Рішення № 10389354, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.10 р.                     Справа № 36/86                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФерроМет1” м.Запоріжжя

до відповідача:           Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк

про: стягнення 431250,62грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача:           Хамзін Т.Р. – по дов.;

від відповідача: Андрєєв П.С. – по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ФерроМет1” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 431250,62грн., яка складається з основного боргу в сумі 336520,19грн., суми інфляції 83793,53грн., 3% річних в сумі 10936,90грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №4400001778 від 25.01.07р., специфікації та додаткові угоди до нього, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреність, сертифікати якості, лист №38 від 10.09.08р., лист №78 від 16.02.09р., претензію №19 від 12.04.10р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, оскільки вважає що у нього не настав строк оплати продукції, так як відповідно до п.8 договору для виникнення у відповідача обов»язку по оплаті продукції необхідно дві умови: отримання результатів хіманалізу незалежної інспекційної організації та надання пакету документів, передбачених п.6 договору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

25.01.07р. позивач, ТОВ „ФерроМет1”, та ЗАТ „Мініметалургійний завод „ІСТІЛ (Україна), уклали договір №4400001778, згідно якого позивач зобов’язався поставити, а ЗАТ „Мініметалургійний завод „ІСТІЛ (Україна)” прийняти та оплатити продукцію в кількості, сортаменті, за цінами та в строки згідно специфікацій до договору, які є його невід’ємними частинами.

До означеного договору сторони уклали ряд специфікацій №1 від 25.01.07р., №2 від 21.02.07р., №3 від 16.03.07р., №4 від 30.03.07р., №5 від 05.04.07р., №6 від 08.05.07р., №7 від 24.05.07р., №8 від 25.05.07р., №9 від 19.07.07р., №10 від 20.08.07р., №11 від 30.08.07р., №12 від 02.10.07р., №13 від 03.01.08р., №14 від 16.01.08р., №15 від 06.02.09р., №16 від 13.02.09р., якими визначили найменування, кількість та ціну товару, який позивач зобов’язався поставити, а також строки поставки.

Додатковою угодою від 13.12.07р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.08р.

02.12.08р. сторони уклали додаткову угоду до договору, якою у зв’язку з перейменуванням ЗАТ „Мініметалургійний завод „ІСТІЛ (Україна)” у ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод”, змінили преамбулу договору та визначили покупцем ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод”.

Крім того, 12.12.08р. сторони уклали додаткову угоду до договору, якою продовжили строк його дії до 31.12.09р., а також змінили реквізити покупця в п.14 договору.

Додатковою угодою №2 від 30.03.09р. сторони виклали специфікацію №15 до договору у новій редакції.

21.08.09р. позивач та Приватне акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод”, відповідач за цією справою, уклали додаткову угоду до договору, якою у зв’язку з перейменуванням ЗАТ „Донецький електрометалургійний завод” у ПАТ „Донецький електрометалургійний завод” виклали преамбулу договору у новій редакції.

Також, 16.09.09р. сторони уклали додаткову угоду до договору, якою виклали в іншій редакції розділ договору „Юридична адреса та реквізити сторін” покупця.

На виконання умов договору та специфікацій до нього позивач передав відповідачу продукцію за видатковими накладними №ф-00000003 від 09.02.09р. на суму 121114,74грн., №ф-0000003/1 від 09.02.09р. на суму 166054,72грн., №ф-00000005 від 13.02.09р. на суму 49350,73грн., а всього на суму 336520,19грн.

Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреністю №00096 від 09.02.09р.

Згідно п.8 договору, відповідач здійснює оплату на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу змісту базових елементів в продукції та надання документів згідно п.6 договору, а саме оригіналу сертифікату якості виробника або нотаріально засвідченої копії, рахунок-фактури на оплату, товарно-транспортних документів, податкових накладних.

Відповідно до п.6 договору, приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкції П-6 та П-7.

Виходячи з положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. №П-7 (далі – Інструкція) саме на отримувача, тобто на відповідача, покладено обов’язок здійснити приймання продукції по якості, в точу числі і відібрати зразки проб та провести їх аналіз у відповідності з вимогами даної Інструкції (п.п.16, 26,27, 28).

У письмових поясненнях від 26.05.10р. позивач також стверджує, що провести хімічний аналіз продукції був зобов”язаний відповідач.

Крім того, статтею 688 ЦК України на покупця покладено обов’язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Відповідно до пункту 14 Інструкції відсутність супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт в якому вказується, які документи відсутні.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за договором зобов’язань з поставки продукції, у тому числі щодо якості товару та передачі товаро-супровідних документів визначених договором. Акт про фактичну якість і комплектність поставленої продукції з зазначенням, які саме документи відсутні, сторони не складали.

До того ж, на виконання вимог п. п. 6, 8 договору позивач листом №78 від 16.02.09р. направив на адресу відповідача рахунки-фактури №00000006 від 09.02.09р., №00000006/1 від 09.02.09р., №00000007 від 12.02.09р., податкову накладну №3 від 09.02.09р., податкову накладну №3-1 від 09.02.09р., податкову накладну №5 від 13.02.09р., та сертифікати якості №1395 та №4068 (а.с.80-81), у зв’язку з чим твердження відповідача в частині того, що позивач не виконав взяті на себе по договору зобов’язання та не передав пакет документів, передбачений п.6 договору суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, враховуючи те, що саме відповідач зобов’язаний був провести хімічний аналіз поставленої продукції, а також те, що в матеріалах справи наявні докази передачі позивачем відповідачу документів, передбачених п.6 договору, господарський суд вважає, що відповідно до п.8 вказаного договору відповідач повинен був оплатити отриману продукцію протягом 10 банківських днів з моменту направлення позивачем пакету документів згідно п.6 договору з урахуванням поштового перебігу, тобто до 06.03.09р.

Однак прийняті на себе згідно договору зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних не оплатив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 336520,19грн.

Направлені позивачем письмови вимоги №38 від 10.09.09р. та №19 від 12.04.10р. про погашення боргу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів оплати заборгованості на суму 336520,19грн. відповідач не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Таким чином, на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 336520,19грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 336520,19грн. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми закону позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляції 83793,53грн. за період з квітня 2009р. по березень 2010р. включно, а також 3% річних за період з березня 2009р. по березень 2010р. включно (тобто з 01.03.09р. по 31.03.10р.) в сумі 10936,90грн.

Під час розгляду спору позивач надав суду уточнений розрахунок 3% річних в сумі 10095,60грн. за період з 12.03.09р. по 11.04.10р., а також уточнений розрахунок 3% річних за період з 12.03.09р. по 11.04.10р. в сумі 10936,90грн., однак дані розрахунки суд до уваги не приймає, оскільки вони не є уточненням позовних вимог в розумінні ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і розглядає вимоги про стягнення 3% річних в сумі 10936,90грн. за період з 01.03.09р. по 31.03.10р., які заявлені позивачем у позові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та суми інфляції суд вважає що він не повністю відповідає вимогам діючого законодавства через невірне визначення дня виникнення права вимоги і є арифметично невірним, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задовольняє частково та стягує з відповідача суму інфляції за період з квітня 2009р. по березень 2010р. включно в сумі 37007,40грн. та 3% річних за період з 06.03.09р. по 31.03.10р. в сумі 10814,74грн. із розрахунку: (336520,19грн. х 391день х 3% / 365).

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ФерроМет1” м.Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк про стягнення 431250,62грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул. І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30479040, р/р26008010788002 у ПАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФерроМет1” (69000, м.Запоріжжя, б-р.Центральний, 27/17, ЄДРПОУ 32341106, р/р26008014234001 в ДФ АТ „Індекс Банк” м.Дніпропетровськ, МФО 307015) основний борг в сумі 336520,19грн., суму інфляції 37007,40грн., 3% річних в сумі 10814,74грн., витрати по оплаті держмита в сумі 3843,42грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 210,33грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

В судовому засіданні 05.07.10р. оголошено повний текст рішення.

Суддя