Рішення № 103882470, 31.01.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30767/20

Провадження № 2/761/2659/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 р. ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме 1/12 частка квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 , які належали останньому. За своє життя батько позивача ОСОБА_4 заповіту не залишив. Іншими спадкоємцями за законом крім позивача у ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 . З метою прийняття спадщини позивач звернувся у встановленому законом порядку до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а потім із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом. Разом з тим, оскільки постановами державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві ОСОБА_4 , тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 11.01.2021 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 19.05.2021 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 16.09.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Також, представник позивача подав відповідь на відзив, у якій виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем ОСОБА_1 у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшло письмове клопотання, зі змісту якого вбачається, що останній просив суд розглянути справу за його відсутності. Також, подав відзив на позов, у якому виклав заперечення проти нього.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив та відзиву не подав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Тобто, 26.12.2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_4 , внаслідок його смерті відкрилась спадщина. При цьому, за вказаною адресою разом зі спадкодавцем до моменту його смерті проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади м.Києва від 24.01.2019 р.

З інформаційної довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 09.08.2019 р. вбачається, що 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності у рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 30.12.1997 р. АТ «Веркон».

Відповідно до довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.03.2019 р., квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 17.10.1997 р. Першою Київською державною нотаріальною конторою.

Враховуючи, що ОСОБА_4 за своє життя заповіту не залишив, а тому згідно з положеннями ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Таким чином, ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , з метою прийняття спадщини звернувся у встановленому законом порядку до держаного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 24.01.2019 р. було заведено спадкову справу № 1/2019, що підтверджується копією матеріалів вказаної спадкової справи та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 24.01.2019 р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся у встановленому законом порядку до держаного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 та 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , які належали померлому ОСОБА_4 .

Однак, постановами держаного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори від 26.06.2020 р. ОСОБА_1 з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві ОСОБА_4 , було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно, як на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що він позбавлений можливості здійснити оформлення спадщини, оскільки для отримання у державного нотаріуса відповідного свідоцтва необхідні оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві, які у нього відсутні, а відповідачі ці документи надавати відмовляються.

Судом приймається до уваги, що відповідно до пп.4.15 п.4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з пп.4.18 п.4 Глави 10 Розділу ІІ зазначеного вище Порядку за відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Одним із способі захисту цивільних прав, встановлених ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, особа повинна підтвердити наявність у неї об`єктивних перешкод, які існують під час нотаріального оформлення її спадкового права.

Так, посилаючись на відсутність у нього оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві, позивач жодних доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій з метою отримання цих документів у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 або для самостійного відновлення у встановленому законом порядку вказаних документів шляхом звернення до відповідних органів, суду не надав.

Водночас, суд вважає, що відмова у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної з видачею свідоцтва про право на спадщину, жодним чином не свідчить про наявність об`єктивних перешкод в оформленні ним спадщини, оскільки за встановлених обставин позивач мав змогу самостійно отримати необхідні правовстановлюючі документи та подати їх нотаріусу, але цього не зробив з невідомих причин.

Згідно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України, обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивачем не доведено, що ним вживались заходи спрямовані на отримання чи відновлення необхідних оригіналів правовстановлюючих документів, а отже відповідно й не підтверджено наявності у нього об`єктивних перешкод, що не дозоляють здійснити оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим на вимогах закону та не доведеним належними і допустимими доказами, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: