованості за договором про надання послуг по зважуванню вагонів на суму 26860,00 грн., про що свідчить поштові квитанції від 17.03.2010р.

Проте, Відповідачем незважаючи на вимогу Позивача не здійснив у повному обсязі оплати наданих за Договором послуг. Судом встановлено, що Позивач здійснив часткове погашення заборгованості за вказаним Договором у розмірі 6000,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи в частині суми у розмірі 20860,00 грн., Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в цій частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 20860,00 грн.

Як вбачається із наданих Відповідачем платіжних доручень, останній платіж було здійснено після порушення провадження у справі - 08 липня 2010р. на суму 3000,00грн. Оскільки сплата грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв’язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

У відповідності до поданого Позивачем уточнення позовних вимог від 06.07.2010р. Позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення суми у розмірі 3 000,00 грн., оплата якої відбулася 09 червня 2010р. Оскільки Позивач скористався своїм правом на відмову від позову в частині стягнення суми заборгованості за Договором у розмірі 3000,00 грн. і ця відмова від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та не суперечить законодавству, господарський суд приймає відмову позивача від позову щодо стягнення заборгованості в сумі 3000,00 грн. та в цій частині припиняє провадження по справі на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163) 23 860,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163) на користь Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759) заборгованість у розмірі 20860,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163) на користь Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759) заборгованості у розмірі 3 000,00 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163) на користь Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759) заборгованості у розмірі 3 000,00 грн. на підставі п.4. ст.80 ГПК України.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс», м. Київ (ідентифікаційний код 35465163) на користь Закритого акціонерного товариства “Борова-Агро», Харківська обл., Борівський район, с.м.т. Борова (ідентифікаційний код 31796759) витрати по сплаті державного мита в розмірі 238,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 209,64 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 14.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через Господарський суд міста Києва в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева