Ухвала суду № 10389610, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 22/11312.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Зеленюх В.Р. (довіреність № 23 від 15.01.2010р.);

від відповідача не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми 270593, 39 грн., яка включає в себе загальну суму заборгованості за сплатою лізингових платежів 260948, 09 грн., суму збитків від інфляції 291, 30 грн., загальну суму пені 8643, 57 грн., 3% річних від простроченої суми 710, 43 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги постійно збільшувались, однак подані заяви позивача про збільшення позовних вимог не можуть розглядатися в межах даної справи, про що судом відзначено в ухвалі від 14.09.2009р. і з вказаним висновком повністю погодився Київський апеляційний господарський суд про що відзначено у постанові від 21.10.2009р. по даній справі (аркуш справи 160 другого тому).

В даному випадку позивачем не враховані межі позовних вимог, які обмежені порушенням прав позивача саме на дату звернення з позовом до суду, а за поданими позивачем уточненнями та поступовим виникненням заборгованості відповідача спір має вирішуватись судом протягом всього строку дії договору, або ж до припинення відносин з відповідачем, що не відповідає нормам процесуального закону.

Заяви позивача про забезпечення позову що подавались в ході розгляду справи були відхилені про що судом відзначено в ухвалах від 15.06.2009р., від 10.08.2009р..

Ухвалою суду від 15.06.2009р. судом вирішено клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», а ухвалою від 10.08.2009р. відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ «МД Рітейл»на ухвалу про відкладення розгляду справи, про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 26.03.2010р. судом розглянуто клопотання позивача про передачу справи за підсудністю, у звязку зі зміною місцезнаходження товариства.

Позовні вимоги у справі мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 589 від 26.11.2007р. на виконання якого позивачем передано відповідачу за його замовленнями транспортні засоби:

-Audi A6 quatro 2, 8 FSI Tiptronic реєстраційний номер АА 8820ЕН

-Audi A6 quatro 2, 8 FSI Tiptronic реєстраційний номер АА 8809ЕН

-Audi A6 quatro 3, 2 FSI Tiptronic реєстраційний номер АА 9010ЕН

-Skoda Octavia Tour 1, 6 реєстраційний номер АА 3726НК

-Skoda Octavia Tour 1, 6 реєстраційний номер АА 3724НК

-Skoda Octavia Tour 1, 6 реєстраційний номер АА 3721НК

-Skoda Octavia Tour 1, 6 реєстраційний номер АА 3719НК

-Subaru Forester 2, 0 AT XQ реєстраційний номер АА 6217НІ

-Skoda Fabia New Combi 1, 2 AC реєстраційний номер АА 8753НМ

-Skoda Fabia New Combi 1, 2 AC реєстраційний номер АА 8751НМ

-Skoda Fabia New Combi 1, 2 AC реєстраційний номер АА 8752НМ

-Skoda Fabia New Combi 1, 2 AC реєстраційний номер АА 8754НМ

-Skoda Fabia New Combi 1, 2 AC реєстраційний номер АА 8756НМ

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 3922НТ

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9986НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9946НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9976НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9948НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9943НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9981НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 3921НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9982НР

-Ford Fiesta Comfort 1, 25 реєстраційний номер АА 9942НР

За твердженнями позивача, в порушення взятих на себе зобовязань, відповідачем сплата лізингових платежів у повному обсязі не здійснена, строки сплати лізингових платежів погоджені сторонами згідно підписаних Планів лізингу № 589/002, № 589/003, № 589/004 від 26.11.2008р., № 589/006, № 589/007, № 589/008, № 589/009, № 589/010, № 589/011, № 589/012, № 589/013, № 589/014, № 589/015 від 20.06.2008р., № 589/016, № 589/017, № 589/017, № 589/018, № 589/019, № 589/020, № 589/021, № 589/022, № 589/023, № 589/024, № 589/025 від 20.08.2008р. і змін до Планів лізингу № 589/006, № 589/007, № 589/008, № 589/009 від 08.07.2008р., № 589/010 від 13.06.2008р., № 589/011, № 589/012, № 589/013, № 589/014, № 589/015 від 30.07.2008р., № 589/016, № 589/017, № 589/017, № 589/018, № 589/019 від 26.09.2008р., № 589/020 від 29.09.2008р., № 589/021, № 589/022, № 589/023 від 01.10.2008р., № 589/024, № 589/025 від 20.10.2008р. відповідачем порушені.

Відповідачем позову не визнано, до справи залучено відзив на позов в якому зазначено про наявність обставин, які суттєво впливають на вирішення спору, зокрема про те, що з двома транспортними засобами відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобілі було пошкоджено, а витрати на їх відновлення перевищують 75% від їх вартості, що в свою чергу є підставою для припинення дії договору щодо конкретного транспортного засобу.

