Рішення № 103863783, 21.02.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10206/21

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Юлія Василівна, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , один.

За заповітом батька ОСОБА_2 від 09.06.2012 року позивачка є єдиним спадкоємцем всіх прав та обов`язків останнього. Спадкова справа № 14/2021, після смерті ОСОБА_2 , заведена 09.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В. та зареєстрована в Спадковому реєстрі 09.07.2021 за № 67955411. Спадковим майном є земельна ділянка для ведення садівництва, кадастровий номер 8000000000:91:463:0007, розміром 0,0611 га, що розташована на території АДРЕСА_2 , (с/т «Водник»), яка належала ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КВ№ 125447, виданого 31 березня 1999 року Київською міською радою, на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 1998 року № 1101.

12.07.2021 позивачкою подано до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на спадкове майно ОСОБА_2 .

Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.07.2021, винесеною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В., позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_2 , оскільки був пропущений встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини (шість місяців з моменту відкриття спадщини).

В цей період з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлений карантин на усій території України. Оскільки шкільні заклади були закриті, позивачка була вимушена вивезти своїх малолітніх дітей з міста Києва на ізоляцію та проживання до їх діда та баби, які проживають за адресою: АДРЕСА_3 . Так як карантин подовжували декілька раз позивачка вимушена була проживати там безвиїзно з дітьми до 30.08.2020 (до початку навчального періоду з 01.09.2020). Виходячи з вищенаведеного, просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 3 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою від 06.09.2021 цивільну справу прийнято до провадження судді Петрова Д.В. та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про витребування доказів у справі.

Ухвалою від 22.11.2021 клопотання позивачки ОСОБА_1 задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Юлії Василівни належним чином посвідчені копії матеріалів спадкової справи щодо ОСОБА_2 № 14/2021, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, відповідно до вимог закону, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився надіслав до суду пояснення на позовну заяву, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, про слухання справи без участі представника Київської міської ради.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В. в судове засідання не з`явилася, надіслала суду копію спадкової справи № 14/2021 ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

З наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , є рідною дочкою померлого. Це підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 , виданим 04.08.1983 Міським палацом новонароджених м. Києва та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 10.05.2017 Шевченківським районним у м. Києві ВРАЦ ГТУЮ у місті Києві.

Згідно з копії заповіту від 09.06.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренком О.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 407, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: «усе своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Як вбачається з копії постанови «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Ю.В. вих.№ 93/02-14 від 12.07.2021, позивачка 12.07.2021 звернулася до неї з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дії у зв`язку із пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.

На виконання вимог ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2021, приватним нотаріусом КМНО Грицаєнко Ю.В., на адресу суду направлено лист Вих. № 9/01-16 від 17.01.2022, разом із копією спадкової справи 14/2021 ОСОБА_2 на 25 аркушах.

Згідно з копією консультаційного висновку спеціаліста від 07.09.2020, виданого КНП «Київський міський консультативно-діагностичний центр», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 хворіла на симпато-адреналовий криз, тривожний розлад.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на спадкування після померлого батька, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті батька позивачка пропустила з поважних причин, оскільки з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, позивачка разом із малолітніми дітьми виїхала для самоізоляції до іншої області України, а після повернення до міста Києва захворіла на симпато-адреналовий криз, тривожний розлад, який подолала на початку липня 2021 року. Суд дійшов висновку, що вказана обставина свідчить про поважність причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , яка в свою чергу не залежала від волі позивачки та пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємиці при поданні заяви про прийняття спадщини.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд, враховує наявні у справі докази та взаємовідносини сторін, за сукупності яких приходить до висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Юлія Василівна, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк, а саме три місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - Київська міська рада, адреса місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141;

- третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грицаєнко Юлія Василівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Суддя Д. В. Петров