Рішення № 10389307, 14.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.10 р.                     Справа № 38/116                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова Компанія “Енергоресурс” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” м.Донецьк

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пені у розмірі 421,82грн., штрафу (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 300,04грн. та 3% річних у розмірі 100,03грн., а всього 4403,21грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бережний А.Ю. –директор за наказом №13/1-Э від 01.02.2007р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Газова Компанія “Енергоресурс” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пені у розмірі 747,33грн., штрафу (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 330,55грн. та 3% річних у розмірі 105,67грн., а всього 4764,87грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір комісії №ЕР01-0308ДО від 12.11.2008р. (далі - Договір) з додатковою угодою від 29.01.2009р.; акти надання послуг по транспортуванню природного газу за лютий, березень 2009р., акти приймання-передачі об’ємів природного газу; акти виконаних робіт за лютий, березень 2009р., лист №66 від 28.10.2009р., лист №67 від 28.10.2009р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.10.2009р., розрахунок суми позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

28.05.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/2815 від 26.05.2010р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” м.Донецьк станом на 26.05.2010р. (ідентифікаційний код 33957170) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83037, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Халтуріна,7/2. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

07.07.2010р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв’язку із перерахуванням суми пені, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пеню у розмірі 421,82грн., штраф (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 330,55грн. та 3% річних у розмірі 105,67грн., а всього 4439,36грн.

Заява судом розглянута та приймається судом, як заява про зменшення розміру позовних вимог.

14.07.2010р. позивач надав суду заяву поро зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань за період вересень 2009р. в розмірі 30,51грн. та в частині стягнення 3 % річних за період з 26.09.2009р. по 13.10.2009р. в розмірі 5,64грн.

Заява судом розглянута та долучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення сторонами додаткових документів.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” (за договором – комітент, далі - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Газова компанія „Енергоресурс” (за договором – комісіонер, далі - позивач) був укладений договір комісії № ЕРО1-0308ДО (далі-Договір).

Розділом 1 договору сторони визначили предмет договору.

Відповідно до п.1.1 договору, комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов’язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2009році природного газу (далі-газ).

Розділом 2 договору сторони визначили кількість та якість газу.

Пунктом 2.1 договору, сторони визначили, що комісіонер зобов’язується придбати для комітента у 2009р. природний газ в об’ємах до 5,500 тис.куб.м.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок та умови виконання комісійного доручення.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що розмір покупної ціни на газ, що вказана в цьому договорі може змінюватись за взаємною домовленістю сторін, про що складається письмовий документ або на вимогу Комісіонера, у зв’язку з рішенням, прийнятим органом державної влади чи зміною ціни на ринку газу. У випадку зміни вартості природного газу, внаслідок набрання чинності нормативних документів КМ України, НКРЕ України, Мінпаливенерго України, НАК „Нафтобаз України”, вартість газу буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов’язковими для сторін.

Згідно п.3.5 договору, комітент або інша особа за комітента перераховує комісіонеру суму грошових коштів, необхідних для виконання останнім своїх договірних обов’язків з укладення договорів купівлі газу та суму комісійної винагороди. У випадку, коли схема розрахунків за цим договором передбачає попередню оплату послуг та/або попереднє фінансування, відсутність попередньої оплати комісійної винагороди та/або грошових коштів, необхідних для купівлі газу з простроченням кредитора й надає комісіонеру право утриматися від укладення договорів купівлі газу для комітента.

Кількість газу, яка передається комісіонером комітенту у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі газу (п.3.9 договору).

Акти приймання-передачі газу, що зазначені в п.3.9 цього договору, уповноважені представники сторін складають до 10 числа, наступного за звітним місяця. Акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги та компенсацій витрат, понесених комісіонерів, у зв’язку з виконанням своїх договірних обов’язків (п.3.10 договору).

За виконання комісіонером своїх зобов’язань згідно цього договору комітент сплачує комісіонеру комісійну винагороду за 1000куб.м газу в розмірі 85,90грн., крім того, ПДВ=20%-17,18грн., разом 103,08грн. (п.4.1 договору).