Враховуючи, що до матеріалів справи на підтвердження заявлених вимог позивачем були додані лише договір фінансового лізингу, замовлення на транспортні засоби, акти приймання-передачі, плани лізингу та зміни до вказаних планів, які лише підтверджують наявність відносин врегульованих договором та не свідчать про наявність порушень, а сума заявлена до стягнення обґрунтовувалась складеним позивачем розрахунком заборгованості, з метою встановлення дійсних обставин справи судом під час розгляду справи було витребувано від позивача відповідні докази. Так згідно з ухвалою від 15.06.2009р. позивача було зобовязано обґрунтувати заявлену до стягнення суму заборгованості відповідача за виставленими рахунками-фактурами по договору за користування автомобілями, із зазначенням за користування по яким автомобілям (окремо за планами лізингу) в яких сумах існує заборгованість та за який період; зобовязано письмово зазначити та надати відповідні документи що таке підтверджують про проведення страхової експертизи по автомобілям Audi A 6 quattro 3,2 FSI Tiptronic, шасі № WAUZZZ4F88N028110, реєстраційний номер АА 9010 ЕН; Ford Fiesta Comfort 1.25 шасі № WF0HXXGAJH7U57671, реєстраційний номер АА 3921 НР (звернення до страхової компанії з відповідним запитом, надати висновки страхової експертизи щодо пошкодження транспортних засобів тощо); зобовязано надати письмові пояснення (у разі якщо таке мало місце) щодо припинення дії договору в частині надання в користування транспортних засобів, зокрема: Audi A 6 quattro 3,2 FSI Tiptronic, шасі № WAUZZZ4F88N028110, реєстраційний номер АА 9010 ЕН; Ford Fiesta Comfort 1.25 шасі № WF0HXXGAJH7U57671, реєстраційний номер АА 3921 НР в порядку передбаченому п. 8.4.4 договору.

Вказані вимоги суду виконані частково, щодо автомобілів по яких настали страхові випадки були надані акти виконаних робіт, видаткові накладні які підтверджують вартість ремонтних робіт, тоді як за умовами договору (п.10.14) в разі коли транспортний засіб стає зіпсованим внаслідок дорожньо-транспортної події і витрати на відновлення транспортного засобу перевищують 75% від вартості транспортного засобу, то дія договору (дія Плану лізингу) щодо конкретного транспортного засобу припиняється через 30 днів з дати проведення страхової експертизи за результатами якої стане відомо що витрати на відновлення транспортного засобу перевищують 75% від вартості транспортного засобу.

Суду не повідомлено, і на вимоги суду не надано результатів проведення експертизи по страхових випадках, а лише зазначено, що дія договору на підставі п. 8.4.4 по вказаних автомобілях не припинялась. Ненадання витребуваних судом документів унеможливлює встановлення відповідних обставин, зокрема в частині наявності підстав для припинення дії договору у відповідності з його положеннями на підставі наявних у справі матеріалів.

Для встановлення зазначеного судом витребовувались відповідні відомості із вказанням конкретних документів, та можливих вчинюваних дій про які слід повідомити суд, зокрема і ухвалами від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р..

Письмових пояснень генерального директора ТОВ «Євро Лізинг»з приводу неможливості виконання вимог суду викладених в ухвалах від 15.06.2009р., від 10.08.2009р. товариством, його представниками; з письмовим зазначенням на вимоги суду, причин невиконання вимог суду протягом тривалого часу з 15.06.2009р. по 14.09.2009р. з приводу ненадання витребуваних судом відомостей та документів в обґрунтування заявленого позову, позивачем не надано.

Звичайні, елементарні пояснення для суду, витребовувались від позивача ухвалами від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р., і такі не були надані на виконання обовязкових в силу положень Господарського процесуального кодексу України (ст. 4-5, 115) вимог суду, тоді як по інших справах, зокрема у справі 22/98, де ТОВ «Євро лізинг»є відповідачем за позовом про визнання недійсним договору поруки, генеральним директором ТОВ «Євро Лізинг»надавались пояснення по суті позову (вих. № 1646 від 04.06.2010р.), представниками виконувались вимоги суду викладені в ухвалах по справі 22/98. Наведене підтверджує реальну можливість як директора товариства, так і його представників виконати вимоги суду, що викладались в ухвалах по справі 22/113 протягом періоду розгляду справи, навіть після призначення справи ухвалою від 22.02.2010р..

Положення ГПК України не передбачають інших способів встановлення причин невиконання вимог суду позивачем, а постійне і тривале невиконання вимог суду, ненадання жодних письмових пояснень, свідчить про відверту неповагу до суду, як органу, що вирішує спір заявлений позивачем.

Вимоги про стягнення сум заборгованості та штрафних санкцій позивачем підтверджені лише власними розрахунками, та через ненадання суду витребуваних первинних документів (рахунків-фактур, банківських виписок що підтверджують частину сплачених рахунків, актів виконаних робіт та взагалі відомостей про їх складання чи нескладання тощо) не можуть бути перевірені чи підтверджені судом.

Окрім того, з метою повного, всебічного та обєктивного зясування обставин справи, враховуючи значну кількість планів лізингу, в тому числі із змінами якими погоджені строки платежів та їх розмір, підтвердження обставин на які посилається позивач можливе саме при дослідженні заборгованості окремо за планами лізингу із наявною інформацією, які саме платежі не сплачені в якій частині тощо.

Умовами договору (п. 5.1) нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються сторонами, а згідно з планами лізингу лізингові платежі вказуються у виставлених лізингодавцем рахунках.

До матеріалів справи разом з позовною заявою додані лише три рахунки-фактури № С-00001544 від 19.01.2009р. на суму 968, 72 грн., № С-00033100 від 25.11.2008р. на суму 5778, 79 грн. (заборгованість за вказаним рахунком складає 592, 80 грн. як зазначено в розрахунку), № С-0036019 від 16.12.2008р. на суму 1374, 82 грн., а вимоги суду в частині надання рахунків в копіях до справи із письмовим поясненням щодо наявності доказів їх направлення відповідачу, визначивши перелік рахунків які неоплачені (в якій частині) та складають суму заборгованості заявлену до стягнення (ухвали від 10.08.2009р., від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р.) позивачем не виконані.

Вимог суду викладених в ухвалах від 15.06.2009р., від 10.08.2009р., від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р. щодо надання суду обґрунтування заявлених до стягнення сум заборгованості відповідача за виставленими рахунками-фактурами по договору за користування автомобілями, із зазначенням за користування по яким автомобілям (окремо за планами лізингу) в яких сумах існує заборгованість та за який період позивачем не виконано.

Не надані суду на вимоги ухвал від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р. і довідки з банків, рахунки у яких відкриті товариством та зазначені в договорі фінансового лізингу № 589 від 26.11.2007р., що підтверджують ненадходження від ТОВ «МД Рітейл»коштів в оплату лізингових платежів по договору фінансового лізингу № 589 від 26.11.2007р. за період з 20.11.2008р..

Ухвалами суду від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р. сторін у справі, та насамперед позивача у справі в обґрунтування викладених у позові тверджень, з урахуванням зокрема умов договору, було зобовязано:

- надати суду акти виконаних робіт які підписані обома сторонами на підставі яких здійснювалось нарахування лізингових платежів по заборгованості на суму заявлену до стягнення та яка є предметом позовних вимог у даній справі; в разі ненадання актів письмово вказати причини неможливості виконання зазначених вимог суду із зазначенням поважності причин;

- у випадку якщо зазначені акти в порушення умов договору сторонами не складались, письмово обґрунтувати підстави заявлених вимог про стягнення заборгованості з огляду на відсутність підстав для нарахування лізингових платежів згідно з погодженими умовами оплати у відповідності з п. 5.1 договору;

- акти надати у належним чином засвідчених копіях із представленням суду їх оригіналів для огляду, в разі якщо такі були направлені відповідачу надати належні докази направлення

Як про те зазначено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 № 11 «Про судове рішення»обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

В силу принципу безпосередності судового розгляду (ст. 160 ЦПК України) рішення може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

Вирішення спору за наявними матеріалами спору є неможливим, вимог ухвал суду від 15.06.2009р., від 10.08.2009р., від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р. позивачем не виконано, надані до справи первинні документи не підтверджують викладеного у позовній заяві, уточненнях до позову.

Вказані вимоги суду, які в силу положень Господарського процесуального кодексу України (ст. 4-5, 115) є обовязковими для всіх підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим зясувати відповідні обставини на підприємстві, надати суду витребувані документи на виконання вимог викладених в ухвалах суду від 15.06.2009р., від 10.08.2009р., від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р., які надіслані сторонам 16.06.2009р., 12.08.2009р., 23.02.2010р., 30.03.2010р., 19.05.2010р., 16.06.2010р. (завчасно до призначеного судового засідання та з дотриманням строку передбаченого ст. 87 ГПК України) протягом тривалого строку (з 11.03.2009р.) позивачем не повідомлено.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою суду від 15.06.2009р. позивача попереджено, що при ухиленні від виконання вимог суду, невиконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу позов буде залишено без розгляду.

В судовому засіданні 10.08.2009р. представник позивача просив відкласти розгляд справи у звязку з тим, що не зміг виконати вимоги ухвали суду від 15.06.2009р., про що судом зазначено в ухвалі від 10.08.2009р., а розгляд справи з урахуванням необхідності зясування обставин справи при дослідженні витребуваних документів було відкладено.

Ухвалами суду від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р., з врахуванням причин з яких було скасовано ухвалу про залишення позову без розгляду від 14.09.2009р. винесену у даній справі, судом витребовувались від позивача письмові пояснення генерального директора ТОВ «Євро Лізинг»з приводу неможливості виконання вимог суду викладених в ухвалах від 15.06.2009р., від 10.08.2009р. товариством, його представниками; суд зобовязував позивача письмово зазначити причини невиконання вимог суду протягом тривалого часу з 15.06.2009р. по 14.09.2009р. з приводу ненадання витребуваних судом відомостей та документів в обґрунтування заявленого позову.

Однак даних пояснень позивачем так і не надано суду, а в кожній ухвалі суд попереджав позивача, що у разі ненадання письмових пояснень директора та невиконання вимог суду викладених в ухвалі на товариство буде накладено штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідь на запитання - яким чином має діяти господарський суд у разі відмови підприємства чи організації у наданні документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору і витребуваних судом у порядку статті 38 ГПК, вміщено у п. 12 Листа Вищого господарського суду від 13.08.2008р. № 01-8/482, де зокрема відзначено наступне.

Відповідно до частини першої статті 38 ГПК, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таке витребування має здійснюватись господарським судом виключно ухвалою, винесеною згідно із статтею 86 ГПК.

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Статтею 11 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, зокрема, що:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України;

- невиконання судових рішень тягне передбачену законом відповідальність.

У статті 115 ГПК також зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, у наведеній ситуації господарський суд може реагувати, зокрема, таким чином:

- якщо підприємство чи організація, яка припустилася порушення, є стороною у справі, - на підставі пункту 5 статті 83 ГПК вирішити питання про стягнення з неї в доход Державного бюджету України штрафу в розмірі, передбаченому цією нормою.

Судом, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, було забезпечено право реалізації позивачем свого процесуального обовязку передбаченого ст. 33 ГПК України, що полягає у доведенні перед судом тих обставини, на які зроблено посилання як на підставу своїх вимог і заперечень.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 11.03.2009р., а справа розглядалась судом в порушення передбачених ст. 69 ГПК України процесуальних строків, саме у звязку з невиконанням вимог суду самим позивачем та необхідністю забезпечення права позивача на судовий захист, що в свою чергу ніяким чином не вміщується в поняття розумних строків розгляду справи судом.

Усі клопотання, які подавались в ході розгляду справи, як позивачем, так і відповідачем, судом розглядались, про що обовязково відображалось в ухвалах, весь хід розгляду справи детально висвітлювався з обґрунтуванням тих чи інших дій суду з посиланням на відповідні норми матеріального та процесуального закону.

Так, зокрема:

- в судовому засіданні 15.06.2009р. розглянуто клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», а також заяву позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача;

- 10.08.2009р. судом розглянуто подану повторно позивачем заяву про вжиття заходів до забезпечення позову;

- 26.03.2010р. судом розглянуто клопотання позивача про передачу справи за підсудністю на розгляд Господарського суду Харківської області;

- 17.05.2010р. згідно заяви позивача розгляд справи було відкладено;

- підстави та причини відкладення розгляду справи зазначались в ухвалах від 23.04.2009р., від 15.06.2009р., від 10.08.2009р., від 22.02.2010р., від 26.03.2010р., від 17.05.2010р., від 14.06.2010р. і такі в кожному випадку повязані з невиконанням вимог суду позивачем.

Про розгляд справи сторони повідомлялись належним чином, усі ухвали суду були виготовлені та направлені з дотриманням встановлених процесуальних строків (ст. 87 ГПК України), клопотання про ознайомлення з матеріалами справи задоволено судом у день прибуття представника та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 11.08.2009р. що підтверджується підписом на обкладинці справи та поданою заявою зареєстрованою канцелярією суду 11.08.2009р. за вхідним № 06-37/28246 (аркуш справи 119 другого тому).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Витребувані документи знаходяться лише на підприємстві позивача, ненадання суду відповідної інформації та доказів необхідних для вирішення спору свідчать про неповагу до суду, неналежне ставлення до процесуальних обовязків, якими наділені сторони відповідно до закону. Жодних причин які унеможливлювали надання суду пояснень, та витребуваних документів, представниками позивача присутніми в судових засіданнях у справі, не було повідомлено.

Згідно п.5 частини першої ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Ненадання позивачем витребуваних судом відомостей перешкоджає всебічно та обєктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення.

Зважаючи на наведене, суд вважає що позов має бути залишений без розгляду, а за невиконання вимог суду та ненадання пояснень щодо причин такого невиконання впродовж тривалого часу розгляду справи з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів.

Керуючись п.5 ч. 1 ст. 81, ст. 83, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»до ТОВ «МД Рітейл»про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» (факт. адреса: 03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе 4, р/р 26003030836400 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32774741) в доход Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень). Видати наказ.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін