Рішення № 10389476, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/18621.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 168 086,31грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.- довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010, Цурка Н.О.- довіреність №Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністраціїпро стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 168 086,31грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року згідно Договору № 1420017 від 15.12.2004р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 152 567, 46 грн. –основного боргу, 9 799, 73 грн. – індексу інфляції, 1924,27 грн. –3 % річних, 3 794, 85 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –1 680,86 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.04.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.05.2010.

В зв’язку з тим, що 24.05.2010 є вихідним днем, судове засідання не відбулося. Судом перенесено розгляд справи на 31.05.2010 року.

31.05.2010 представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 21.06.2010.

21.06.2010р. відповідач повноважних представників в судове засідання повторно не направив, не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 21.06.2010р. уточнив суму основного боргу, яка підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 106135, 51 грн. (суму основного боргу у розмірі 46431, 95 грн. сплачено відповідачем до звернення позивача з позовом до суду).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.06.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2004 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3012265 (далі - Договір) на постачання теплової енергії у гарячій воді, номер якого було змінено на № 1420017 відповідно до Додаткової угоди до договору від 28.02.2006., згідно умов якого позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі (пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

На підставі п. 2 Додатку 4 до договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертати у РВТ).

Відповідно до п. 3 Додатка 4 до Договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.

Відповідно до умов Договору позивач в період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 161 933, 40 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, табуляграми за звітний період та звітами спожитої теплової енергії, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

В позовній заяві позивач зазначає, що за період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 152 567, 46 грн.

Однак, 21.06.2010 представник позивача уточнив позовні вимоги, згідно довідки про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію борг відповідача становить 106135, 51 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 106135, 51 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 9 799, 73 грн. –індексу інфляції та 1924,27 грн. –3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 9 799, 73 грн. –індексу інфляції та 1924,27 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 7. Додатка 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 794, 85 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 7 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 3 794, 85 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Державне мито покладаються судом на відповідача лише у розмірі 1061, 36 грн., оскільки згідно наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію, відповідач частково сплатив суму боргу до звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центру позашкільної роботи Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації(03194, м. Київ, просп. Л. Курбаса, 7Г, код ЄДРПОУ 22869738) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –106135 (сто шість тисяч сто тридцять п’ять) грн. 51 коп. –боргу, 9799 (дев’ять тисяч сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 73 коп. - індексу інфляції, 1924 (одна тисяча дев’ятсот двадцять чотири) грн. 27 коп. –3 % річних, 3 794 (три тисячі сімсот дев’яносто чотири) грн. 85 коп. –пені, 1 061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 36 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:12.07.2010р