Ухвала суду № 10389148, 16.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                  УХВАЛА

"16" липня 2010 р. Справа № 01-15/202 Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аромакс – Волинь»,

с. Сокиричі Ківерцівського району

про порушення справи про банкрутство

встановив: боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Аромакс – Волинь», с. Сокиричі Ківерцівського району просить, керуючись ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, порушити справу про його банкрутство, оскільки його майна недостатньо для погашення заборгованості перед кредиторами на загальну суму 1579 441 грн. 40 коп.

Згідно ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною 1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

В порушення вищевказаних норм законодавства у заяві від 12.07.2010 року №319 відсутні відомості про те, чи повідомлявся орган державної податкової служби про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Крім того, в порушення вимог п. 3-1 ст. 57 ГПК України до заяви не додані документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку. Згідно постанови Кабінету міністрів України № 825 від 05.08.2009р. розмір оплати складає:

236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. для всіх позовних заяв. Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605,

МФО 803014, КЕКД 22050003. Рахунок змінено з 21.06.2010 року.

До заяви №319 від 12.07.2010 року додано квитанцію від 14.07.2010 року про сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31217259710002.

Згідно п.5 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, якщо відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись п. 5 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 10 ст. 63 ГПК України, господарський суд,

У Х В А Л И В :

1. Заяву з додатками на 44 аркушах, в т. ч. квитанції від 14.07.2010 року на сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повернути заявнику без розгляду.

2. Роз’яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Суддя                                                             Кравчук А.М.