Рішення № 10386296, 15.06.2010, Бойківський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Тельманівський районний суд Донецької області)

Справа № 2-10

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Тельманівський районний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чиньонова О.В.,

при секретарі Чабан О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

в с т а н о в и в:

у квітні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплоплову енергію, посилаючись на те, що відповідачі є власниками житлової площі в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1. Ваказаний будинок знаходиться на балансі ОСМД «Домовик» Відповідно до договору від 1 липня 2006 року, між ОСМД «Домовик» та ВО «Новоазовськтепломережа», постачальне підприємство ВО «Новоазовськтепломережа» забезпечує поставку теплової енергії до житлового фонду ОСМД «Домовик», яке є виконавцем, а виконавець забезпечує розподіл та регулювання подачі теплової енергії в середині будинку. Квартира відповідачів має загальну площу 33,20 квадратні метри. За період з 1жовтня 2006 року по 1 червня 2007 року у них утворилася заборгованість по сплаті за теплопостачання у розмірі 873,10 гривень. На попередження за несвоєчасну та неповну сплату одержаних послуг та про необхідність погасити заборгованість відповідачі не реагують, та відмовляються від права на реструктуризацію заборгованості. Таким чином, відповідачі своїми діями завдали підприємству матеріальних збитків на сумму 873 гривні 10 копійок, яку позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь, а також судові витрати.

Згідно ст.33 ЦПК України, суд на прохання відповідача та за згодою позивача, не припиняючи розгляду справи , залучає до участі в справі ОСОБА_2 як співвідповідача.

За клопотанням відповідача ОСОБА_1 і згодою представника позивача співвідповідачем до справи судом залучено дружину відповідача - ОСОБА_2, яка працює вчителем Мічурінської ЗОШ і за клопотанням відповідачки ОСОБА_2 в якості третьої особи на стороні відповідача судом до справи залучено районний відділ освіти Тельманівської РДА.

В судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтвердила, на позові наполягала.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що згідно до п.4 ст.57 Закону України «Про освіту» його дружина має право на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Просив в позові відмовити.

В судовому засідання відповідачка ОСОБА_2 суду пояснила, що з позовом не згодна, оскільки вона, як педагог та члени її родини, мають право на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням у межах встановлених норм, згідно Закону України «Про освіту». Зауважила, що виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Представник третьої особи від районного відділу освіти Тельманівської РДА, суду пояснила, що компенсація за користування комунальними послугами за період з 1 листопада 2006 року по 1 січня 2010 року ОСОБА_2 не відшкодовувалася, тому що її середньомісячна заробітна плата за вказаний період перевищувала суму податкової соціальної пільги. Позов не визнала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно статуту метою діяльності обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" є надання комунальних платних послуг щодо забезпечення постачання теплової енергії, пари та гарячої води споживачам (підприємствам, установам, організаціям та населенню області).

Згідно положення про виробничу одиницю державного обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", в цілях оперативного та своєчасного рішення питань по стягненню дебіторської, погашенню кредиторської заборгованості та нарахованої пені виробнича одиниця має право самостійно від свого імені пред'являти та розглядати претензії та позови, звертатися до Господарського суду з позовами про банкрутство в якості кредитора, бути позивачем та відповідачем в Господарському суді, міських, районних судах, при розгляді господарських та цивільних справ.

Згідно наказу № 125 обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" від 18 квітня 2006 року, з 30 червня 2006 року закриті виробничі одиниці "Старобешеветепломережа" і "Тельмановетепломережа" шляхом приєднання їх до ВО "Новоазовськтепломережа" та створення експлуатаційних дільниць в смт. Старобешеве і в смт. Тельманове.

Відповідно до ст.68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу серії АВ № 281568 від 16 лютого 2000 року, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації 22 лютого 2000 року, є власником квартири № 26 загальною площею 32,30 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 і проживає в цій квартирі разом із своєю дружиною ОСОБА_2 та з дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 з 1 вересня 1993 року по 19 вересня 2007 року працювала вчителем в Тельманівській ЗОШ, що підтверджується довідкою № 127 від 19 вересня 2007 року, виданою директором Тельманівської загальноосвітньої школи, а у теперішній час працює вчителем Мічурінської ЗОШ Тельманівського району Донецької області, що встановлено з пояснень відповідачки ОСОБА_2 і представника третьої особи.

Згідно з ч.4 ст.57 Закону України «Про освіту» (в редакції, яка діяла до внесення змін згідно із Законом № 107-VІ від 28 грудня 2007 року), педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Частиною 2 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних рад належить вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров'я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та ст.36 Закону України «Про Державний боджет України на 2007 рік», пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.

Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Згідно інформації № 08-ВХ01-509 від 7 червня 2010 року, наданої Управлінням праці та соціального захисту населення Тельманівської райдержадміністрації щодо відшкодування пільговій категорії громадян передбаченої законом компенсації за використання комунальних послуг, ОСОБА_1 на обліку в Управлінні не перебуває.

Згідно довідки № 0119/3-506 від 15 червня 2010 року, наданої районним відділом освіти Тельманівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 компенсація за користування комунальними послугами за період з 1 листопада 2006 року по 1 січня 2010 року не відшкодовувалася, тому що її середньомісячна заробітна плата за вказаний період перевищувала суму податкової соціальної пільги.

Відповідачка довідку про заробітну плату та розмір наданої пільги за теплопостачання суду не надала.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 148 від 11 лютого 2004 року та № 427 від 8 червня 2005 року), пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом, паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. В цій редакції, вказана норма діяла до внесення змін постановою Кабінета Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1430, в якій зазначено, що в подальшому такий порядок відшкодування застосовується пільговикам, крім педагогічних працівників, пільги яким передбачаються абзацем першим частини 4 ст.57 Закону України «Про освіту», а видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.

Тобто, в період заборгованості з 1 жовтня 2006 року до 1 листопада 2006 року, порядок надання педагогічним працівникам пільг, гарантій та компенсацій, передбачених ч.4 ст.57 Закону України «Про освіту», регулювався Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, однак, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року № 426, яким було передбачено, що ціпільги, компенсації, гарантії на які мають право пільговики, у тому числі і педагогічні працівники, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами.

Грошовий еквівалент наданих пільг повинен був виплачуватись пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами щомісячно, чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик.

Згідно наданих позивачем доказів, а саме копії особового рахунку № НОМЕР_1, відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що мешкають у квартирі АДРЕСА_1, за період з 1 жовтня 2006 року по 31 травня 2007 року було нараховано за послуги теплопостачання 788 гривень 55 копійок. За цей період відповідачами було сплачено 50 гривень 71 копійку. Таким чином, борг за послуги теплопостачання, що виник за період з 1 жовтня 2006 року по 31 травня 2007 року складає 738 гривень 14 копійок, який підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача у розмірі по 369 гривень 7 копійок з кожного.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі по 25 (двадцять пять) гривень 50 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі по 15 (пятнадцять) гривень з кожного.

На підставі викладеного, ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст.260, 360 ЦК України, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд ,

в и р і ш и в:

позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах виробничої одиниці "Новоазовськтепломережа" (отримувач: єдиний розрахунковий центр ОКП «Донецьктеплокомуненрго» МФО 377108 ОКПО 26221744 р/р 26005111798 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Донецьку на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго») заборгованість за теплопостачання за період з 1 жовтня 2006 року по 31 травня 2007 року у розмірі по 369 (триста шістдесят девять) гривень 7 копійок з кожного, а всього в сумі 738 (сімсот тридцять вісім) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах ВО "Новоазовськтепломережа" (отримувач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Новоазовськтепломережа» р/р 26000060197265 в банку: Донецьке РУ ПриватБанку в м. Донецьку МФО 335496 ОКПО 24812642), витрати по сплаті судового збору у розмірі по 25 (двадцять пять) гривень 50 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі по 15 (пятнадцять) гривень з кожного.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 20 червня 2010 року, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 15 червня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, без попереднього подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано в 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя