Рішення № 10386293, 15.06.2010, Бойківський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Тельманівський районний суд Донецької області)

Справа №2-107

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року смт.Тельманове

Тельманівський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Чиньонова О.В.,

при секретарі Чабан О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в інтересах ВО «Новоазовськтепломережа» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення у розмірі 3361 гривень 46 копійок,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до віповідачів про стягнення заборгованості за теплоплову енергію, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають в квартирі АДРЕСА_1. За період з 01.03.2007 року по 01.07.2009 року у них утворилася заборгованість по сплаті за послуги теплопостачання у розмірі 2835 гривень 87 копійок. Відповідачі не в повному обсязі оплачують вартість спожитих послуг з опалення, що порушує право Позивача на отримання плати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк, чим завдали підприємству матеріальних збитків на сумму 2835 гривень 87 копійок, а також витрати від інфляційних процесів, які склали 439,68 гривень та 3% річних-85,91 гривень. Таким чином, загальна сума заборгованості становить 3361,46 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь, а також судові витрати.

В судовоме засідання представник позивачане з'явилася. Надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. На позові наполягав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Надали суду письмове заперечення, в якому зазначили, що з позовом не згодні і вважають що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в даному випадку не можна застосовувати ч.2 ст. 625 ЦК України, в якій сказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, але ст.1 «Визначення термінів» ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко вказує, що грошове зобов'язання-це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору. В цьому ж законі розкривається поняття боржника, як суб'єкта підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої грошові зобов'язання. Ні він , ні його дружина не є юридичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, а тому не можуть бути боржниками, у яких виникає грошове зобов'язання і тому стягнення сум інфляційних витрат та 3% річних застосовувати не можна. Також не зрозуміло, чому позивач в своїй позовній заяві від 03.08.2009 року за період з 01.03.2007 року висуває заборгованість у розмірі 1743,13 гривень, а в позовній заяві від 23.11.2009 року за той же період -2835,87 гривень, тобто на 1092 гривні більше. Згідно особовову рахунку № НОМЕР_1 вхідне сальдо на березень 2007 року складає 1092,77 гривень, а в позовній заяві позивача до Тельманівського районного суду від 26.03.2007 року заборгованість складає 577,46 гривень, з цього можна зробити висновок, що позивач не бере до уваги рішення суду від 08.12.2004 року, яке було прийняте на їх користь в сумі 515,33 гривні. До того ж його дружина є педагогічним робітником і має пільгу на комунальні послуги.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1, наданого позивачем, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в кв. АДРЕСА_1, загальною площею 59,90 кв.м., користуються послугами позивача з теплопостачання і за період з 01.03.2008 року по 01.07.2009 року мають заборгованість по оплаті вказаної послуги у сумі 2835 гривень 87 копійок.

Згідно статуту обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", метою діяльності Підприємства є надання комунальних платних послуг щодо забезпечення постачання теплової енергії, пари та гарячої води споживачам (підприємствам, установам, організаціям та населенню області).

Згідно положення про виробничу одиницю державного обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", в цілях оперативного та своєчасного рішення питань по стягненню дебіторської, погашенню кредиторської заборгованості та нарахованої пені виробнича одиниця має право самостійно від свого імені пред'являти та розглядати претензії та позови, звертатися до Господарського суду з позовами про банкрутство в якості кредитора, бути позивачем та відповідачем в Господарському суді, міських, районних судах, при розгляді господарських та цивільних справ.

Згідно наказу №125 обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" від 18.04.2006 року, з 30.06.2006 року закриті виробничі одиниці "Старобешеветепломережа" і "Тельмановетепломережа" шляхом приєднання їх до ВО "Новоазовськтепломережа" та створення експлуатаційних дільниць в смт. Старобешеве і в смт. Тельманове.

Судом встановлено, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 59,90 кв.м. і користуються послугами позивача з теплопостачання. Ухвалою Тельманівського районного суду Донецької області від 13 серпня 2007 року провадження у справі за позовом експлуатаційно ділянки №2 смт. Тельманове ВО «Новоазовськтепломережа» ОКП «Донецькоблкомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за теплову енергію у розмірі 577,46 гривень станом на 01.03.2007 року, на підставі заяви позивача було закрито у зв'язку з тим, що відповідач добровільно сплатив заборгованость у повному обсязі. Згідно до ст. 174 ч.2 та ч.3 ст.206 ЦПК України, позивач був попереджений про наслідки відмови від позову, оскільки провадження у справі закривається і повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. За таких обставин станом на 1 березня 2007 року відповідачі заборгованості з послуг теплопостачання не мають, тому суд бере до уваги нарахування за послуги теплопостачання за період з 01.03.2007 року по 01.07.2009 року, які склали 5602,95 гривень. Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачі сплатили за цей період 3859,82 гривень. Таким чином заборгованість за період з 01.03.2007 року по 01.07.2009 року складає 1743,13 гривень, яка підлягає до стягнення з відповідачів солідарно.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка працює методистом в Тельманівському районному будинку дитячої та юнацької творчості і має право на пільги згідно абзацу першого пункту 4 ст.57 Закону України «Про освіту», що підтверджується довідкою № 01-13/73 від 15 квітня 2010 року, виданою Відділом освіти Тельманівської райдержадміністрації.

Згідно з ч. 4 ст.57 Закону України «Про освіту» (в редакції, яка діяла до внесення змін згідно із Законом № 107-VІ від 28 грудня 2007 року), педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населенних пунктах і проживають в них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних рад належить вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров'я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Державний боджет України на 2007 рік», пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія), надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.

Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 1 січня 2007 року прожитковий мінімум складав 525 гривень.

Отже, розмір заробітної плати, до якої можна застосувати податкову соціальну пільгу у 2007році становить 740 гривень.

Відповідач довідку про заробітну плату та розмір наданої пільги за теплопостачання суду не надала.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.2 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року №426 (із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 148 від 11 лютого 2004 року та № 427 від 8 червня 2005 року), пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом, паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. В цій редакції, вказана норма діяла до внесення змін постановою Кабінета Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1430, в якій зазначено, що в подальшому такий порядок відшкодування застосовується пільговикам, крім педагогічних працівників, пільги яким передбачаються абзацем першим частини 4 ст. 57 Закону України «Про освіту», а видатки на відшкодування витрат за надані педагогічним працівникам провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.

Грошовий еквівалент наданих пільг повинен був виплачуватись пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами щомісячно, чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик.

Таким чином, за період з 1 березня 2007 року по 1 липня 2009 року відповідачі повинні були проводити оплату за теплопостачання у розмірі 100% спожитої теплової енергії.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які виникли між сторонами, не є грошовим зобов'язанням у прямому розумінні, оскільки вони фактично виникають з правочину щодо надання позивачем послуг з теплопостачання і обов'язків відповідача оплатити цю послугу за фактично спожиту теплову енергію, про що зазначає сам позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги. За таких підстав позов в частині стягнення втрат від інфляційних процесів та 3% річних задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів солідарно на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212 ЦПК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, суд,

В И Р І Ш И В:

позовну заяву ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах ВО "Новоазовськтепломережа" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборованості за послуги теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах ВО "Новоазовськтепломережа" (отримувач: єдиний розрахунковий центр ОКП «Донецьктеплокомуненрго» МФО 377108 ОКПО 26221744 р/р 26005111798 у ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Донецьку на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго») заборгованість за теплопостачання за період з 01.03.2007 року по 01.07.2009 року у сумі 1743 гривні 13 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах ВО "Новоазовськтепломережа" (отримувач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Новоазовськтепломережа» р/р 26000060197265 в банку: Донецьке РУ ПриватБанку в м. Донецьку МФО 335496 ОКПО 24812642), витрати по сплаті судового збору у вигляді держмита у розмірі 51 гривні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в інтересах ВО "Новоазовськтепломережа" (отримувач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВО «Новоазовськтепломережа» р/р 26000060197265 в банку: Донецьке РУ ПриватБанку в м. Донецьку МФО 335496 ОКПО 24812642), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано, або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана у встановлений законом строк.

Суддя