Ухвала суду № 103838411, 14.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 761/34441/20

провадження № 2/752/3736/22

УХВАЛА

14.02.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року представник позивача Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2020 року, позову було передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

10.02.2021 року справа надійшла до канцелярії Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року, було вирішено перейти від розгляду даної цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду. Викликано в судове засідання сторони.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року, позов було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість в сумі 184909 (сто вісімдесят чотири тисячі дев`ятост дев`ять) грн. 93 коп., з яких: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 85387,82 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 93838,47 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 2213,77 грн., та 3% річних у розмірі 3469,87 грн. В іншій частині позовних вимог, було відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 22 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2021 року, заяву представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року у цивільній справі № 761/34441/20 було задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року у справі № 761/34441/20. Скасовано заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2021 року у справі № 761/34441/20. Призначено у справі підготовче судове засідання на 01.10.2021 року о 12-30 год. в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а, кабінет № 21). В підготовче судове засідання викликані сторони.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.11.2021 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

20.12.2021 року судове засідання не відбулось в зв`язку із неявкою сторін у справі. Від представника позивача до суду не надходило будь-яких заяв про відкладення розгляд справи з поважних причин та/або розгляд справи без його участі.

В судове засідання 14.02.2021 року представник позивача повторно не з`явилась. Суду подала письмову заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату з огляду на неможливість прийняття участі в судовому засіданні, в зв`язку із великим навантаженням з претензійно-позовної роботи та розгляду справ в інших судах міста Києва. Однак, доказів поважності причин неявки в судове засідання, в т.ч. участі представника в судовому засіданні з розгляду іншої справи до заяви долучено не було.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав на наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на неявку представника позивача повторно в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи викладене, а також з огляду на розумні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути питання про можливість залишення позову без розгляду за наведеної явки сторін.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання 20.12.2021 року та 14.02.2022 року позивач явку свого представника не забезпечив. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Надіславши до суду заяву про відкладення розгляду справи, стороною позивача не було надано суду доказів поважності неявки представника в судове засідання. З іншими клопотаннями, зокрема, про можливість розгляду справи без участі представника позивача з огляду на наявні у справі матеріали справи, до суду не надходило.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не забезпечив явку свого представника до суду без поважних причин.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не забезпечив явку свого представника в судові засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко