Постанова № 10381472, 03.07.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

03.07.10 копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 р. Справа № 2а-5049/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. <Текст > при секретаріСоляр О.Ю. за участю: представника позивача Рябоконь О.В. представників відповідача Юрасової Ю.А., Крівіч Ю.В. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Енерго Трейд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000501700/0; №0000501700/1, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс Енерго Трейд" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з проханням: визнати в повному обсязі нечинними податкові повідомлення-рішення: № 0000501700/0 від 13.03.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.); № 0000501700/1 від 07.04.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.). В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що з винесеними податковими рішеннями не погоджується, оскільки, податкові рішення винесені без врахування певних обставин та вимог чинного законодавства. Представники відповідача проти позову заперечували, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Також, представниками відповідача було зазначено, що дії податкової є такими, що вчинені в межах наданих повноважень та відповідають діючому законодавству.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.

Судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс Енерго Трейд" отримало видані Відповідачем податкові повідомлення-рішення: № 0000501700/0 від 13.03.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.); № 0000501700/1 від 07.04.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.).

Порушення чинного законодавства, на підставі яких видані оспорюванні податкові повідомлення-рішення, викладені в Акті від 01.03.2010 р. №1966/23-2/36440019 „Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.03.2009 р. по 30.12.2009 p., валютного та іншого законодавства за період з 18.03.2009 р. по 30.12.2009 р." (далі - Акт).

В Акті зазначено про встановлення Відповідачем порушення Позивачем п.1 ст. 12, пп. 8.1.1., 8.1.2, 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, п.7.1 ст.7 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі - Закон ПДФО), а саме заниження податку з доходу фізичних осіб у розмірі 9075,00 грн. та штрафних санкцій 18150 грн.00 коп., застосованих за заниження податку з доходу фізичних осіб.

Встановлено, що при утворенні ТОВ „Ресурс Енерго Трейд" один із засновників - ОСОБА_6 - свою частину статутного (складеного) фонду вніс рухомим майном (комп'ютери, оргтехніка, меблі) на загальну суму 60 500 грн. Відповідач вважає, що внесення майна до статутного фонду товариства в обмін на корпоративні права в ньому є міною (купівлею-продажем) та/або інвестицією, а отже в будь-якому разі підлягає оподаткуванню за відповідною ставкою ПДФО. При цьому товариство виступає податковим агентом за його засновника (учасника) і повинно сплатити вказаний ПДФО.

Суд вважає, що такий висновок Відповідача ґрунтується виключно на припущеннях та не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

У відповідності до вимог ст. 115 ЦК Україна (аналогічні норми містяться у ст. ст. 12, 13 Закону України „Про господарські товариства") господарське товариство є власником:

1)майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2)продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3)одержаних доходів;

4)іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ст. 1 Закону України „Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Фактично, засновник вносить майно до статутного фонду товариства з метою подальшого отримання прибутку від використання цього майна у господарській діяльності. І лише з часу отримання таких прибутків (дивідендів) в нього виникає обов'язок щодо сплати ПЗФО.

При цьому, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч.1 ст.54 Закону України „Про господарські товариства").

Також слід зазначити, що посилання Відповідача на п.8 «Амортитзація»п.8.4. «Порядок збільшення та зменшення балансової вартості основних засобів»п.8.4.11 «Для цілей цього пункту... господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р (зі змінами та доповненнями) необгрунтовно, зважаючи на те, що цими пунктами та підпунктами врегульовується склад основних фондів, на які підприємство має право нараховувати амортизацію.

Жодних ознак купівлі-продажу, міни, інвестицій чи інвестиційної діяльності вклад засновника (учасника) товариства не має.

Аналогічної позиції дотримується і Державна податкова адміністрація України, яка в своїх листах № 22292/7/17-0717 від 12.10.2009р., № 666/6/16-1515-26 від 24.01.2007р., та № 1886/7/17-0717 від 01.02.10р. прямо вказує, що вклад засновника в статутний капітал товариства є витратами, а не доходами. Вказані податкові роз'яснення є чинними.

Згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000р. абзацу «д»пп.4.4.2 не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, що діяв відповідно до податкового роз'яснення, лише на підставі того, що у майбутньому таке податкове роз'яснення було змінене або скасоване. При цьому при оцінці доказів судом (арбітражним судом), наданих органом стягнення, податкові роз'яснення не мають пріоритету над іншими доказами або іншими експертними оцінками.

Норма пп.4.4.1 того ж Закону вказує, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення: № 0000501700/0 від 13.03.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.); № 0000501700/1 від 07.04.2010 року з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 27 225 грн. (основний платіж 9 075 грн., штрафні санкції 18 150 грн.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 04.07.10р.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили 04.07.10р.

СуддяО. Д. Коблова

< суддя учасник колегії >

О. Д. Коблова

О. Д. Коблова