Розділом 5 договору сторони визначили зобов’язання сторін.

Так, комітент зобов’язується: у порядку та строки передбачені цим договором перерахувати комісіонеру грошові кошти суми, необхідні для виконання останнім своїх договірних обов’язків з укладення договорів купівлі газу та суму комісійної винагороди. Розрахунок вартості грошової суми, необхідної для виконання останнім своїх договірних обов’язків з укладення договорів купівлі газу визначаються згідно п.п.2.1,3.1, 3.2 даного договору, а перерахування необхідних коштів на рахунок комісіонера здійснюється комітентом до 20 числа місяця, що передує місяцю купівлі газу в сумі 100% вартості газу та комісійної винагороди.

Коригування умов проведення розрахунків визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди. При наявності боргу Комітента за спожитий газ та/або комісійну винагороду, всі наступні платежі (незалежно від призначення платежу вказаного в платіжних документах), які ним здійснюються по даному договору, зараховуються в рахунок погашення цього боргу (п.5.1.1).

Пунктом 6.1 договору, передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг або прострочку в перерахуванні грошових коштів необхідних для придбання газу, укладання договорів купівлі-продажу на обумовлений обсяг газу, або невиконання своїх обов’язків, винна сторона сплачує на користь контрагента пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу або вартості невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу чи невиконання зобов’язання, а за прострочення понад 30 днів комітент додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до п.9.7 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін або з моменту отримання факсових копій підписаного договору. Недійсність окремих положень цього договору не тягне за собою недійсність договору у цілому.

Згідно п.10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2009р., а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Договір комісії № ЕРО1-0308ДО від 12.11.2008р. укладено з додатковими угодами.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками у встановленому порядку.

Суд вважає договір комісії № ЕР01-0308ДО від 12.11.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Додатковою угодою від 29.01.2009р. сторони внести зміни у розділ 3 договору комісії № ЕР01-0308ДО від 12.11.2008р. та виключили п.4.6 договору.

Дана додаткова угода набуває чинності з 01.01.2009р. і є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін у встановленому порядку.

На виконання умов договору, позивач виконав доручення на покупку природного газу у період з 01.02.2009р. по 31.03.2009р. Відповідачу було поставлено 2,022 тис.мі газу на загальну суму 4901,93грн.

Факт постачання природного газу відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів надання послуг по транспортуванню природного газу за лютий - березень 2009р.

Згідно вказаних актів позивачем у лютому – березні 2009р. поставлено відповідачу через газотранспортну систему ВАТ „Донецькміськгаз” 2,022 тис.мі газу.

Акти надання послуг по транспортуванню природного газу за лютий - березень 2009р. підписані позивачем, відповідачем та ВАТ „Донецькміськгаз” без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Крім того, факт постачання відповідачу в лютому 2009р. природного газу підтверджується актом приймання-передачі об’ємів природного газу №308/2 від 28.02.2009р. та актом виконаних робіт за лютий 2009р. Вказані акти підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Підписані акт приймання-передачі об’ємів природного газу та акт виконаних робіт за березень 2009р. відповідач позивачу не надав.

Дослідивши вищезазначені акти, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт поставки відповідачу протягом лютого - березня 2009р. природного газу в об’ємі 2,022 тис.мі газу. на загальну суму 4901,93грн.

Також сторонами був підписаний акт №308/10 від 26.09.2009р. згідно з яким відповідач зобов’язується компенсувати позивачу витрати на сплату 12% збору у вигляді цільової надбавки до тарифу за період з 01.01.2009р. по 12.01.2009р. в розмірі 43,63грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 28.10.2009р. по договору №ЕР01-0308 ДО від 12.11.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 3770,13грн.

28.10.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом №66 від 28.10.2009р. в якому просить надати можливість, у зв’язку з тяжким фінансовим станом, здійснювати оплату наявної заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 3770,13грн. протягом 6 місяців.

29.10.2009р. відповідач здійснив часткову оплату наявної заборгованості в розмірі 423,10грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 3 347,03грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

07.07.2010р. позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог №142/10 від 05.06.2010р., в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пеню у розмірі 421,82грн., штраф (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 330,55грн. та 3% річних у розмірі 105,67грн., а всього 4439,36грн.

14.07.2010р. позивач надав суду заяву поро зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань за період вересень 2009р. в розмірі 30,51грн. та в частині стягнення 3 % річних за період з 26.09.2009р. по 13.10.2009р. в розмірі 5,64грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пеню у розмірі 421,82грн., штраф (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 300,04грн. та 3% річних у розмірі 100,03грн., а всього 4403,21грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір комісії №ЕР01-0308ДО від 12.11.2008р. (далі - Договір) з додатковою угодою від 29.01.2009р.; акти надання послуг по транспортуванню природного газу за лютий, березень 2009р., акти приймання-передачі об’ємів природного газу за лютий, березень 2009р., акти виконаних робі за лютий, березень 2009р., лист №66 від 28.10.2009р., лист №67 від 28.10.2009р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.10.2009р., розрахунок суми позову, заяву про уточнення позовних вимог №142/10 від 05.06.2010р., заяву про зменшення розміру позовних вимог від 14.07.2010р., невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач у судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пунктом 5.1.1 договору визначено, що комітент зобов’язується: у порядку та строки передбачені цим договором перерахувати комісіонеру грошові кошти суми, необхідні для виконання останнім своїх договірних обов’язків з укладення договорів купівлі газу та суму комісійної винагороди. Розрахунок вартості грошової суми, необхідної для виконання останнім своїх договірних обов’язків з укладення договорів купівлі газу визначаються згідно п.п.2.1,3.1, 3.2 даного договору, а перерахування необхідних коштів на рахунок комісіонера здійснюється комітентом до 20 числа місяця, що передує місяцю купівлі газу в сумі 100% вартості газу та комісійної винагороди.

Відповідно до п.3.10 Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги та компенсацій витрат, понесених комісіонером у зв’язку з виконанням своїх договірних обов’язків.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за Договором не виконав, послуги у повному обсязі не оплатив, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у сумі 3347,03грн.

Дослідивши матеріали справи та додатково представлені позивачем документи, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений протягом лютого – березня 2009р. природний газ складає 3347,03грн.

На момент прийняття рішення по справі докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 3347,03грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.1 Договору комісії №ЕР01-0308ДО від 12.11.2008р. передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг або прострочку в перерахуванні грошових коштів необхідних для придбання газу, укладання договорів купівлі-продажу на обумовлений обсяг газу, або невиконання своїх обов’язків, винна сторона сплачує на користь контрагента пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу або вартості невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу чи невиконання зобов’язання.

Позивач з посиланням на п.6.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 421,82грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 421,82грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до п.6.1 договору, за прострочення понад 30 днів комітент додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу (7%) у сумі 324,29грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 100,03грн. та інфляційні нарахування в сумі 300,04грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період прострочки суд вважає його обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 100,03грн.

Здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку інфляційних суд вважає заявлену до стягнення суму інфляційних в розмірі 300,04грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином 3% річних в сумі 100,03грн. та інфляційні в сумі 300,04грн. підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 258, 526, 530, 549, 627, 1011 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова Компанія “Енергоресурс” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” м.Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пені у розмірі 421,82грн., штрафу (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 300,04грн. та 3% річних у розмірі 100,03грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Група Компаній “Канцлер” м.Донецьк (83037, м.Донецьк, вул.Халтуріна, 7/2, ЄДРПОУ 33957170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова Компанія “Енергоресурс” м.Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченко, 31, ЄДРПОУ 32942755) заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 3347,03грн., пеню у розмірі 421,82грн., штраф (7%) у розмірі 234,29грн., інфляційні нарахування у розмірі 300,04грн., 3% річних у розмірі 100,03грн. державне мито у розмірі 94,26грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 218,09грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 14.07.2010р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя