Рішення № 103866880, 06.04.2022, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1126/21

2/467/47/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2022 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шарати Н.І.,

Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради Миколаївської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селищний центр соціальних служб Арбузинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради Миколаївської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селищний центр соціальних служб Арбузинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

28 січня 2021 року до служби надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_4 залишає своїх дітей без нагляду дорослих осіб, в магазині купує горілчані вироби та веде нездоровий спосіб житія. Здійснивши виїзд за місцем проживання дітей, виявлено, що діти перебували вдома самі, тоді як їх мама в цей час розпивала спиртні напої разом з знайомими. Старша дитина, ОСОБА_1 , підтвердив, що мама часто залишає на нього менших сестричок, а сама йде до знайомих друзів та розпивають там спиртні напої. Відшукавши матір дітей, то вона перебувала в нетверезому стані, поводила себе агресивно. З огляду на стан матері дітей, який ніс загрозу їх життю та здоров`ю службою у справах дітей було складено Акт оцінки рівня безпеки дитини згідно якого дітей доправлено до Арбузинської центральної лікарні та влаштовано на медичне обстеження. А відповідачку запрошено до служби для вирішення подальшої долі дітей. Наступного дня, а саме 29 січня 2021 року відповідач прийшла до служби у справах дітей, де з нею було проведено бесіду та надано рекомендації щодо виходу зі складної життєвої ситуації, що склалась в її сім`ї.

02 лютого 2021 року ОСОБА_4 принесла довідку, що нею пройдено хімічний захист від алкогольної залежності та повідомила, що вдома навела порядок, закупила продукти харчування та дрова для опалення будинку. Спеціалістами служби було здійснено перевірку та дійсно підтверджено, що в будинку тепло, їжа зварена, продукти харчування в достатній кількості тощо. Зважаючи, на виконання всих рекомендацій ОСОБА_4 , службою у справах дітей їй було надано дозвіл на повернення дітей додому.

14 квітня 2021 року до служби у справах дітей надійшло повторне повідомлення щодо ОСОБА_4 , а саме, що вона розпочала знову вживати спиртні напої, здійснює неналежний догляд за дітьми тощо. Здійснивши візит за місцем проживання останньої встановлено, що в будинку перебував неповнолітній син ОСОБА_1 , який пояснив, що мама взявши двох менших його сестричок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішла з ними до знайомої в смт.Арбузинка. З візуального спостереження хлопчик мав хворобливий вигляд, та повідомив, що в нього підвищена температура.

ОСОБА_4 спеціалістами служби у справах дітей спільно з фахівцем із соціальної роботи селищного центру соціальних служб та органами поліції було знайдено дійсно на тертіторії смт. Арбузинка у її знайомої, де вони розпивали спиртні напої, також дійсно з нею перебували двоє її менших дітей. ОСОБА_4 знову поводила себе агресивно та вороже, кричала не тільки на спеціалістів служби, а й на власних дітей. На зауваження працівників поліції не реагувала, конфліктувала з ними, сперечалась та постійно вживала нецензурні слова. Тоді ж, повторно, 14.04.2021 року складено Акт оцінки рівня безпеки дитини згідно якого дітей поміщено до Арбузинської центральної лікарні, в зв`язку з загрозою їх життю та здоров`ю.

23 жовтня 2021 року до служби у справах дітей надійшло телефонне повідомлення від поліції щодо ОСОБА_4 , про те, що о 20 год. 10 хв., нею було здійснено телефонний дзвінок на телефонну лінію «102» щодо побиття її неповнолітнім сином ОСОБА_1 . Приїхавши на місце події, ОСОБА_4 перебувала в нетверезому стані, вдома були сторонні чоловіки, а діти виглядали наляканими, тому вирішили повідомити службу у справах дітей.Тоді ж, втретє, було складено Акт оцінки рівня безпеки дитини та поміщено дітей на медичне обстеження до Арбузинської центральної лікарні.

З 23 жовтня 2021 року по 26 жовтня 2021 року коли діти перебували в лікарні, мати дітей ОСОБА_4 жодного разу не відвідала їх у лікарні, не поцікавилась їх станом здоров`я.

26 жовтня 2021 року дітей поміщено до Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради» терміном на 9 місяців для проходження курсу соціально-психологічної реабілітації та у зв`язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків.

На даний час ОСОБА_4 продовжує зловживати спиртними напоями, вести нездоровий спосіб життя, перебувати в сумнівних компаніях, бродяжить та не бажає повертати дітей в сімейне оточення.

За таких обставин позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей на користь органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви щомісячно і до досягнення ними повноліття.

Ухвалою судді від 06.12.2021 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи. Також надав суду заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення розміру аліментів на утримання дітей з 1/4 частини на 1/2 частину з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви щомісячно і до досягнення ними повноліття. Крім того, змінити прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

Відповідач в судове засідання не з`явилась двічі, про час і місце судового засідання повідомлена у встановленому порядку. Враховуючи, що у справі є достатні відомості про правовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, однак відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не подала, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність відповідача у заочному порядку відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селищний центр соціальних служб Арбузинської селищної ради в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 7-9, 100).

Відомості про батьків дітей записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с. 10-12).

28 січня 2021 року службою у справах дітей складено Акт оцінки рівня безпеки дітей згідно яких дітей доправлено до Арбузинської центральної лікарні та влаштовано на медичне обстеження, а маму запрошено до служби для вирішення подальшої долі дітей (а.с.17-28).

28 січня 2021 року службою у справах дітей направлено клопотання до КНП "Арбузинська районна лікарня" про прийняття до Арбузинської районної лікарні дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як таких, що опинились у складних життєвих обставинах для надання дітям необхідної медичної допомоги з урахуванням їх потреб (а.с.15).

Клопотанням селищного центру соціальних служб Арбузинської селищної ради від 01.02.2021 року №18 останній повідомляє, що сім`я ОСОБА_4 перебуває під соціальним супроводом центру з 29.12.2021 розу у зв`язку з неналежним виконанням батьківських прав (а.с.29).

Згідно довідки-характеристики виданої Арбузинською селищною радою від 29.01.21 року №45 ОСОБА_4 зареєстрована та проживає на території с. Кавуни, не працює, недостатньо займається вихованням своїх дітей, має схильність до вживання спиртних напоїв ( а.с.30).

Згідно довідки Арбузинської селищної ради від 10.02.21 року №6 ОСОБА_4 зареєстрована та проживає на території с. Кавуни, Арбузинського району та має дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.32-36).

Довідка від 02 лютого 2021 року про те, що ОСОБА_4 пройшла хімічний захист від алкогольної залежност (а.с.31).

14 квітня 2021 року службою у справах дітей складено Акт оцінки рівня безпеки дітей згідно яких дітей доправлено до Арбузинської центральної лікарні та влаштовано на медичне обстеження, а маму запрошено до служби для вирішення подальшої долі дітей (а.с.37-49).

Клопотання служби у справах дітей від 21 квітня 2021 року про прийняття до Арбузинської районної лікарні дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як таких, що опинились у складних життєвих обставинах (а.с.50).

23 жовтня 2021 року службою у справах дітей складено Акт оцінки рівня безпеки дітей згідно яких дітей доправлено до Арбузинської центральної лікарні та влаштовано на медичне обстеження, а маму запрошено до служби для вирішення подальшої долі дітей (а.с.54-65).

26 жовтня 2021 року за направленням служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 поміщено до Комунального закладу «Первомайський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради» терміном на 9 місяців для проходження курсу соціально-психологічної реабілітації та у зв`язку з ухилянням матері від виконання батьківських обов`язків (а.с.66-71).

Згідно листа Арбузинської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 10.11.2021 року за № 439/2-21 ОСОБА_4 не перебувала та не перебуває на обліку в Арбузинській районній філії Миколаївського ОЦЗ як безробітна та для отримання інших послуг служби зайнятості не зверталася (а.с.73).

Згідно наказів №134, 135,136 від 25.10.2021 року неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 службою у справах дітей Арбузинської селищної ради поставлено на облік дітей, що потрапили в складні життєві обставини ( а.с.74-76)

Згідно висновку органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до її дітей: неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки мати дітей свідомо нехтує виконанням батьківських обов`язків, жодного разу не поцікавилась станом дітей, не відвідувала їх в лікарні, не забезпечувала потреб дітей у догляді, лікуванні, ухилялась від виконання батьківських обов`язків (а.с.77-78).

Згідно висновку служби у справах дітей Арбузинської селищної ради також визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до її дітей: неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , оскільки мати дітей свідомо нехтує виконанням батьківських обов`язків, жодного разу не поцікавилась станом дітей, не відвідувала їх в лікарні, не забезпечувала потреб дітей у догляді, лікуванні, ухилялась від виконання батьківських обов`язків (а.с.101-103).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 СК України встановлено, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Частинами 6-10 ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Статтею 190 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі статтями 8, 11, 15 Закону україни "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Водночас статтею 164 СК України визначені підстави позбавлення батьківських прав. Зокрема, якщо вона чи він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як випливає з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду україни "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-Х111 передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Пунктом 15 вказаної вище Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Суд, враховуючи вищевикладені обставини справи, погоджується з висновком органу опіки та піклування, який є належним чином мотивованим та обґрунтованим, приходить до висновку щодо необхідності позбавлення відповідачки її батьківських прав. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав у даному випадку буде відповідати інтересам дитини.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №631/2406/15-ц вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Та у цьому випадку суд установив, що відповідачка умисно і свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своїх дітей, так як не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток і не готує їх до самостійного життя. І її поведінку на цей час на краще змінити не можливо.

Про це, зокрема, свідчать дані стосовно того, що відповідачка за час проживання з дітьим не забезпечувала їм належні умови проживання, харчування та лікування, вела нездоровий спосіб життя, суд вважає за доцільне позбавити її батьківських прав відносно своїх трьох дітей.

Як наслідок, позбавлення відповідачки батьківських прав є пропорційною мірю за установлених судом обставин і буде відповідати інтересам дітей, так як судом достовірно установлено порушення їх прав з боку матері, позаяк, згідно із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789- ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Інакше кажучи, на цей час сім`я відповідачки є явно неблагополучною, а тому непридатною для виховання і утримання дітей з тим, аби їх інтереси були забезпечені.

За такого, вимога про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги про стягнення із відповідачки аліментів на утримання дітей, то суд виходить зі наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Однак, як встановлено судом, відповідачка матеріально не забезпечувала своїх дітей взагалі, не те, що у мірі, необхідній і достатній для їх для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Тому, аліменти з відповідачки на утримання дитини слід стягнути на підставі судового рішення.

За правилом, установленим ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст183 СК України).

Враховуючи обставини, із числа регламентованих ч. 1 ст. 182 СК України такі, як вік, матеріальне становище та стан здоров`я дітей, зокрема, що вони на теперішній час перебувають на державному утриманні, під час знаходження у сім`ї перебували у складних життєвих обставинах.

Також, суд бере до уваги вік, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, те що остання є особою працездатного віку, не працевлаштована, інших доходів, не має.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що мати зобов`язана сплачувати аліменти на утримання своїх дітей у розмірі 1/2 частини від усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що прямо визначено положеннями ч. 2 ст. 182 СК України.

Крім цього, за правилом ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Те, що відповідач не працевлаштована і не має доходу, не звільняє її від обов`язку забезпечувати належне утримання дітей та сплачувати аліменти у мінімальному розмірі, визначеному законом (постанова ВС КЦС від 07 листопада 2018 року у справі № 355/511/17).

Оскільки аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що права батьків є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення із відповідача аліментів на утримання дітей є обгрунтованим і підлягає до задоволення у розмірі, що заявлений позивачем, тобто 1/2 частині від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд, крім того, не установив обставин, що передбачені ст. 188 СК України стосовно відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дітей слід присудити із дня пред`явлення позову, з 26 листопада 2021 року.

За правилом, установленим ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З огляду на викладене вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з урахуванням обставин, регламентованих п.п. 1-4 ч. 3 цієї ж статті, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Зокрема, позивач пред`явив дві вимоги, а тому з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 1816 грн. (по 908 грн. за кожну із вимог).

Згідно із ст. 430 УПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради Миколаївської області в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селищний центр соціальних служб Арбузинської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , по відношенню до неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подачі позовної заяви щомісячно і до досягнення ними повноліття.

Допустити негайне виконання цього рішення в частині стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити, що згідно ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Роз`яснити, що згідно положень ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова