Постанова № 10381882, 06.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р. справа № 2а-13717/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріШмітько А.В.

за участю представника позивача Савченко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 142188,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 142188,00 грн., позов вмотивовано тим, що позивачем 20.04.10 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства, про що складено акт №70/17-2186113969, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №00004717/0 від 11.05.10 про застосування штрафних санкцій у розмірі 47736,00 грн. та податкового зобовязання 94452,00 грн. Станом на 25.05.10 у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом на загальну суму 142188,00 грн., що після закінчення терміну добровільної сплати податкового зобовязання платником податків, склалась в недоїмку. Згідно вимог пп. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.00 (далі Закон №2181-ІІІ) відповідачу направлялись дві податкові вимоги №1/667 від 28.11.08 на суму 126,92 грн., та №2/711 від 29.12.08 на суму 126,92 грн. Несплата підприємцем податкового боргу призводить до порушення конституційного обовязку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в звязку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 № 509-ХІІ (далі Закон №509-ХІІ), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону №509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач ДПІ у Володарському районі Донецької області є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом №509-ХІІ повноваження.

ОСОБА_2 зареєстрована, як фізична особа-підприємець, Володарською районною державною адміністрацією Донецької області 14.06.95, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у Володарському районі Донецької області з 14.06.95 за № 27 (а.с.7,8).

ДПІ у Володарському районі Донецької області проведена документальна планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.09 по 31.12.09. За наслідками якої складений акт №70/17-2186113969 від 20.04.10, один примірник отримано відповідачем 26.04.10 (а.с.10). Перевіркою встановлено заниження податоку на додану вартість на суму 94452,00 грн., у т.ч. квітень 2009 року на (+) 6849,00 грн., травень 2009 (+) 38744,00 грн., липень 2009 року - (+) 21860,00 грн., серпень 2009 року (-) 631,00 грн., вересень 2009 року (+) 20513,00 грн., жовтень 2009 року (-) 10638,00 грн., листопад 2009 року (+) 14792,00 грн., грудень 2009 року (+) 2963,00 грн.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 4 Закону №168/97-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону №168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Відповідно пп.7.3.1, п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У порушення вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР відповідачем за період з 01.01.09 по 31.12.09 занижене податкове зобовязання по операціям з продажу товарів на зальну суму 52373,00 грн., відповідно до п.2.5.1 акту перевірки №70/17-2186113969, у тому числі за квітень 2009 року в сумі 1176,00 грн., травні 35168,00 грн., вересні 15781,00 грн., листопаді 248,00 грн. (а.с.24-25).

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.2.5.2 акту у період з 01.01.09 по 31.12.09 ФОП ОСОБА_2 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1268644,00 грн., перевіркою встановлено його завищення всього на суму 54777,00 грн., в т.ч. за квітень 2009 року -5673,00 грн., травень 3576,00 грн., липень 21 860,00 грн., серпень 697,00 грн., вересень 4732,00 грн., жовтень 732,00 грн., листопад 14544,00 грн., грудень 2963,00 грн. (а.с.25-27); а також заниження податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів на загальну суму 12698,00 грн., в т.ч. серпень 1328,00 грн., жовтень 11370,00 грн. (а.с.27-28).

Відповідно пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, а саме, коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, на підставі акту №70/17-2186113969 від 20.04.10 сформоване податкове повідомлення-рішення №0000471700/0 від 11.05.10, відповідно до якого визначена загальна сума податкового зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 142188,00 грн., в т.ч. 94452,00 грн. за основним платежем, 47736,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивачу належним чином, а саме рекомендованим листом з повідомленням, було направлено податкове повідомлення-рішення, яке, відповідно до поштового повідомлення, отримане ОСОБА_2 14.05.10 (а.с.37).

Згідно пп. 5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Судом встановлено, що повідомлення рішення податкового органу не були оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону №2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За правилами п.4 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обовязок фізичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Докази сплати податкового боргу відсутні. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобовязань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-ІІІ. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 30 ст.2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Виходячи з правил ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі, суд вважає, що податковий орган, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся до суду щодо стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 142188,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 142 188 (сто сорок дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 00 коп. на рахунок 31117029700214, отримувач УДК у Володарському районі, код платежу 14010100, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686888, банк одержувача ГУ ДКУ у Донецькій області.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 6 липня 2010 року в присутності представника позивача. Постанова виготовлена в повному обсязі 12 липня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Соколова О. А.