Рішення № 10389278, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р.                     Справа № 9/65                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м.Єнакієве

про стягнення 51507грн.03коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м.Єнакієве, про стягнення заборгованості в розмірі 51507грн.03коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладні №1923 від 02.08.2005р., №1942 від 08.08.2005р., №2019 від 11.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №1983 від 22.08.2005р., №2026 від 05.09.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р., акти виконаних робіт від 12.08.2005р., 08.11.2005р., 08.12.2005р., довіреності на отримання ТМЦ серії ЯКЖ №001197 від 29.07.2005р., ЯКЖ №001197 від 29.07.2005р., ЯКЖ №001239 від 15.08.2005р., ЯКЖ №001247 від 19.08.2005р., ЯКЖ №001279 від 02.09.2005р., ЯКЖ №001376 від 09.112.005р., ЯКЖ №001445 від 28.12.2005р., лист №б/н від 25.05.2009р.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву №494 від 11.08.2009р., відповідно з якими останній проти позовних вимог заперечує та посилається на те, що товарно-матеріальні цінності за накладними №1942 від 08.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р. не отриманні відповідачем, а також на те, що зазначені накладні не містять, ані підписів представника відповідача, ані печатки Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”.

18.08.2009р. та 25.08.2009р. позивачем надані клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи.

Відповідач у судовому засіданні 31.08.2009р. проти призначення судово-бухгалтерської експертизи по справі не заперечує.

Ухвалою від 31.08.2009р. суд призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні – спеціалісту в галузі дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.

Провадження по справі зупинено до закінчення проведення експертизи.

04.06.2010р. на адресу господарського суду Донецької області від судового експерта Кравець Лариси Олексіївни надійшли матеріали справи №9/65 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м. Єнакієве, про стягнення 51507грн.03коп. у зв’язку з закінченням проведення судової експертизи та висновок експерта №2/11/9 від 14.05.2010р.

Згідно ухвали від 04.06.2010р. провадження по справі №9/65 поновлено та справу призначено до розгляду.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ” та Відкритим акціонерним товариством „Айс-маркет”, м.Єнакієве досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції (флексоетикетки в асортименті та кліше для флексографського друку).

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на загальну суму 155125грн.40коп., що підтверджує накладними №1923 від 02.08.2005р., №1942 від 08.08.2005р., №2019 від 11.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №1983 від 22.08.2005р., №2026 від 05.09.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р. та актами виконаних робіт від 12.08.2005р., 08.11.2005р., 08.12.2005р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем вказаної вище продукції, на думку позивача, підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКЖ №001197 від 29.07.2005р., ЯКЖ №001239 від 15.08.2005р., ЯКЖ №001247 від 19.08.2005р., ЯКЖ №001279 від 02.09.2005р., ЯКЖ №001376 від 09.11.2005р., ЯКЖ №001445 від 28.12.2005р. та самими накладними і актами виконаних робіт.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних та актів відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

За твердженням позивача, відповідач всупереч вимогам договору та закону, вартість отриманого товару оплатив частково, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 51507грн.03коп.

Одночасно, як зазначено вище, відповідно до наданих відповідачем заперечень на позовну заяву, останній зазначає, що товарно-матеріальні цінності за накладними №1942 від 08.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р. не отриманні відповідачем, крім того, зазначені накладні не містять ані підписів представника відповідача, ані печатки Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”.

Оскільки для всебічного та повного розгляду спору були необхідні спеціальні знання, а також у зв’язку з суперечливістю доказів, господарським судом з метою встановлення всіх об’єктивних обставин по справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні – спеціалісту в галузі дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.

На розв’язання експерту були поставлені такі питання:

1. Чи підтверджується документально постачання товарно-матеріальних цінностей Товариством з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк у власність Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м. Єнакієве” на підставі видаткових накладних №1942 від 08.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р.?;

2. Яка заборгованість, за даними бухгалтерського обліку, відповідно до видаткових накладних №1942 від 08.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р. існувала на день подання позову?.

Як зазначено вище, 04.06.2010р. на адресу господарського суду Донецької області від судового експерта Кравець Лариси Олексіївни надійшли матеріали справи №9/65 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м. Єнакієве, про стягнення 51507грн.03коп. у зв’язку з закінченням проведення судової експертизи та висновок експерта №2/11/9 від 14.05.2010р.

Так, висновком експерта встановлено, що поставка товарно-матеріальних цінностей ТОВ „Друкарня „Новий світ” у власність ВАТ „Айс-маркет” на підставі видаткових накладних №1942 від 08.08.2005р., №321а від 15.08.2005р., №443 від 15.11.2005р., №530 від 28.12.2005р. документально підтверджено.

Заборгованість ВАТ „Айс-маркет” перед ТОВ „Друкарня „Новий світ” станом на 01.07.2009р., відображена у бухгалтерському обліку позивача становить 51507грн.03коп., у бухгалтерському обліку відповідача - 51507грн.05коп.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписом ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, дослідивши у сукупності матеріали справи, приймаючи до уваги висновок експерта, суд вважає доведеним існування за відповідачем заборгованості в розмірі 51507грн.03коп., а відповідні заперечення відповідача є безпідставними.

Одночасно, стосовно моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості в розмірі 51507грн.03коп., суд має зазначити наступне:

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Так, у зв`язку з несплатою залишку боргу позивачем на адресу відповідача направлений лист №б/н від 25.05.2009р. з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар в розмірі 51507грн.03коп. (докази направлення вказаного листа наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 51507грн.03коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 51507грн.03коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 51507грн.03коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати за проведення судової експертизи підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 36, 41, 42, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ”, м.Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет”, м.Єнакієве, про стягнення заборгованості в розмірі 51507грн.03коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Айс-маркет” (за адресою: вул.Станційна, 59, м. Єнакієве, Донецьк аобласть, 86400, р/р 26003959676334 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, код ЄДРПОУ 01550872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Друкарня „Новий світ” (за адресою: вул.2-а Олександрівка, 32, м. Донецьк, 83062; фактична адреса: вул. Батищева, 2А, м. Донецьк, 83004; р/р 26004150117112 в ДФ АКБ СР „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 21981901) суму основного боргу в розмірі 51507грн.03коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 515грн.07коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315грн.00коп. та витрати, пов’язані з проведенням судової економічної експертизи в сумі 5000грн.00коп. по справі №9/65.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 06.07.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя